12 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/10619/12
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коблова О.Д., розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з позовними вимогами про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1 271,47 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. У відповідача виникла перед Пенсійним фондом заборгованість (недоїмка) по сплаті єдиного внеску за 2011 рік в сумі 1 271,47 грн., у зв'язку з чим позивач просить стягнути зазначену суму з відповідача.
Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про вручення з відміткою про отримання ухвали про відкриття скороченого провадження 13.09.2012 року, яка наявна в матеріалах справи.
Відповідач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим відправленням, яке повернулось на адресу суду 24.10.2012 року, з відміткою поштового відділення про причини невручення адресату. Заперечень проти позову до суду не надав.
Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
Згідно пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010 року та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за № 994/18289.
Відповідно до зазначених нормативно-правових актів на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Статтею 9 Законом України ««Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010 року та пунктом 4.3 наведеної вище Інструкції № 21-5 встановлено, що підприємства, установи й організації, інші юридичні особи утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне обчислення єдиного внеску на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок. Єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платником шляхом перерахування безготівкових коштів з його банківського рахунку не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, відповідач надав звіт про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік, відповідно до якого самостійно обчислив суму єдиного внеску в розмірі 4 010,30 грн.
У відповідача з урахуванням часткової сплати суми боргу виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 1 271,47 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості.
У зв'язку з чим Управлінням Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська була направлена відповідачу вимога про сплату боргу від 08.06.2012 року за № Ф-297у, що підтверджується поштовим відправленням, яке повернулось на адресу позивача, з відміткою поштового відділення про причини невручення адресату та наявне в матеріалах справи.
Сума єдиного внеску не сплачена у строки, встановлені вищевказаним Законом визнається недоїмкою у відповідності до ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010 року.
Згідно ст. 25 вказаного Закону територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1 271,47 грн. (одна тисяча двісті сімдесят одна грн. 47 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст. 183-2 та ч.1 ст.256 КАС України.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Суддя О. Д. Коблова