м.Вінниця
01 листопада 2012 р. Справа № 2а/0270/4573/12
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи
за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби
до: суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області до суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач знаходився на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку, однак, станом на 04.09.2012 року має заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 585,79 грн.
Ухвалою суду від 05.10.2012 року у справі відкрито скорочене провадження. Копію ухвали направлено відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві яка підтверджується витягом з ЄДРПОУ та встановлено 10-денний строк з дня одержання даної ухвали через відділ прийому суду або через відділення поштового зв'язку подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Відповідач у строк, передбачений ч. 3 ст. 183-2 КАС України заперечень проти позову не направив. На адресу суду повернулось поштове відправлення із зазначенням відділу поштового зв'язку: "за закінченням терміну зберігання".
Положенням частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення.
Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, оцінивши подані докази, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що СПД ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 14.10.2003 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію підприємницької діяльності-фізичної особи (а.с.9) та взятий на облік як платник єдиного внеску 15.12.2010 року, що підтверджується корінцем свідоцтва серії НОМЕР_2 (а.с.11).
Судом з'ясовано, що станом на 04.09.2012 року за відповідачем рахується податковий борг зі сплати єдиного податку в розмірі 585,79 грн., який відповідачем не погашений.
На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми податкового боргу відповідачем не надано.
Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов'язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов'язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд також враховує, що підпунктом 4 пункту 1 Підрозділу 8 Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" застосовуються з урахуванням таких особливостей - зарахування до бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування) єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року, здійснюється у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2011 року.
Законом України "Про державну підтримку малого підприємництва" визначено правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва незалежно від форми власності з метою якнайшвидшого виходу із економічної кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ в Україні. Статтею 1 цього Закону встановлено, що суб'єктами малого підприємництва є фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності.
Частиною 1 статті 11 Законом України "Про державну підтримку малого підприємництва" передбачено, що для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку.
В силу норм Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727 від 03 липня 1998 року, до місцевого бюджету перераховується лише 43% єдиного податку.
В абз.1 та 2 п. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" вказано, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць, а у разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
Відповідно до статті 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727 від 03 липня 1998 року, встановлено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Також, наявність у відповідача заборгованості зі сплати єдиного податку у сумі 585,79 грн. підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку станом на 31.12.2011 року (а.с. 7-8).
Відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).
На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед бюджетом по сплаті єдиного податку, вимоги щодо сплати заборгованості ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржував. Відтак, наявна у відповідача заборгованість на момент розгляду справи вважається узгодженою.
Згідно ч. 2 ст. 5 вказаного Указу, суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Судом встановлено, що на час розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, відомості щодо дострокового анулювання виданого відповідачу свідоцтва про сплату єдиного податку в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п.п.14.1.39, п.п.14.1.156, п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання або штрафну санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок на збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до п.п.97.4.3 п. 97.4 статті 97 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи-підприємця - така фізична особа.
Згідно з п. 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п.п.10.1.2 п. 10.1 статті 10 Податкового кодексу України єдиний податок належить до місцевих податків та зборів.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення податкового боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, а також те, що на час розгляду справи відповідач не надав суду жодних доказів погашення заборгованості перед бюджетом по сплаті єдиного податку, суд приходить до висновку щодо задоволення позову.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Держави заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 585,79 грн. (п'ятсот вісімдесят п'ять грн. 79 коп.).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна