25 жовтня 2012 року о 17-26 годині, Справа № 2а-0870/2215/11
м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,
за участю секретаря Ярошенка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя
справу за позовом ОСОБА_1
до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя
про скасування рішень про застосування фінансових санкцій,
позивач звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши в заяві, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя було застосовано до нього штрафні санкції в розмірі 8610,2 гривень й 1700 гривень, згідно рішень від 19.10.2010 №№ 0003992304, 0004002304, за порушення вимог пунктів 9, 12, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон №265/95-ВР), вимог ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі - Закон №481/95-ВР).
Зазначені рішення були ним оскаржені в адміністративному порядку, але скарги були залишені без задоволення, а рішення - без змін. Рішення ДПА України №1717/К/25-0315 від 18.02.2011 він отримав 12.03.2011.
Рішення №0003992304 прийняте на підставі акту перевірки від 06.10.2010 №000764, де зазначено, що під час перевірки магазину, який розташований за адресою: вул. Алмазна, 47/Тенісна, 9 в м. Запоріжжя, встановлено порушення: нещоденний друк фіскальних звітних чеків; ненадання під час перевірки книги обліку доходів та витрат та неведення обліку товарів, які знаходяться в реалізації; невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті, в розмірі 0,46 гривень.
Рішення № 0004002304 прийнято на підставі того ж акту перевірки, де відображено, що алкогольні напої зберігались без марок акцизного збору, а саме: відсутня марка акцизного збору на одній пляшці горілки «Карат».
Щодо нещоденного друку фіскальних звітних чеків позивач зазначив, що ці висновки ДПІ не відповідають дійсності та спростовуються самими чеками, які він надавав при перевірці, а саме: чек за 23.03.2010 роздрукований о 22-26 годин, за 07.06.2010 - о 22-45 годин, за 30.05.2010 - о 22-26 годин, й лише один чек за 13.06.2010 був роздрукований 14.06.2010 - о 00-07 годин (на сім хвилин пізніше закінчення доби) в зв'язку з відсутністю електроенергії і неможливістю роботи реєстратора розрахункових операцій.
При перевірці книга обліку доходів та витрат ПП ОСОБА_1 знаходилась у бухгалтера. Облік товарів, які знаходяться у магазині, ведеться в повному обсязі, що підтверджується прибутковими накладними на весь товар, який знаходився на реалізації, щоденними звітами отримання товарів та його залишків, який ведеться за допомогою комп'ютерної програми 1-С бухгалтерія. Всі ці документи позивач надав працівникам ДПІ. Не зважаючи на це, вони зробили висновок про відсутність обліку та склали відомість щодо перевірки оприбуткування товарно-матеріальних цінностей. При перевірці позивач повідомив працівників ДПІ, що книгу бухгалтер взяла для перевірки за один час до їх приходу і вже повертає назад, але вони не взяли це до уваги і не дочекались її. В рішенні ДПА у Запорізькій області вказано, що позивач нібито книгу пред'явив 08.10.2010 до ДПІ у Ленінському районі, але це не відповідає дійсності та спростовується відміткою працівників ДПІ - вони зафіксували записом у книзі дату її пред'явлення: 07.10.2010.
Щодо невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті, то різниця склала 0,46 гривень, що є незначною сумою, яка виникла внаслідок невірного розміну грошей в касі.
Відносно відсутності акцизної марки на одній пляшці горілки «Карат» позивач зазначив, що марка була відірвана та знаходились на підлозі, поряд з торговими прилавками.
У зв'язку з вищенаведеним позивач просить позов задовольнити та скасувати спірні рішення.
У судовому засіданні позивач надав пояснення, аналогічні тим, що зазначені у позовній заяві. Просить задовольнити позов.
Відповідач позов не визнав, зазначивши в запереченнях, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є обґрунтованими, прийняті законно, а тому просить у позові відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, 06.10.2010 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведена позапланова перевірка магазину, розташованого по АДРЕСА_1, що належить ФОП ОСОБА_1, - з питань дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами перевірки складено акт № 000764 від 06.10.2010, в описовій частині якого зазначено встановлені порушення:
- п.13 ст.3 Закону №265/95-ВР - невідповідність (0,46 гривень) суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО;
- п.9 вищевказаної статті - порушення порядку друкування фіскальних звітних чеків в кількості 4 штук, а саме за 23.02.2010 роздруковано 24.03.2010, за 30.05.2010 роздруковано 31.05.2010, за 07.06.2010 роздруковано 08.06.2010, за 13.06.2010 роздруковано 14.06.2010;
- п.12 вказаної статті - порушено порядок оприбуткування товарів за місцем їх реалізації. Під час складання відомості ТМЦ до акту перевірки товар був вибірково виписаний з прилавку в торговому залі, під час перевірки не була надана книга ф № 10;
- ст.11 Закону №481/95-ВР - реалізація алкогольних напоїв без марки акцизного збору: «на час перевірки на пляшці горілки «Карат» відсутня марка акцизного збору встановленого зразку».
