Справа № 405/1118/12
24.10.2012 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі:
судді -Порох К.Г.
при секретарі -Бондарь В.Л.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача адвоката ОСОБА_2, представника відповідача адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Васильківка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4
"Про визнання особи такою, що втратила право користування житлом"
та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1
Про визнання факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання часток у спільній власності, визнання права власності на частину домоволодіння та майна, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_4, посилаючись на ті обставини, що вона має на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_1. У будинку зареєстрований відповідач за її позовом - ОСОБА_4, з яким з червня 2011 року припинені фактичні шлюбні відносини. ОСОБА_4 не проживає в будинку понад рік, ніяких домовленостей про користування спірним будинком між ними не було. Як власник житла вона заявила позов про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, і просить визнати ОСОБА_4 такою особою.
ОСОБА_4 подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, в якій зазначає, що вказаний в позовній заяві ОСОБА_1 будинок АДРЕСА_1, є їхньою спільною власністю. Обґрунтовує це тим, що починаючи з 24 червня 2004 року по 08 липня 2011 р. він та ОСОБА_1 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. За час спільного проживання любили один одного, були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки, спільно вирішували питання життя. Під час спільного проживання вони мали спільний сімейний бюджет, витрачаючи зароблені кошти на спільні цілі, зокрема, продукти харчування, одяг, меблі, відпочинок тощо.
21 грудня 2006 році для спільного проживання за спільні кошти придбали домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. За взаємною згодою було визначено, що покупцем домоволодіння у договорі купівлі-продажу буде визначено ОСОБА_1 Крім зазначеного вище будинку, за час сумісного проживання було придбано: холодильник », 2008 року, -3200 грн.; кухонний гарнітур, 2008 року,-1 600 грн.; ванна, 2009 року,-500 грн.; телевізор кольоровий, ", 2005 року -1000грн.; тумбочка під телевізор, 2008 року -200 грн.; диван "Малютка", 2005 року -1000 грн..; ліжко, 2008 року - 1300 грн.; шафа, 2008 року-800 грн.; стінка меблева, 2008р. -2200грн., міні башта водяна, 2009 року - 800грн.; газова колонка для водо нагріву, 2009 року - 900 грн.; пральна машинка, 2010 року - 860 грн.; DVD - плеєр , 2008 року-560 грн.
Крім того, у спільному домашньому господарстві знаходилось: 3 корови, з яких 1 віком 4 роки та вартістю 5000 грн.. була віддана відповідачкою йому, а 2 інші, віком 8 і 10 років та вартістю по 6000грн., кожна, відповідачка залишила собі, тому він вважає, що відповідач винна йому 3000грн.; 1 свиноматка, віком 3 роки і вартістю 1 500 грн., та 8 поросят, віком по 4 місяці і вартістю по 400 грн. кожне, всього на загальну суму 4700грн., відповідачка залишила собі.
Також за час сумісного проживання у вказаному будинку ним особисто з допомогою сторонніх осіб, було збудовано в 2006 році сарай зі шпал та 2 сінники: один у 2010 році з шиферу та другий у 2011 році з деревини та шиферу.
Для придбання частини зазначеного майна на його прізвище були оформлені кредити в банках, крім того, він мав роботу, де отримував заробітну плату, та займався веденням домашнього господарства у вказаному будинку. Всі отримані кошти від кредитів, роботи та домашнього господарства складали в спільний сімейний бюджет, а потім робили на них покупки необхідного майна. На початку червня 2011 року між ними виникли напружені стосунки, і сімейні відносини були припинені. ОСОБА_1, застосовуючи методи психологічного тиску, створила нестерпні умови для його проживання в будинку і він вимушений був переїхати на квартиру. Під час спільного проживання будь якої домовленості щодо визначення часток у спільній сумісній власності вони не робили.
Посилаючись на ст.3, 70, 74 СК України, вважає, що у придбаному в 2006році домоволодінні йому належить Ѕ частини, все майно, що вище перелічене було придбане за їхні спільні сімейні кошти, і тому повинне бути розділене між ними.
Просив суд встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_1, визначити їм обом рівні частки в об'єкті сумісної власності домоволодіння по Ѕ частці домоволодіння по АДРЕСА_1, визнати за ним право власності на вказану частку, стягнути з ОСОБА_1 частину вартості майна в сумі 12860грн.
