ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" листопада 2012 р. Справа № 2а-3280/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кафарського В.В.
за участю секретаря Барчук Т.Г.
представника відповідача - Мельника Р.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Приватного підприємства "Росім"
до відповідача: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення №000084220 від 10.10.2012 р.,-
24.10.2012 року Приватне підприємство "Росім" (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби (далі по тексту відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення №000084220 від 10.10.2012 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення положень статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, на підставі помилкового висновку зазначеного в акті документальної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, податковим повідомленням-рішенням за №000084220 від 10.10.2012 року збільшено суми податку на додану вартість а також застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 376721,00гривень.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених в письмовому запереченні та пояснив, що проведеною перевіркою, що мала місце 27.09.2012 року, виявлено порушення позивачем пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.46.1 ст.46, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України що слугувало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення за №000084220 від 10.10.2012 року, яким податковий орган збільшив суми податку на додану вартість на загальну суму 376721,00 гривень. Також, суду пояснив, що ПП «Росім»подало до Калуської ОДПІ заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) на виписану ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60»податкову накладну від 24.11.2011 року за №114. Однак в даному випадку ПП «Росім»відповідно до ст. 201 ПКУ повинно було подати додаток 8 «Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та (або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)»до податкової декларації по ПДВ, тобто за період в якому було складено ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60»податкову накладну, однак дана заява була подана 21.12.2011 року а не 20.12.2011 року. Просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи із наступних мотивів.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.
Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Судом встановлено, що ПП "Росім" та ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60»провадять господарську діяльність, зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Між ПП "Росім" та ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60»укладено договір, предметом якого є продаж та купівля товару відповідно до видаткових накладних.
24.11.2011 року ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60»виписано позивачу податкову накладу за №114 у якій відображено суму податку на додану вартість в розмірі 292479,77 гривень.
Дана податкова накладна за №114 від 24.11.2011 року на суму податку на додану вартість в розмірі 292479,77 гривень, не зареєстрована ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60»в Єдиному реєстрі податкових накладних.
20.11.2012 року підприємством подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року, згідно якої позивачем включено суму податку на додану вартість за податковою накладною за №114 від 24.11.2011 року, виписаною ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60». До зазначеної податкової декларації позивачем додано заяву (скаргу) про порушення постачальником порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 21.11.2011 року.
З 07.09.2012 року по 20.09.2012 року Калуською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Росім»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт перевірки від 27.09.2012 року №1919/220/32754217.
В ході перевірки встановлено порушення вимог пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.46.1 ст.46, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено до сплати в бюджет податок на додану вартість в сумі 300163,00грн., в тому числі за травень 2010 року - в сумі 7683,00грн., за листопад 2011 року - в сумі 292480,00грн., за травень 2012 року - 1214,00грн. та за червень 2012 року в сумі (-) 1214,00грн.
Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»із змінами та доповненнями, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією (п.201.10 ст.201 ПКУ).
Враховуючи наведене, сума ПДВ, вказана у податковій накладній, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі у місяці, наступному за місяцем її виписки (але не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту їх виписки), відображається у складі податкового кредиту платника податку - покупця товарів/послуг у звітному періоді виписки такої податкової накладної.
Тому, у разі порушення платником податку - продавцем товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку - покупець таких товарів/послуг має право додати заяву із скаргою на постачальника до податкової декларації за звітний податковий період, у якому складено таку податкову накладну.
Наказом Міністерства фінансів України за №1492 від 25.11.2011 року затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі -Наказ).
Відповідно пункту 4.6 Розділу V "Порядок заповнення податкової декларації) Наказу Розділ III податкової декларації з податку на додану вартість "Розрахунки з бюджетом за звітний період", якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації (підпункт 4.6.2).
Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (підпункт 4.6.3).
Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2) (підпункт 4.6.4).
Згідно пункту 201.6 даної статті Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, суд зазначає, що даною нормою Податкового кодексу України на ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60», як продавця, при здійсненні операцій з постачання товару, покладено обов'язок надати покупцю податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Як встановлено судом, за результатами співставлення реєстру податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних згідно поданої декларації за листопад 2011 року встановлено незареєстровану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. В реєстрі отриманих податкових накладних відображено податкову накладну від 24.11.2011 року за №114 на суму ПДВ292480,00 грн. по ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60», а у Єдиному реєстрі податкових накладних дана податкова накладна не зареєстрована.
ПП «Росім»подано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та (або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)»до податкової декларації по ПДВ за листопад 2011 року, яким було включено даного контрагента до податкового кредиту за листопад 2011 року на суму ПДВ 292480,00 грн.
Однак в даному випадку ПП «Росім»відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ повинно було подати додаток 8 «Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та (або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)»до податкової декларації по ПДВ за листопад 2011 року, тобто 20.12.2011 року а не 21.12.2011 року.
Крім того суд зазначає, що перевіркою встановлено також порушення пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено до сплати в бюджет податок на додану вартість, в тому числі за травень 2010 року в сумі 7683,00грн., листопад 2011 року в сумі 292480,00грн., травень 2012 року в сумі 1214,00грн., червень 2012 року в сумі (-) 1214,00грн.
Також судом встановлено, що ПП "Росім" укладено з ПП "Львівресурс" усну домовленість про постачання товарів, для перевірки яка проводилась відповідачем представлено отриману від ПП "Львівресурс" податкову накладну, яка відображена в реєстрі отриманих податкових накладних та деларація по ПДВ за відповідний період. Укладених угод з перевізниками та товарно-транспортних накладних із зазначенням замовника перевезення та вантажоодержувача до перевірки не представлено.
При опрацюванні відхилення між сумами податкового кредиту по податку на додану вартість ПП "Росім" та контрагента ПП "Львівресурс" встановлено розбіжності між сумою податкового кредиту ПП "Росім" та податковими зобов"язаннями ПП "Львівресурс" за травень 2010 року на суму 7682,50грн. Вказані розбіжності виникли за рахунок відсутності декларування ПП "Львівресурс" податкових зобов"язань з податку на додану вартість за травень 2010 року.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Податкова накладна згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Враховуючи вищевикладене суд погоджується та вважає правильними висновки відповідача про порушення позивачем пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що слугувало підставою для винесення правомірного податкового повідомлення-рішення за №000084220 від 10.10.2012 року, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Кафарський В.В.
Постанова складена в повному обсязі 15.11.2012 року.