12 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/10662/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рищенко А. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромтехмаш» до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
05.09.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромтехмаш» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить: визнати протиправними дії Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо визнання правочинів укладених ТОВ Укрпромтехмаш» із ТОВ МПП «Промтехресурс» нікчемними в силу приписів закону під час складання акту №1411/220/33265587 від 31.07.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укрпромтехмаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з МПП «Промтехресурс» за лютий, березень 2011 року»; визнати протиправними дії Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо встановлення у ч.4 акту №1411/220/33265587 від 31.07.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укрпромтехмаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з МПП «Промтехресурс» за лютий, березень 2011 року», відсутності об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів ТОВ «Укрпромтехмаш» за лютий, березень 2011 року; зобов'язати Криворізьку центральну міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ТОВ «Укрпромтехмаш» оформлену актом №1411/220/33265587 від 31.07.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укрпромтехмаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з МПП «Промтехресурс» за лютий, березень 2011 року».
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем було протиправно зроблено висновки при проведенні перевірки щодо нікчемності правочинів укладених ТОВ «Укрпромтехмаш» із ТОВ МПП «Промтехресурс» на підставі припущень та без наявності належних доказів та відповідних рішень визнання правочинів фіктивними. На підставі проведеної перевірки відповідачем не було складено довідки або податкового-повідомлення рішення в порушення вимог податкового законодавства.
Позивач в судове засідання не з'явився, але надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився вдруге, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідачем було направлено до суду письмові заперечення, відповідно до яких при складанні акту перевірки відповідачем не було порушено вимог чинного законодавства, а правочини по операціях в лютому та березні 2011 року є нікчемними.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до наступних висновків.
ТОВ «Укрпромтехмаш» зареєстроване виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 18.11.2004 року та 09.12.2006 року зареєстроване платником податку на додану вартість Центральною МДПІ у м.Кривому Розі (Свідоцтво №04961028 від 01.06.2006 року.
Відповідно до наказів про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 24.05.2012 року №343 та повідомлення від 24.05.2012 року №228/10/224/33265587 було відповідачем було проведено перевірку з 24.05.2012 року по 31.07.2012 року.
Перевірка проводилась на підставі:
- податкових декларації з ПДВ ТОВ «Укрпромтехмаш» за лютий, березень 2011 року, та додатків 5 до декларацій з ПДВ за лютий, березень, квітень та травень 2011 року;
- інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу: АС Аудит, АРМ Бест Звіт, АІС Реєстр платників податків, АІС Облік податків та платежів, Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України;
- акт Алчевської ОДПІ у Луганській області від 14.12.2011 року №2101/236-24857403 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки малого приватного підприємства «Промтехресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.08.2011», супровідний лист №42057/236-2 від 15.12.2011 року;
- копій первинних бухгалтерських документів фінансово-господарської діяльності, надані ТОВ «Укрпромтехмаш».
За результатами вказаної перевірки 31.07.2012 року відповідачем було складно акт №144/220/33265587 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромтехмаш» з питання дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з МПП «Промтехресурс» за лютий, березень 2011 року».
У висновках акту перевірки відповідачем було зазначено, що проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ «Укрпромтехмаш» визнано - «нікчемними» правочинами за лютий, березень 2011 року по встановлених порушеннях:
1) ч.1, 5 ст.203, ч. 1, 2 ст.215, 216, 228, 655, 656, 658, 662, 664 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Укрпромтехмаш» при придбанні товару, отриманні робіт (послуг) угоди від МПП «Промтехресурс» (контрагент-постачальник) на суму ПДВ по податковому кредиту в лютому 2011 року - 276829,49 грн., в березні 2011 року - 347594,922 грн та угоди по наступному продажу товарів (послуг), які відображені контрагентами-покупцями на суму ПДВ по податкових зобов'язаннях в розмірі 306431,14 грн за лютий 2011 року та за березень 2011 року в розмірі 332670,17 грн вбачаються як такі, що є нікчемними.
2) Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) ТОВ «Укрпромтехмаш» за лютий та березень 2011 року, які підпадають під визначення норм та вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755: п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.198.2, 198.3, 198.4 ст.198 - за перевіряємий період вбачаються як такі, що є нікчемними.
Вказані висновки були зроблені відповідачем на підставі акту Алчевської ОДПІ у Луганській області від 14.12.2011 року №2101/236-24857403 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки малого приватного підприємства «Промтехресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.08.2011», відповідно до якого правочини
Згідно вказаного акту було встановлено, що у МПП «Промтехресурс» були відсутні необхідні умови для здійснення операцій з продажу та придбання товарів між МПП «Промтехресурс» та контрагентами.
На підставі вказаних висновків відповідачем було зроблено висновок про нікчемність правочинів укладених між позивачем та МПП «Промтехресурс», позивачем та контрагентами-покупцями.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.
Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.
Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Податковим органом в акті зроблено висновок про нікчемність правочинів укладених позивачем. Вказаний висновок ґрунтується на акті перевірки Алчевської ОДПІ у Луганській області від 14.12.2011 року №2101/236-24857403 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки малого приватного підприємства «Промтехресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.08.2011».
Відповідно до постанов Луганського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 року у справі №2а/1270/607/2012 та Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012 року було визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Малого приватного підприємства «Промтехресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.08.2011 року за результатами якої складено акт від 14.12.2011 року за №2101/236-24857403; визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів МПП «Промтехресурс», викладені в акті №2101/236-24857403 від 14.12.2011 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки малого приватного підприємства «Промтехресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.08.2011»; зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію в Луганській області вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки МПП «Промтехресурс», оформленої актом перевірки №2101/236-24857403 від 14.12.2011 року.