В судовому засіданні позивачка по первісному позову і відповідачка по зустрічному ОСОБА_1, свої позовні вимоги підтримала, вимоги ОСОБА_4 не визнала, оскільки ОСОБА_4 не надав доказів в обґрунтування своїх вимог. В заперечення проти зустрічного позову вказує, що 29 листопада 2004року її мати ОСОБА_5 подарувала їй житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_2. Вказаний будинок вона продала ОСОБА_6 29 листопада 2006року за 15000грн.
21 грудня 2006року вона купила у ОСОБА_7 житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 за ціною 28956грн. З коштів отриманих нею за раніше проданий будинок вона сплатила ОСОБА_7 6231грн. в момент підписання договору, а решту 22725грн., зобов'язалася сплатити після отримання кредиту від ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".
26 грудня 2006 року на підставі кредитного договору №014/121430/3160/74 вона отримала споживчий кредит в сумі 4500доларів по курсу НБУ на 26.12.2006р.- 22725грн. В цей же день між нею та банком був укладений іпотечний договір №014/08-02/437, який забезпечував вимоги іпотеко держателя, що випливають з кредитного договору №014/121430/3160/74 від 26.12.2006 року. Предметом іпотеки був будинок та надвірні будівлі і споруди, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1. Погашення кредиту здійснювалося нею особисто із заробітної плати. Також вказує, що після припинення фактичних шлюбних відносин 14 липня 2011 року між нею та ОСОБА_4 відбувся добровільний поділ майна, про що ним складено розписку .
Представник відповідача по первісному позову і позивача по зустрічному - адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, підтримав вимоги ОСОБА_4 щодо визнання факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_4 і ОСОБА_1, визнання часток у спільній власності, визнання права власності на частину домоволодіння та майна, не заперечував того факту, що ОСОБА_4 не проживає по АДРЕСА_1 з червня 2011року.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, позивачка ОСОБА_1 є її донькою. В 2004році вона подарувала їй будинок по АДРЕСА_2. Потім донька його продала, а на кошти від продажу та кредиту придбала будинок по АДРЕСА_1 у громадянина ОСОБА_7 Вона разом з донькою попередньо оглядали цей дім. Донька ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спільне майно поділили між собою добровільно, він вивіз все майно. За час спільного проживання вона їм допомагала у придбанні домашнього господарства (давала бичка, козу, гусей).
Свідок ОСОБА_9, суду пояснила, що була присутня, коли ОСОБА_4 підписував розписку при поділі майна. Він розписку написав сам, суперечок між ним та ОСОБА_1 не було, він в мішках завантажив речі на тракторний причіп.
Свідок ОСОБА_10 пояснила, що була свідком, як ОСОБА_4 в липні 2011року складав на тракторний причіп речі, вивіз бідони,запчастини.
Свідок ОСОБА_11,пояснила, що раніше їх сусідом був ОСОБА_7, потім хату купила ОСОБА_1, вони з ОСОБА_4 жили нормально, все робили разом, тримали господарство. Про те, що вони розійшлися, вона на час складання акту депутатом, не знала. При поділі майна присутньою не була.
Свідок ОСОБА_12, суду показав, що про бюджет сім'ї ОСОБА_1 та ОСОБА_4 він нічого не знає, коли вони припинили спільне проживання та чи реєстрували шлюб йому невідомо, у їх дворі він не був. Бачив як ОСОБА_4 будував сінник, спілкувався з ним по сусідству.
Свідок ОСОБА_7,суду показав, що він продав ОСОБА_1 свій будинок по вулиці Колота,13 в селищі Васильківка, вона разом з матір'ю приходила до нього оглянути будинок та обговорити умови купівлі-продажу. ОСОБА_4 до нього з приводу купівлі-продажу будинку не звертався.
Суд, вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ст.ст.10,11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Право власності ОСОБА_1 на будинок АДРЕСА_1 підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 21.12.2006 року та реєстрацією права власності КП "Синельниківське МБТІ" 21.12.2006 року (а.с.6-8).
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Позивачка ОСОБА_1 як власник житлового будинку є належним позивачем по справі і правомірно звертається за захистом своїх прав до суду.
ОСОБА_4 не проживає у вказаному будинку з червня 2011 року, що підтверджується актом депутата від 12 липня 2012 року (а.с.9), даного факту не оспорював відповідач.
Згідно ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідач ОСОБА_4 не надав суду доказів, а судом при розгляді справи не встановлені підстави збереження житла за відповідачем понад один рік.
