Справа № 2а- 33/11
05 листопада 2012 року Соснівський районний суд м. Черкаси в особі
головуючого судді Журби С.О.
при секретарі Йосипенко І. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, управління Держкомзему в м. Черкаси та Черкаської області про визнання рішення частково недійсним,
Позивач звернулася до суду з позовом про визнання рішення Черкаської міської ради частково недійсним, мотивуючи свої вимоги наступним:
На підставі договору дарування від 05.06.1986 року позивачу на праві власності належить ? частина будинку з відповідною частиною надвірних споруд, розташованих на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1. Згідно рішення виконавчого комітету міської ради народних депутатів № 523 від 29.08.1983 року вказана земельна ділянка закріплена в постійне користування за даним будинковолодінням.
У вересні 2006 року позивач звернулася до виконавчого комітету Черкаської міської ради з метою приватизації земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні, але їй було відмовлено у зв'язку з тим, що сусідська земельна ділянка, яка знаходиться по АДРЕСА_2, на той час вже була приватизована та був виданий державний акт на право приватної власності на ім'я ОСОБА_4. Зазначений державний акт був виданий на підставі технічної документації, складеної з грубим порушенням, оскільки межа сусідньої земельної ділянки проходить через належні позивачу нерухомі будівлі, а саме: цегляний гараж та сарай. Оскільки даним рішенням порушуються права позивача, вона просила суд визнати недійсним пункт 37 рішення Черкаської міської ради № 714 від 18.08.1998 р в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки розміром 591,0 кв.м. по АДРЕСА_2.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просили його задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та проти їх задоволення заперечував, мотивуючи тим, що на час прийняття оспорюваного рішення будь-яких документальних підтверджень щодо неналежності технічної документації не було. Рішення було прийняте на підставі документів, що на той час не були оспорені, а тому відсутні підстави для висновку про незаконність рішення.
Третя особа ОСОБА_2 та представник третьої особи ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову. Мотивували свої заперечення тим, що суд при вирішенні даної справи має досліджувати виключно питання конфігурації і розміру земельних ділянок та не зважати на місцезнаходження будівель на них, що є окремим питанням, не пов'язаним з предметом розгляду.
Представник третьої особи управління Держкомзему в м. Черкаси та Черкаської області в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
За результатами розгляду справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:
На підставі договору дарування від 05.06.1986 року позивачу на праві власності належить ? частина будинку з відповідною частиною надвірних споруд, розташованих на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради народних депутатів № 523 від 29.08.1983 року вказана земельна ділянка закріплена в постійне користування за будинковолодінням АДРЕСА_1. На даний час вказана земельна ділянка не приватизована. Земельна ділянка по АДРЕСА_1 має спільну межу з земельною ділянкою по АДРЕСА_2.
Межі земельної ділянки по АДРЕСА_2 починаючи з 1958 р. неодноразово змінювалися. Останній раз офіційна зміна розмірів ділянки під вказаним домоволодінням відбулася на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів № 523 від 29.08.1983 р., яким частина вказаної ділянки була передана до домоволодіння АДРЕСА_1.
Рішенням Черкаської міської ради № 714 від 18.08.1998 р. у приватну власність ОСОБА_4 була передана земельна ділянка розміром 591,0 кв.м. по АДРЕСА_2.
Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.02.2000 року ОСОБА_4 продала земельну ділянку площею 591,0 кв.м, що розташована на території Черкаської міської ради по АДРЕСА_2, ОСОБА_2 В подальшому ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі -продажу земельної ділянки від 17.08.2004 року вказану земельну ділянку продав ОСОБА_3. На даний час вказана земельна ділянка належить ОСОБА_3 на праві власності, що підтверджується державним актом серії ЯГ № 532718 від 04 квітня 2006 року.
При підготовці документів для приватизації ділянки по АДРЕСА_2 між її власницею ОСОБА_4 та суміжними землекористувачами ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було складено та підписано акт визначення та погодження меж ділянки ОСОБА_4 З пояснень позивача вбачається, що даний акт було виготовлено проектною організацією за замовленням ОСОБА_4 Вважаючи, що оскільки акт виготовлено спеціалістами, позивач його підписала. При цьому реального розміщення вказаної в акті межі вона не досліджувала.
У вересні 2006 року позивач звернулася до виконавчого комітету Черкаської міської ради з метою приватизації земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні, але їй було відмовлено у зв'язку з тим, що межа вже приватизованої сусідської земельної ділянки по АДРЕСА_2 проходить через належні позивачу нерухомі будівлі, а саме цегляний гараж та сарай.
З листа ДП «Черкаського науково-дослідного та проектного інституту землеустрою»№ 1010 від 21.11.2006 року вбачається, що в 1998 році співробітниками вказаного інституту були виконані роботи щодо обміру в натурі меж земельної ділянки по АДРЕСА_2 для передачі її в приватну власність. Згідно представленого ним плану суміжної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 межі земельних ділянок не співпадають. В листі також зазначено, що інститут не заперечує проти можливого допущення помилки при вимірюванні місцеположення спільної точки межі вказаних суміжних земельних ділянок.
З метою дослідження належності межі земельної ділянки, переданої рішенням Черкаської міської ради № 714 від 18.08.1998 р. у приватну власність ОСОБА_4, в ході розгляду справи було проведено судову будівельно-технічну експертизу. Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 399/1544 / 1545 -БТ від 14.08.2012 року розміри та конфігурація земельної ділянки по АДРЕСА_2, що була передана оспорюваним рішенням міської ради у власність ОСОБА_4, не відповідають межам та конфігурації земельної ділянки відповідно рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів № 523 від 29.08.1983 р. Висновки проведеної в рамках розгляду справи експертизи щодо зменшення розміру земельної ділянки по АДРЕСА_2 в загальному відповідають й висновкам судової будівельно-технічної експертизи № 89/90-БТ від 24.04.2009 р., проведеної в рамках розгляду іншої справи та наданої суду третьою особою.
Незважаючи на те, що згідно висновку експертизи розмір спірної земельної ділянки при приватизації було навіть зменшено відносно її розміру станом на 1983 рік, суд приходить до висновку про помилковість визначення межі ділянки при виготовленні документації для її приватизації з огляду на наступне:
Відповідно до експертного висновку від 14.08.2012 року межа земельної ділянки по АДРЕСА_2 проходить під будівлями домоволодіння по вул. Червоноармійська, 149, а саме під гаражем літера «З»та сараєм літера «Е». Даний факт міститься і у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 89/90-БТ від 24.04.2009 р. В той же час суд критично відноситься до висновків експертизи від 24.04.2009 р. щодо того, що межа проходить під вказаними будівлями через їх самовільну перебудову.
В ході розгляду справи судом було зобов'язано позивача провести нову технічну інвентаризацію її домоволодіння з метою встановлення розмірів та розміщення будівель на її ділянці, що і було зроблено. До матеріалів справи було надано новий технічний поспорт вказаного домоволодіння. Також судом було досліджено інвентарну справу БТІ на домоволодіння АДРЕСА_1.
З вказаних документів вбачається, що сарай літ «Б»було побудовано у 1965 році. У 1977 році у зв'язку з його перебудовою його було перейменовано на сарай літ. «Е». Перша інвентаризація гаражу літ. «З»була проведена у 1983 році. Згідно інвентаризації 1987 року до нього самочинно було прибудовано добудову літ. «з», яка на час розгляду справи вже була знесена. З досліджених в ході розгляду справи матеріалів вбачається, що спірна межа земельної ділянки по АДРЕСА_2 проходить під вказаними будівлями не в збільшених (як вказано в експертизі від 24.04.2009 р.), а в їх первісних розмірах та за їх первісним розміщенням. При цьому як на час прийняття оспорюваного рішення, так і на даний час гараж літ. «З» та сарай літ. «Е»зареєстровані в БТІ та не є самовільними будівлями. Таким чином висновок експертизи 24.04.2009 р. про проходження межі під гаражем літ. «З»та сараєм літ. «Е»через їх самовільну перебудову не відповідає іншим дослідженим в ході розгляду справи матеріалам, а саме висновку судової будівельно-технічної експертизи № 399/1544 / 1545 -БТ від 14.08.2012 року, технічному паспорту на домоволодіння АДРЕСА_1, а також матеріалам інвентарної справи БТІ на вказане домоволодіння.
З наведеного вбачається, що 18.08.1998 р. Черкаською міською радою в порушення вимог ст.ст. 17, 30 Земельного кодексу України, що діяв на час прийняття оспорюваного рішення (вказані положення містяться і в чинному Земельному кодексі України), було передано у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку, яка частково знаходилася під належними позивачу будівлями, що є неприпустимим. За таких обставин рішення Черкаської міської ради № 714 від 18.08.1998 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки розміром 591,0 кв.м. по АДРЕСА_2, яке є предметом спору, не може вважатися таким, що відповідає вимогам законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 86, 158-163 КАС України, суд -
Позов задоволити.
Визнати пункт 37 рішення Черкаської міської ради № 714 від 18.08.1998 р в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки розміром 591,0 кв.м. по АДРЕСА_2 недійсним.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії цієї постанови.