Тобто, на момент проведення перевірки відповідачем висновки акту на якому ґрунтуються висновки в акті №1411/220/33265587 від 31.07.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укрпромтехмаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з МПП «Промтехресурс» за лютий, березень 2011 року» були спростовані судовому порядку, а тому не могли враховуватись відповідачем.
Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У зв'язку з викладеним суд вважає, що використання акту перевірки Алчевської ОДПІ у Луганській області при перевірці позивача є протиправним.
Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину. Так правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Разом з тим висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній частині судового рішення.
Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 Цивільного кодексу України, є:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
Правовідносини між платником і державою з приводу оподаткування результатів господарських операцій (правочинів) є адміністративними, публічно-правовими, а тому мета особи на несплату податків не може бути підставою для висновку про нікчемність договору як такого, що порушує публічний порядок, за умови фактичного виконання цивільно-правових зобов'язань та реальності вчинених господарських операцій.
Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.
Крім того, у відповідності до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку, яка полягає в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, застосуванню підлягає закон, який трактується на користь платника податку.
Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.
При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податковою кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.
Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.
Відповідна правова позиція відображена у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11.
Відповідач зробивши висновок про нікчемність правочинів не міг керуватися лише припущеннями щодо нікчемності укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими. Посилаючись на відсутність первинних документів, відповідач не враховував неповідомлення позивача про проведення перевірки.
Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З аналізу статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та статті 20 Податкового кодексу України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності. Крім того вказана перевірка була проведена з порушенням норм чинного законодавства, а зроблені висновки не ґрунтуються на фактичних доказах.
Отже, законом не передбачена можливість визначення контролюючою установою, в даному випадку це є Криворізька центральна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпроптеровської області Державної податкової служби, правочину нікчемним під час проведення перевірки суб'єкта господарювання на підставі припущень, що відповідні господарські операції проведені з певними контрагентами було здійснено без наміру створення правових наслідків. Адже, в окремому випадку, факт недійсності правочину може бути встановлено рішенням суду. Так, відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивний правочин визнається судом недійсним. При цьому фіктивним правочином є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином.
Відповідачем в Акті перевірки не зазначено, яким чином податковий кредит позивача, сформований за операціями з контрагентами в розрізі кожного з них, співвідноситься з податковим кредитом контрагентів, а лише зазначено, що про висновки відповідача ґрунтувались на акті перевірки Алчевської ОДПІ у Луганській області №2101/236-24857403 від 14.12.2011 року, дії по складанню якого та внесення відповідних висновків були визнані протиправними.
Позивач не міг володіти інформацією щодо контрагентів (постачальників) наступних ланок та не мав реальної можливості одержати таку інформацію, у зв'язку з тим, що ні відповідно до вимог чинного законодавства, ні відповідно до умов укладених між позивачем та контрагентами договорів, останні не зобов'язані погоджувати своїх постачальників з позивачем, чи принаймні інформувати позивача про закупівлю у них товарів.
Частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Проаналізувавши первинну документацію ТОВ «Укрпромтехмаш», а саме договори, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності, видаткові накладні, рахунки на оплату, товаро-транспортні накладні, суд приходить до висновку, що дії Криворіщької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо визнання правочинів нікчемними, встановлення відсутності об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів ТОВ «Укрпромтехмаш» за лютий, березень 2011 року є хибними та не підтверджуються фактичними обставинами.
Щодо посилань відповідача про не надання підтверджуючих документів щодо транспортування товару суд вважає необґрунтованими, адже в акті перевірки позивачем не наведено повний перелік товаро-транспортних накладних та інших документів, що використовувались під час перевірки, а позивачем їх було надано до суду на підтвердження своїх вимог.
Відповідно до п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи, відповідачем Алчевською ОДПІ за результатами проведеної перевірки не було винесено податкового повідомлення-рішення.
Позивачем було зазначено про внесення відповідачем за резульататми перевірки інформації щодо її результатів до АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» відповідно до Наказу ДПА України від 18.04.2008 року №266 Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів. Відповідачем даний факт не заперечувався.
Таким чином, на підставі викладеного інформація про результати перевірки ТОВ «Укрпромтехмаш» оформлену актом №1411/220/33265587 від 31.07.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укрпромтехмаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з МПП «Промтехресурс» за лютий, березень 2011 року» повинна бути вилучена з АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА".
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромтехмаш» до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо визнання правочинів укладених ТОВ Укрпромтехмаш» із ТОВ МПП «Промтехресурс» нікчемними в силу приписів закону під час складання акту №1411/220/33265587 від 31.07.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укрпромтехмаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з МПП «Промтехресурс» за лютий, березень 2011 року».
Визнати протиправними дії Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо встановлення у ч.4 акту №1411/220/33265587 від 31.07.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укрпромтехмаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з МПП «Промтехресурс» за лютий, березень 2011 року», відсутності об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів ТОВ «Укрпромтехмаш» за лютий, березень 2011 року.
Зобов'язати Криворізьку центральну міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ТОВ «Укрпромтехмаш» оформлену актом №1411/220/33265587 від 31.07.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укрпромтехмаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з МПП «Промтехресурс» за лютий, березень 2011 року».
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А. Ю. Рищенко