21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
06 липня 2006 р. Справа № 15/244-06
Суддя господарського суду Курко О.П.
при секретарі судового засідання Білоконна О.В. , розглянувши матеріали справи
за позовом: Прокурора Калинівського району Вінницької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Калинівському районі
до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ниваі К"
про стягнення 6202,23 грн. заборгованості з земельного податку
Представники :
позивача : Янушевич Н.Ю., довіреність № 74/10/10 від 16.01.06р.
відповідача : Люлькіс І.М., довіреність № 123, від 01.05.06р.
прокурор : Гущіна Н.В. - прокурор відділу прокуратури Вінницької області
Подано позов про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива і К" с. Чернятин 6202,23 грн. податкового боргу до бюджету з земельного податку, за рахунок активів.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі за обставин, викладених в позовній заяві, просила позов задоволити.
Відповідач в письмових запереченнях № 135 від 24.05.06р. позовні вимоги прокурора Калинівського району в інтересах ДПІ у Калинівському районі про стягнення з СТОВ "Нива і К" 6202,23 грн. податкового боргу не визнав з тих підстав, що вказана сума заборгованості СТОВ "Нива і К" являється узгодженою відповідно до п. 5.2.1 Закону України № 2181, а тому виходячи з приписів вказаного Закону позивач повинен та може застосувати до відповідача заходи направлені на погашення заборгованості передбачені ст. 10 Закону № 2181. На думку відповідача примусове стягнення активів за рішенням суду можливе лише у разі відсутності попереднього узгодження його суми платником податків, з зв'язку з чим на час звернення з позовною заявою мало місце невиконання ДПІ у Калинівському районі свого обов'язку щодо здійснення заходів направлених на погашення узгодженої суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, а за їх недостатності шляхом продажу інших активів платника податків.
На підставі викладеного відповідач просить суд в задоволені позову відмовити.
В судовому засідання представник відповідача підтримала свої заперечення в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази встановив, що СТОВ "Нива і К" зареєстроване Калинівською райдержадміністрацією Вінницької області 02.11.2001р., реєстраційний номер 04051170Ю0030091. Підприємство являється платником податків і зборів, передбачених Законом України "Про систему оподаткування".
Станом на 20.04.2006р. за СТОВ "Нива і К" рахується податковий борг з земельного податку в сумі 6202,23 грн. штрафних санкцій, нарахованих на підставі податкових повідомлень рішень від 30.09.2003р.
- № 0007131500/0 в сумі 0,01 грн.;
- № 0007121500/0 в сумі 2195,49 грн.;
- № 0007111500/0 в сумі 4007,22 грн., які отримані відповідачем 27.01.2004р. про що свідчить поштове повідомлення, та у передбачений законодавством строк оскаржені не були.
Оскільки за відповідачем рахувалась переплата по даному платежу в сумі 0,49 грн., тому загальна сума заборгованості складає:
0,01 + 2195,49 + 4007,22 - 0,49 = 6202,23 грн.
Відповідачем дана сума заборгованості в судовому засіданні визнана, заперечується ж сам порядок судового стягнення даного податкового боргу.
Відповідно до п.п.5.2.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Як свідчать матеріали справи, вказані вище податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 15.01.2004р. про що свідчить копія поштового повідомлення, та у передбачений законодавством строк оскаржені не були, що в силу вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визнаються узгодженими.
Згідно п. 5.4.1 ст. 5 даного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Пп. 3 п.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів, у встановлені Законами терміни.
Примусове стягнення податкової заборгованості -передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.
Як зазначено у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
П.п. 3.1.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Посилання відповідача на відсутність права у податкового органу звертатись до суду з позовом про стягнення податкового боргу до вжиття досудових заходів по стягненню боргу, у тому числі щодо реалізації активів платника, є необґрунтованими, виходячи з наступного:
Згідно частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частині другій статті 124 Конституції України дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. №15-рп/2002, в якому вказується, що зазначена норма, як і інші положення Конституції, не містить застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування.
Положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Враховуючи викладене Прокурор Калинівського району в особі ДПІ у Каланівському районі мав підстави для звернення до суду з позовом про стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 6206,23 грн.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного, враховуючи що позов підтверджений матеріалами справи та фактично визнаний відповідачем суд приходить до висновку про його задоволення.
На підставі викладеного, та керуючись п.п. 3.1.1. ст.3 3акону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива і К" ( вул. Гагаріна , 15, с. Чернятин, Калинівський р-н, Вінницької обл., ЄДРПОУ 31348744) на користь Державного бюджету України 6202,23 грн. податкового боргу з земельного податку за рахунок його активів.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Курко О.П.