Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14361/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 година 25 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.
при секретарі Аврамченко С.С.
за участю
представника позивача - Маркіна О.О. - на підставі довіреності,
представника відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -
встановив:
25 жовтня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області, (далі - Позивач або УПФУ), звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля», (далі - Відповідач або ДП «Макіїввугілля»), в якому просило стягнути з Відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період лютий - серпень 2012 року в сумі 22 034,08 грн.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Позивач вказав, що Відокремлений підрозділ Відповідача «Червоногвардійський ремонтно-механічний завод», (далі - ВП), є страхувальником і щомісяця має відшкодовувати суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його колишнім працівникам. На час звернення до суду ВП має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, яка утворилася за період лютий - серпень 2012 року в сумі 22 034,08 грн.
Посилаючись на п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і п.п.2.1.1 п.2.1, п.п.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, Позивач просив задовольнити адміністративний позов.
В судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, надав пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, просив позов задовольнити.
12 листопада 2012 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду Відповідач надав заперечення проти позову, (а.с.16-17), сутність яких полягала в тому, що Позивачем не доведений належними та допустимими доказами факт наявності підстав для покладання на ДП «Макіїввугілля» обов'язку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
В судове засідання представник Відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, доказів поважності причин неявки суду не надав, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, з дотриманням вимог ст.ст.33-36 Кодексу адміністративного судочинства України, про що свідчить розписка про вручення судової повістки, (а.с.26а).
Приймаючи до уваги положення ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, та ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача на підставі наявних в ній доказів.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Державне підприємство «Макіїввугілля», (код ЄДРПОУ 32442295), зареєстроване у якості юридичної особи 29 квітня 2003 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 296617, (а.с.20).
«Червоногвардійський ремонтно-механічний завод», (код ЄДРПОУ 26352943) є відокремленим підрозділом без права юридичної особи Державного підприємства «Макіїввугілля», що вбачається зі змісту довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 459693, (а.с.21).
Відокремлений підрозділ «Червоногвардійський ремонтно-механічний завод» Державного підприємства «Макіїввугілля» перебуває на обліку в УПФУ як платних страхових внесків за реєстраційним номером 05-37-01-0039, що встановлено на підставі повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків від 8 червня 2005 року, (а.с.22).
УПФУ здійснює виплати пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, колишнім працівникам ВП, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
ОСОБА_6 призначена пільгова пенсія за віком за Списком № 2, що підтверджується протоколом № 350 від 9 квітня 2010 року, (а.с.43).
Зі змісту довідки про підтвердження наявного трудового стажу, виданої ВП 31 березня 2010 року, вбачається, що ОСОБА_6 працювала повний робочий день в у Відокремленому підрозділі «Червоногвардійський ремонтно-механічний завод» Державного підприємства «Макіїввугілля» з 14 вересня 1982 року по 10 жовтня 1985 року та з 6 травня 1986 року по 31 березня 2010 року за професією, передбаченою Списком № 2, (а.с.42).
ОСОБА_3 призначена пільгова пенсія за віком за Списком № 2, що вбачається зі змісту протоколу від 11 травня 2010 року № 198, (а.с.45).
Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу, виданою ВП 20 травня 2009 року, ОСОБА_3 працював повний робочий день у Відокремленому підрозділі «Червоногвардійський ремонтно-механічний завод» Державного підприємства «Макіїввугілля» з 26 червня 2000 року по 21 вересня 2000 року за професією, передбаченою Списком № 2, (а.с.44).
ОСОБА_5 призначена пільгова пенсія за віком за Списком № 2, що підтверджується протоколом від 17 грудня 2008 року № 189, (а.с.47).
Зі змісту довідки про підтвердження наявного трудового стажу, яка видана ВП 10 листопада 2008 року, вбачається, що ОСОБА_5 працювала повний робочий день у Відокремленому підрозділі «Червоногвардійський ремонтно-механічний завод» Державного підприємства «Макіїввугілля» з 1 листопада 1984 року по 10 лютого 1998 року за професією, що передбачена Списком № 2, (а.с.46).
ОСОБА_4 призначена пільгова пенсія за віком за Списком № 2, про що свідчить протокол від 24 вересня 2010 року № 949, (а.с.49).
Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу, виданою ВП 22 вересня 2010 року, ОСОБА_4 працювала повний робочий день у Відокремленому підрозділі «Червоногвардійський ремонтно-механічний завод» Державного підприємства «Макіїввугілля» з 21 червня 1999 року по 22 вересня 2010 року, за професією, що передбачена Списком № 2, (а.с.48).
В період з лютого по серпень 2012 року Позивач складав розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах згідно з п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та надсилав їх на адресу Відповідача, (а.с.30-41).
Відповідно до розрахунку суми заборгованості, наданої Позивачем, на час звернення до суду Відповідач має непогашену заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період з 1 лютого2012 року по 1 серпня 2012 року в сумі 22 034,08 грн., в тому числі за лютий 2012 року - в сумі 3 446,34 грн., за березень 2012 року - в сумі 3 446,34 грн., за квітень 2012 року - в сумі 3 721,37 грн., за травень 2012 року - 3 575,55 грн., за червень 2012 року - 3 922,24 грн., за липень 2012 року - 3 922,24 грн., (а.с.4, 6).
Докази, які б спростовували вищевикладені обставини, суду не надані.
Вирішуючи справу по суті та враховуючи висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 КАС України, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.
П.12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначено, що перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.
У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.
Відповідно до п.п.1, 7 Положення про Пенсійний фонду України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з п.п.1.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року № 11-2, (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5), (далі - Положення), головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі разом з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.
П.2.1. Положення визначені основні завдання територіальних органів Пенсійного фонду України, до яких, зокрема, належить забезпечення у відповідному регіоні збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів відповідно до законодавства, призначених для пенсійного забезпечення.
П.п.9 п.2.4. Положення передбачено право управлінь стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах УПФУ виступає у якості суб'єкта владних повноважень, який звернувся до адміністративного суду на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.
Крім того, суд відзначає, що невиконання Відповідачем обов'язку щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій має наслідком виникнення у Позивача, як у особи, яка здійснила ці витрати, права на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, (далі - Закон № 1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону
Пунктами «б», «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.
Суд відзначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.
Процедура обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, (далі - Інструкція).
Пунктом 6.2 Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Згідно з п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Як встановлено судом, на виконання вимог Інструкції УПФУ надсилало на адресу ВП розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, ВП ці розрахунки отримало, проте відшкодування витрат не здійснило.
Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій оформлені у відповідності до вимог додатків 6 і 7 Інструкції, отже в розумінні ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, є належними та допустимими доказами стосовно предмету доказування.
Крім того, судів відзначає, що жодний з надісланих Відповідачу розрахунків у разі не згоди з фактичними нарахуваннями не був оскаржений у встановленому законом порядку.
Заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення адміністративного позову, оскільки зі змісту застосованих до спірних правовідносин норм права та встановлених фактичних обставин вбачається обов'язок Відповідача відшкодовувати витрати Позивача на виплату та доставку пільгових пенсій.
Відповідно до ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення увалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки Позивачем - суб'єктом владних повноважень не були понесені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, суд дійшов висновку, що судові витрати не підлягають стягненню з Відповідача.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля», (код ЄДРПОУ 32442295), на корить Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільговий пенсій, призначених за Списком № 2, за період з 1 лютого 2012 року по 1 серпня 2012 року в сумі 22 034 (двадцять дві тисячі тридцять чотири) грн. 08 коп.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 16 листопада 2012 року.
Постанова складена у повному обсязі і підписана 20 листопада 2012 року.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кравченко Т.О.