09 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/10929/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коблової О.Д.
при секретарі судового засідання Камінського О.Д.
за участю представників:
позивача Усатенка В.І.
відповідача Довгополої О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс Трейдінг»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання відсутності компетенції та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Онікс Трейдінг» 13 вересня 2012 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та просить:
- визнати відсутність компетенції Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо встановлення факту відсутності реального здійснення господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс Трейдінг» в листопаді та січні 2011 року;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби внести до автоматичної інформаційної системи «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» значення податкових зобов'язань та податкового кредиту вказані в деклараціях з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс Трейдінг» (код ЄДРПОУ 3712848) за листопад та січень 2011 року дані, вказані в додатку № 5 зазначених декларацій з податку на додану вартість.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Онікс Трейдінг» звернулось з запитом від 14.08.12 за вих. № 14-08/01 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська з питанням про наявність будь-яких актів перевірок діяльності ТОВ «Онікс Трейдінг», існування довідок про проведені посадовцями зустрічних звірок чи довідок про неможливість їх проведення за 2012 рік. Підставою для звернення до податкової інспекції стала інформація від контрагентів ТОВ «Онікс Трейдінг» про те, що територіальні податкові інспекції, де стоять на податковому обліку контрагенти саме ТОВ «Онікс Трейдінг», планують здійснити їх перевірку, за результатами яких донарахувати їм значні кошти до сплати в державний бюджет на підставі нібито матеріалів перевірки ТОВ «Онікс Трейдінг», що говорять про відсутність факту реального вчинення господарських операцій в листопаді та січні 2011 року. У зв'язку з чим відповідач надав позивачу копії матеріалів перевірок ТОВ «Онікс Трейдінг» за листопад 2011 року та січень 2011 року. Позивач зазначає, що орган державної податкової служби, зазнаючи в оспорюваних актах про не спрямованість правочинів ТОВ «Онікс-Трейдінг» на реальне настання правових наслідків по операціям, здійснених в листопаді 2011р. та січні 2011р. не врахував, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визнаються законом як фіктивні (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визначається тільки судом. Тому позивач вважає, що у відповідача відсутня компетенція щодо встановлення факту відсутності реального здійснення господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс Трейдінг» в листопаді та січні 2011 року, у зв'язку з чим відповідач протиправно вийшов за межі своїх повноважень.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні та у наданих письмових запереченнях на позов проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що зустрічна звірка суб'єктів господарювання щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку, не є окремою індивідуально визначеною дією суб'єкта владних повноважень, а є складовою частиною заходу щодо перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків і зборів (обов'язкових платежів), яка завершується складанням акту (довідки) перевірки. Отже, зустрічна звірка не може розглядатись, як окрема дія суб'єкта владних повноважень, що підлягає оскарженню в адміністративному суді. Разом з тим, акт про неможливість проведення зустрічної звірки, не є рішенням (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб, а отже, не породжують для позивача ніяких обов'язкових до виконання правових наслідків, що можуть бути предметом спору. Тому вважає, що акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс Трейдінг» були проведено правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства щодо проведення зустрічних звірок.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому засіданні, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
За рішенням Конституційного Суду України від 25.12.1997 року № 9-зп щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України визначено, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене. Частину другу статті 124 Конституції України необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно до п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1 та 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Таким чином, дії податкового органу щодо встановлення факту відсутності реального здійснення господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс Трейдінг» в листопаді та січні 2011 року, які оспорюються відповідачем, з урахуванням вищенаведених норм, віднесені до юрисдикції адміністративного суду.
Так, у ході судового розгляду справи судом встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС складено акт № 028 від 22.06.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс Трейдінг» щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за листопад 2011р., та акт № 270/222/3212848 від 18.06.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс Трейдінг» щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2011року.
Відповідно до п. 4.4. ст. 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової адміністрація, від 22.04.2011 року, № 236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.
Судом встановлено, що позивач Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання не отримував, а дізнався про ймовірне існування акту від своїх контрагентів, тому звернувся із запитом до податкової інспекції, у зв'язку з чим супровідним листом від 15.08.12 № 13185/10/226 від ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська в адресу ТОВ «Онікс Трейдінг» були отримані копії матеріалів перевірок ТОВ «Онікс Трейдінг» за листопад 2011 року (додаток № 4) та січень 2011 року (додаток № 5), а саме:
- акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс Трейдінг» (код ЄДРПОУ 3712848) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за листопад 2011 р. від 22.06.2012р. № 628, складений як зазначено в документі на підставі службової довідки № 6605/10/04-033 від 19.04.12 року та згідно з п. 73.5, ст. 73 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VІ (далі ПКУ), та підписаний старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська;
- акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс Трейдінг» (код ЄДРПОУ 3712848) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2011р. від 18.07.2012р. № 270/222/3212848. складений як зазначено в документі на підставі службової довідки № 8431/8/04-033 від 18.06.12р. та згідно з п. 73.5, ст. 73 ПКУ, та підписаний головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська.
Згідно з п. 73.5 ст. 73 ПКУ, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платників податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єктів господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платників податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок проведення органами ДПС зустрічних звірок (далі-Порядок) затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.10 № 1232.
Згідно з пунктами 2-3 Порядку, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.
З метою проведення зустрічної звірки орган ДПС (ініціатор) надсилає органу ДПС (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.
Судом встановлено, що акти зустрічних звірок від 22.06.12 за № 628 та від 18.06.12 №270/222/3212848 в порушення п. З «Порядку проведення органами ДПС зустрічних звірок», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.10 № 1232 не мають жодного посилання на будь-які запити про проведення зустрічних звірок при проведенні перевірок контрагентів.
З матеріалів справи вбачається, що акти зустрічних звірок від 22.06.12 за № 628 та від 18.06.12 № 270/222/3212848 не містять повної інформації, а саме: невідомо, з відома або без відома якої посадової особи ТОВ «Онікс Трейдінг» проведено перевірку та не зрозумілим є посилання в акті зустрічної звірки від 22.06.12 за № 628 лише на первинні документи по постачальникам продукції ТОВ «Тріумфальна Арка», ТОВ «Мобайл Трейд Груп».
Так, відповідно до запиту ДПІ від 14.05.12 № 5652/10/226 (додаток № 6) ТОВ «Онікс Трейдінг» було запропоновано протягом десяти днів з моменту отримання запиту надати всі первинні документи за період січень 2011 року та листопад 2011 року.
16.05.12 за № 47/12 ТОВ «Онікс Трейдінг» (додаток № 7) надано відповідь про втрату документів за період діяльності з 01.01.11 по 31.12.1 1 з копією довідки Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 11.05.12 «про втрату документів» (додаток 8). На що, ДНІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська листом від 29.05.12 № 7086/10/226 (додаток № 9) у відповідності до п. 44.5 сг.44 ПКУ визначено термін па поновлення втрачених документів протягом 90 календарних днів з дня, ідо настає за днем надходження повідомлення до органу ДПС, митного органу. У відповідності до вищенаведеного, термін відновлення первинних документів ТОВ «Онікс Трейдінг» спливає в серпні 2012 року. Тому, є незрозумілим складання ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська актів від 18.06.12 та від 22.06.12 «про неможливість проведення зустрічної звірки» з висновками про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за січень 2011 року та листопад 2011 року. Крім того, якщо акти складені про неможливість проведення зустрічної звірки то і висновки таких актів мають бути тільки такими, а саме про неможливість проведення зустрічної звірки, а не робити будь-які інші висновки, зокрема про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за січень 2011р. та листопад 2011р.
Також в акті зустрічної звірки від 18.06.12 № 270/222/3212848 наведено перелік контрагентів до Декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, які жодного відношення до взаємовідносин з ТОВ «Онікс Трейдінг» не мають.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи ( на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
В актах наведено про направлені запити ДПІ до КП «Дніпропетровське МБТІ»; УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області; ДП «Центру державного земельного кадастру» з метою отримання інформації щодо майнового стану ТОВ «Онікс Трейдінг» та наведено, що відповіді на запити не отримано. Але, разом з тим зроблено висновок про те. що вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ «Онікс Трейдінг» адміністративно-господарських можливостей та відсутність фактичних дій, спрямованих па виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, на думку перевіряючих в свою чергу може свідчити про відсутність наміру створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.
Тобто, зі змісту актів видно, що податковою інспекцією неповно було проведено дослідження первинних документів та висновки зроблені лише на припущеннях та за результатами даних АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» лише по деклараціях з податку на додану вартість за листопад та січень 2011 року.
Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право, а саме: запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; під час проведення, виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
3 аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про відсутність реального здійснення господарських операцій, тобто встановлювати нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.
Однак, податковою інспекцією, з перевищенням своїх повноважень, у актах зустрічних звірок зроблено висновок про те, що правочини вчинені позивачем з контрагентами у перевіряємий період відповідно до ч.1,5 ст. 203 ЦК України, п.1,2 ст. 215, ст. 228 є нікчемними в силу припису закону, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, а саме: ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська в мотивувальних частинах актів зустрічних звірок і в їх висновках наведено, що ТОВ «Онікс Трейдінг» порушено п. 185.1, п. 198.3, п.201.1 ст. 185, 198. 201 Податкового кодексу України, а наслідки в податковому обліку платника створюють тільки реально здійснені господарські операції, тобто такі, які пов'язані з рухом активів, зміною обставин або власного капіталу платника та відповідають змісту відображеному в складених платником податків договорах. Тобто у разі фіктивності операцій нарахування податкового кредиту варто визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податків доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ. Тому, по ТОВ «Онікс Трейдінг» відсутній факт реального вчинення господарських операцій за січень 2011 року та листопад 2011 року.
Такі висновки в актах зустрічних звірок податкового органу є безпідставними та не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.
Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Статтею 228 ЦК України (в редакції, яка дії з 01.01.2011 року) передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Разом з тим, висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній частині судового рішення.
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
Акти зустрічних звірок не тільки не містять посилань на вину позивача, яка виразилася в намірі позивача порушити публічний порядок, а й не доводить умислу посадових осіб позивача на порушення публічного порядку, не містять посилання і на те, в чому таке порушення полягає.
Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.
Отже, відповідач, зробивши висновок в оспорюваних актах про відсутність реального здійснення господарських операцій ТОВ «Онікс Трейдінг», не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених позивачем договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплені належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх такими або вироком суду про визнання вини посадових осіб позивача щодо ухилення від сплати податків, що набрали законної сили.
На підставі викладеного суд робить висновок, що орган державної податкової служби при складанні актів від 22.06.2012 р. № 628 та від 29.05.12 № 7086/10/226 протиправно вийшов за межі своїх повноважень і самостійно визнав правочини, поза судової процедури, укладені ТОВ «Онікс Трейдінг» з більше як з 100 підприємствами нікчемними, чим порушив права та інтереси ТОВ «Онікс Трейдінг» у сфері публічно-правових відносин. В порушення ст. 124 Конституції України, яка говорить що правосуддя здійснюється тільки судом та про те, що є недопустимим привласнення функцій судів іншими органами, податковий орган привласнив повноваження суду і фактично здійснив правосуддя від свого імені.
Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем доведено неправомірність дій відповідача, а відповідачем не надано належних доказів підтвердження законності та правомірності вчинених дій щодо встановлення факту відсутності реального здійснення господарських операцій ТОВ «Онікс Трейдінг» в листопаді та січні 2011 року.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 33,06 грн., що підтверджується квитанцією, яка наявна в матеріалах справи, а відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Отже, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджет України на користь позивача у розмірі 13,22 грн., у зв'язку з тим, що у частині позовних вимог було закрито провадження.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс Трейдінг» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання відсутності компетенції та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати відсутність компетенції Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо встановлення факту відсутності реального здійснення господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс Трейдінг» в листопаді та січні 2011 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби внести до автоматичної інформаційної системи «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» значення податкових зобов'язань та податкового кредиту вказані в деклараціях з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс Трейдінг» (код ЄДРПОУ 3712848) за листопад та січень 2011 року дані, вказані в додатку № 5 зазначених декларацій з податку на додану вартість.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс Трейдінг» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 13 грн. 22 коп. (тринадцять грн. 22 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Повний текст постанови буде складений 15 жовтня 2012 року.
Суддя О. Д. Коблова