Таким чином суд встановив, що відповідач ОСОБА_4 за місцем реєстрації АДРЕСА_1 (а.с.19) не проживає понад один рік без поважних причин, а тому може бути визнаний особою, що втратила право користування зазначеним житлом. Вимоги позивачки обґрунтовані, доведені належними та допустимими доказами по справі, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
При розгляді зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визначення часток у спільній сумісній власності, визнання права власності на частину домоволодіння та майна, суд виходить з наступного.
Згідно ст.327ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 набула право власності на спірне майно - будинок по АДРЕСА_1 відповідно до укладених нею правочинів.
Так, з договору дарування житлового будинку від 09.11.2004року вбачається, що ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_2 (а.с.40).
Вказаний будинок ОСОБА_1 29 листопада 2006 року продала ОСОБА_6 за 15000грн. (а.с 39).
Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 21.12.2006 року ОСОБА_1 купила у ОСОБА_7 житловий будинок АДРЕСА_1. Продаж цей вчинено за 28956грн., із яких 6231грн. сплатила продавцеві в момент підписання даного договору, а решту 22725грн, зобов'язується сплатити після отримання кредиту від ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"(а.с.7).
26 грудня 2006 року на підставі кредитного договору №014/121430/3160/74, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", ОСОБА_1 отримала споживчий кредит в сумі 4500доларів по курсу НБУ на 26.12.2006р. - 22725грн. (а.с.41-43).
26 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та ВАТ "РайффайзенБанкАваль" був укладений іпотечний договір №014/08-02/437, який забезпечував вимоги іпотеко держателя, що випливають з кредитного договору №014/121430/3160/74 від 26.12.2006 року. Предметом іпотеки є будинок та надвірні побудови, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.45-46).
Всі платежі за вказаним кредитом проводила ОСОБА_1, що підтверджується квитанціями про сплату кредиту, останні з яких датовані серпнем 2012 року (а.с.53-88).
Факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 сторонами не заперечується.
Згідно ст.57СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1)майно, набуте ним до шлюбу; 2)майно набуте ним, нею за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3)майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
З наданих документів вбачається, що спірне майно - будинок по вул. Колота ,13 в селищі Васильківка,ОСОБА_1 придбала за власні кошти, що належать їй особисто.
Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільного нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.
Позивач по зустрічному позову не надав доказів наявності вказаного в позовній заяві майна.
Суд також критично оцінює заяви ОСОБА_4 з того приводу, що він приймав участь у придбанні майна під час спільного проживання з ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу (зокрема сплачував за це майно грошові кошти).Так, ОСОБА_4 вказує, що фактичні шлюбні стосунки з ОСОБА_1 припинили в червні-липні 2011року, а на підтвердження своїх вимог про поділ майна зазначає, що сплачував за них кошти і надає квитанцію про здійснення валютно-обмінної операції від 24 жовтня 2011року (а.с.26), квитанції про сплату коштів за кредитними договорами в серпні та жовтні 2011року, про те, не вказує на які цілі отримані ним були кредитні кошти.
Крім того, з розписки від 16.07.2011 року, яку надав ОСОБА_4, в присутності свідків ОСОБА_13, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , вбачається, що станом на 14 липня 2011 року "між ним та ОСОБА_1 усі питання щодо розподілу спільно нажитого майна вирішені в добровільному порядку та усною домовленістю сторін, усе належне йому майно отримав у повному обсязі і претензій до ОСОБА_1 не має. " (а.с.35).
В свою чергу, ОСОБА_1 надано в обґрунтування заперечень проти позову ОСОБА_4 квитанції сплати кредитів, що свідчить по виконання договірних зобов'язань з її боку, а не з боку позивача.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, враховуючи положення ст.ст. 58, 59 ЦПК України про належність та допустимість доказів.
В ході судового розгляду справи не знайшли свого належного підтвердження посилання ОСОБА_4 про існування вказаного в позові майна, що воно придбано під час їх фактичних шлюбних відносин, і є спільною їх сумісною власністю з ОСОБА_1
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання часток у спільній власності, визнання права власності на частину домоволодіння та майна задоволенню не підлягають як заявлені безпідставно.
На підставі викладеного та ст.3, 16, 316, 391, 405 ЦК України, ст.57 СК України, ст.ст. 3, 10, 11, 58-60, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право на користування житлом -жилим будинком АДРЕСА_1.
Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову про визнання факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання часток у спільній власності, визнання права власності на частину домоволодіння та майна за безпідставністю вимог.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Васильківський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: