Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14372/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13:15
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дмитрієва В.С.,
при секретарі судового засідання Гаджієвій Г.А.,
за участю:
позивача - особисто,
представника відповідача - Коріняко О.В. за довіреністю від 25.06.2012 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Донецького обласного військового комісаріату про визнання нечинним рішення № 40114 від 23.04.2012 року та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецького обласного військового комісаріату про визнання нечинним рішення № 40114 від 23.04.2012 та зобов'язання надати статус учасника бойових дій.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 05.05.1968 року по 18.06.1970 року проходив військову службу у лавах Радянської Армії, з 17 травня 1968 року по 14 жовтня 1968 року проходив строкову військову службу у військовій частині польова пошта 41196. З 21.08.1968 року по 24.09.1968 року брав участь в тактичних навчаннях «Дунай» на території Чехословаччини у період бойових дій. Дані обставини підтверджуються військовим квитком позивача та архівною довідкою центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 31 грудня 2010 року № 4/143193, адресовану на запит військового комісара Артемівсько-Дебальцевського військового комісаріату Донецької області.
Позивач звернувся з відповідними документами до військового комісаріату та заявою про надання йому статусу учасника бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Рішенням Донецького обласного військового комісаріату від 23 квітня 2012 року, оформленим листом, позивачеві було відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з тим, що архівна довідка не підтверджує його участі у бойових діях чи діях із забезпечення бойової діяльності військ.
Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки відповідно до Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63, Чехословаччина відноситься до країн, де проходили бойові дії з 22 серпня 1968 року по 01 січня 1969 року, а архівна довідка центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 31 грудня 2010 року № 4/143193 підтверджує перебування військової частини п/п 41196 у вказаний період на території Чехословаччини.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та надав пояснення аналогічні тим, які викладені в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вважаючи позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Суду надав письмові заперечення, в яких вказав, що рішення про встановлення статусу учасника бойових дій виноситься комісією по встановленню статусу учасників бойових дій. Питання щодо встановлення ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій комісію з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій Донецького обласного військового комісаріату розглянуто не було, тому у суду відсутні підстави для встановлення позивачеві статусу учасників бойових дій.
Також зазначив, що у відповідності до ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються працівники відповідних категорій, які проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ. Водночас посилається на те, що дії військ Радянського Союзу на території ЧССР в 1968-1969 роках відносяться до переліку демонстраційних з високим степенем, а широкомасштабних бойових дій на території ЧССР Радянські війська не вели. У зв'язку з чим вважає, що норма цього Закону вимагає від військовослужбовців підтвердження фактів безпосередньої участі у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ у цей період. Тому факт особистої участі у бойових діях або їх забезпеченні повинні підтверджуватися відповідними документами або довідками, що видаються архівними органами, вважає, що встановлення позивачу статусу учасника бойових дій не відповідає дійсності.
Заслухавши сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 05 травня 1968 року перебував на військовій службі у військовій частині Радянської Армії.
З військового квитка НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_2 з 17 травня 1968 року по 14 жовтня 1968 року проходив військову службу у військовій частині п/п 41196 на посаді водія у військовому званні - рядовий (а.с.10).
Відповідно до довідки з центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 31 грудня 2010 року № 4/143193 у період з 21 серпня 1968 року по 24 вересня 1968 року особовий склад частини брав участь в тактичних навчаннях «Дунай» на території Чехословаччини (а.с.6). Також в архівній довідці вказано, що наказом Міністра оборони СРСР № 242 від 17 жовтня 1968 року за відмінне виконання завдання усьому особовому складу, який приймав участь у виконанні інтернаціонального обов'язку із захисту соціалістичних завоювань у Чехословаччині оголошена подяка.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 у квітні 2012 року звернувся до Донецького обласного військового комісаріату з приводу надання йому статусу учасника бойових дій.
Листом за вих. № 40114 від 23.04.2012 року ТВО військового комісара Донецького обласного військового комісаріату посилаючись на те, що архівна довідка не підтверджує участь позивача у бойових діях чи діях із забезпечення бойової діяльності військ, повідомлено про відсутність підстав для встановлення ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій (а.с.7).
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративний суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Положенням про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України та Інструкції про порядок видачі посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни - учасник бойових дій» та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості у Збройних Силах України, затвердженої Наказом МОУ України № 158 від 08.04.2009, передбачено, що на Комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим, обласних та Київського міського військових комісаріатів покладається вирішення питань про визначення учасників бойових дій відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з числа осіб, звільнених з військової служби, які перебувають на обліку у військових комісаріатах. Так, відповідно до п. 8 цього Положення, Комісії зобов'язані приймати до розгляду заяви громадян про визнання їх учасниками бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Таким чином, розгляд заяв про визнання учасниками бойових дій, та, відповідно, прийняття рішень про надання статусу учасника бойових дій, віднесено до виключної компетенції комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій обласного військового комісаріату.
Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні, питання щодо встановлення ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій комісію з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій Донецького обласного військового комісаріату не розглядалося.
За таких обставин, суд вважає, що рішення ТВО військового комісара Донецького обласного військового комісаріату Донецького обласного військового комісаріату в листі від 23.04.2012 за № 40114 щодо відмови в наданні ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій прийнято з перевищенням наданих йому повноважень.
Разом із тим, заявляючи вимогу про визнання вказаного рішення нечинним, позивач не врахував, що така вимога може пред'являтися лише стосовно нормативно-правового акту. У даному ж випадку позивачем оскаржується акт індивідуальної дії, з огляду на що, суд з урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України приходить до висновку, що спірне рішення слід визнати протиправним.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання надати статус учасника бойових дій, суд на підставі вищевикладеного та враховуючи, що прийняттю рішення стосовно надання статусу учасника бойових дій передує розгляд питання на засіданні відповідної комісії, суд вважає за необхідне зобов'язати комісію з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій Донецького обласного військового комісаріату розглянути питання щодо встановлення ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій.
Також суд зазначає наступне, операція «Дунай» - це вторгнення військ країн-членів Варшавського договору (окрім Румунії) до Чехословаччини з метою припинення реформ Празької весни та ліквідації загрози її виходу з соціалістичного табору.
Враховуючи військово-політичний стан, що склався в Чехословаччині навесні 1968 року, об'єднаним командуванням Варшавського договору спільно з Генеральним штабом збройних сил СРСР була розро блена операція під кодовою назвою «Дунай». В результаті проведення операції «Дунай» Чехословаччина залишилася членом східноєвропейського соціалістичного блоку.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях, як у воєнний, так і у мирний час.
Згідно з п. 2 ст. 6 вказаного Закону учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначений перелік держав і періодів бойових дій на їх території, де Чехословаччину віднесено до переліку цих держав, а також визначений період бойових дій на її території з 20 серпня 1968 року по 01 січня 1969 року.
Статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не передбачено будь-яких строків перебування у військових частинах, які перебували в державах, де в цей період велися бойові дії, або переліку військових професій.
Суд зазначає, що безпосередня участь, в бойових діях не є обов'язковою вимогою для присвоєння статусу учасника бойових дій. Факт співпраці Міністерства Оборони СРСР, Міністерства Внутрішніх Справ СРСР, участь працівників МВС СРСР у забезпеченні бойової діяльності військовослужбовців МО СРСР, внутрішніх військ МВС СРСР (у тому числі і співпраця з такими військами у вигляді охорони громадського порядку в умовах надзвичайного стану, оголошеного в зв'язку з масовими антигромадськими проявами, проведення вилучення вогнепальної зброї та вибухових пристроїв у конфліктуючих сторін, охорона державних і військових установ, забезпечення особистої безпеки коменданту району надзвичайного стану) також є загальновідомим і не потребує доказування.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, -
Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати рішення Донецького обласного військового комісаріату в листі від 23.04.2012 за № 40114 щодо відмови в наданні ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій протиправним.
Зобов'язати комісію з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій Донецького обласного військового комісаріату розглянути питання щодо встановлення ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору в розмірі 32 (тридцять дві) гривні 19 копійок.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 12 листопада 2012 року у присутності представників сторін. У повному обсязі постанова виготовлена 16 листопада 2012 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Дмитрієв В.С.