Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14589/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Крилової М.М.
при секретарі Фоміній О.Д.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Донецького обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
за участю:
позивача ОСОБА_1;
представника відповідача Коріняко О.В., діє за довіреністю від 03.01.2012,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Донецького обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач проходив військову службу в органах військової прокуратури та Наказом від 26.07.2012 р. №984 позивач звільнений з військової служби. На підставі ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.ст. 10, 14, 28 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.2004 р., позивач повинен був одержати за рахунок держави речове майно або грошову компенсацію замість нього, але таке майно відповідачем видане не було, компенсація за нього у розмірі 1644,21 грн. не сплачена.
Позивач просив визнати протиправними дії та рішення відповідача та стягнути компенсацію замість належних предметів речового майна у сумі 1644,21 грн.
Позивач у судовому засіданні вимоги підтримав та надав пояснення аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Наказом прокуратури південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері від 14.08.2012 року №84 ОСОБА_1звільнений з військової служби у запас у зв'язку із скороченням штатів та виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.
На час звільнення позивач речовим майном не був забезпечений.
Згідно довідки-розрахунку на отримання грошової компенсації замість речового майна № 10 від 16.08.2012 р., яка видана позивачу, сума, яка призначена до виплати позивачу за невидане речове забезпечення складає 1644,21 грн.
Правовідносини, з приводу яких виник спір, регулюються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Положенням про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складаються з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Згідно з ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9-1 вказаного Закону продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок речового забезпечення військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів Збройних Сил та інших військових формувань, а також військових ліцеїстів у мирний час визначає Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444.
Так, згідно п. 2 зазначеного вище Положення метою речового забезпечення є задоволення потреб військовослужбовців в обмундируванні, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, предметах індивідуального захисту, тканинах, нагрудних та нарукавних знаках і знаках розрізнення, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазнево-пральному обслуговуванні особового складу.
Відповідно до п. 10 вказаного Положення військовослужбовці забезпечуються речовим майном та отримують лазнево-пральні послуги за рахунок військового формування, в якому проходять військову службу.
Таким чином, відповідач повинен був забезпечити речовим майном позивача за рахунок Міноборони та у встановлених нормах.
Як зазначалось судом вище, згідно довідки на виплату компенсації замість належних предметів речового майна сума, яка призначена до виплати позивачу за невидане речове забезпечення складає 1644,21 грн.
Відповідно до п. 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444, військовослужбовці, звільнені у запас або у відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.
Оскільки відповідач до теперішнього часу не виплатив грошову компенсацію замість неотриманого позивачем речового майна у розмірі 1644,21 грн., суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Донецького обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії та рішення Донецького обласного військового комісаріату щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації замість належних предметів речового майна у сумі 1644,21 грн.
Зобов'язати Донецький обласний військовий комісаріат відшкодувати ОСОБА_1 заборгованість по виплаті компенсації замість належних предметів речового майна у сумі 1644,21 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при подачі позову в сумі 107 (сто сім) грн. 30 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 14 листопада 2012 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 19 листопада 2012 року.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Крилова М.М.