Крім того, порушено порядок використання КОРО - в книзі обліку розрахункових операцій порушена цілісність засобу контролю.
На підставі зазначеного акту перевірки 19.10.2010 ДПІ були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003992304 у розмірі 8610,2 гривень та №0004002304 у розмірі 1700 гривень.
Згідно з розрахунком, штрафні санкції в рішенні №0003992304 складаються з: 1360 гривень - за невиконання щоденного друку 4-х фіскальних звітних чеків та не зберігання їх в КОРО, 6907,9 гривень - за порушення порядку ведення обліку товарів за місцем реалізації, 2,30 гривень - за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО (невідповідність склала 0,46 гривень), 340 гривень - за порушення порядку використання КОРО (з порушенням встановленого засобу контролю); а в рішенні №0004002304 - 1700 гривень - за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору.
Пунктом 9 статті 3 Закону України №1776-III від 01.06.2000 «Про внесення змін до Закону України "Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зазначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції та/або в безготівковій формі (із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Пунктом 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Пунктом 13 вказаної статті встановлено, що вищезазначені суб'єкти підприємницької діяльності при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Суд, погоджуючись із застосуванням штрафних санкцій за порушення вимог п.п. 9,13 ст.3 Закону № 265/95-ВР, не може погодитись із застосуванням штрафних санкцій за порушення п.12 ст.3 вищевказаного Закону.
Так, позиція податкового органу у спірних правовідношеннях полягає у тому, що позивач зобов'язаний здійснювати облік товарів за місцем їх реалізації, при цьому такий облік повинен бути відображений в книзі обліку доходів та витрат.
Згідно із ст.6 Закону № 265/95-ВР, «облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.»
Форма книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, визначена Інструкцією про прибутковий податок з громадян, затвердженою наказом ДПА України від 21.04.1993 № 12, який зареєстровано в Мінюсті України 09.06.1993 за №64. Зазначена книга не передбачає ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
Таким чином, доводи ДПІ про обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб вести облік товарів за місцем реалізації шляхом відображення товарних запасів у Книзі обліку доходів та витрат є помилковим. Позивач має книгу обліку доходів та витрат №4994, яка зареєстрована 19.06.2009 в ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя.
На час проведення перевірки жодним нормативно-правовим актом України не передбачений порядок ведення обліку товарних запасів фізичною особою-підприємцем.
Крім того, законодавство не передбачає відповідальності за ненадання до перевірки, неведення чи неналежне ведення Книги обліку доходів та витрат.
У зв'язку із цим до ОСОБА_1 було незаконно застосовано санкції в рішенні №0003992304 в частині нарахування 8267,9 гривень: 6907,9 гривень - за порушення порядку ведення обліку товарів та 1020 гривень - за невиконання щоденного друку фіскальних чеків та не зберігання їх в КОРО (судом встановлено, що три із чотирьох фіскальних чеків були роздруковані своєчасно та зберігалися в КОРО), 340 гривень - за порушення порядку використання КОРО (з порушенням встановленого засобу контролю).
Що стосується останнього порушення, то судом була оглянута вказана книга й установлено, що порушення засобу контролю не було: на останній сторінці книги - у зв'язку із великою кількістю вклеєних чеків - засіб контролю виглядає потертим, але цілісності не порушено - книга прошита та кінцівки ниток скріплені засобом контролю.
В іншій частині вимог позов не підлягає задоволенню, оскільки оскаржувані рішення в частині застосування санкцій у сумі 342,3 гривень (340 гривень й 2,30 гривень) та 1700 гривень - відповідно - є обґрунтованими та прийняті на підставі вимог закону.
Посилання позивача на те, що невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала 0,46 гривень та є незначною сумою, суд до уваги не приймає, оскільки закон передбачає відповідальність за таку невідповідність, незалежно від розміру суми. Судом встановлено, що під час перевірки сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала 435,55 гривень, сума готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, склала 435,09 гривень. Таким чином, є порушення п.13 ст.3 Закону України про РРО.
Не приймаються судом й твердження позивача відносно того, що на одній пляшці горілки «Карат» марка були відірвана та знаходились на підлозі, поряд з торговими прилавками. Згідно з вимогами закону, марки повинні бути наклеєними на пляшках. В іншому разі настає відповідальність за відсутність марок. Крім того, в акті перевірки такого зауваження (що марка знаходиться на підлозі) з боку позивача не було відображено.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що задоволенню підлягають лише вимоги в частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003992304 від 19.10.2010 в частині застосування санкцій в розмірі 8267,9 гривень.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 19.10.2010 № 0003992304 в частині застосування до приватного підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8267 (восьми тисяч двохсот шістдесяти семи) гривень 90 копійок.
У іншій частині позову - відмовити.
Присудити на користь приватного підприємця ОСОБА_1 з Державного бюджету України судові витрати у розмірі двох гривень 95 копійок.
Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова у повному обсязі виготовлена 31.10.2012.
Суддя О.В. Матяш