2218/13000/2012
8 листопада 2012 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючої -судді Демінської А.А.,
з участю секретаря судового засідання Підвальної Є.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу за позовом
ОСОБА_1
до
ТОВ «СТІОМІ-ХОЛДІНГ»
(третя особа без самостійних вимог на стороні позивача -Другий міський відділ Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції)
про оплату за час вимушеного прогулу, -
В червні 2012 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про оплату за час вимушеного прогулу, вказавши, що вона з 18.04.2003 року працювала в Товаристві з обмеженою відповідальністю «СТІОМІ-ХОЛДІНГ», звідки її було звільнено з 21.05.2008 року. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 2.07.2010 року було присуджено поновити її на роботі на посаді оператора ЕОМ ТОВ «СТІОМІ-ХОЛДІНГ»та провести оплату за час вимушеного прогулу, вказане рішення ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 20.07.2010 року було залишено без змін та звернуто до виконання. Однак всупереч тому,що рішення суду в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню, позивача на раніше займаній посаді поновлено відповідачем не було до даного часу, незважаючи на численні скарги та звернення до правоохоронних органів. В зв'язку з цим, враховуючи уточнені позовні вимоги, остаточно просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 5.10.2011 року по 08.11.2012 року в сумі 11035,53 грн. без урахування обов'язкових платежів, а також компенсацію моральної шкоди в сумі 3000 грн. В обґрунтування заподіяння їй моральної шкоди зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем рішення суду в частині поновлення на роботі було порушено гарантоване їй Конституцією України право на працю як джерело доходів сім'ї, що призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків, необхідності додаткових зусиль для організації свого життя та життя своєї сім'ї протягом тривалого часу.
В судовому засіданні представник позовні вимоги підтримала і пояснила, що станом на день розгляду справи вимушений прогул позивача триває з 5.10.2011 року по 08.11.2012 року, тобто 276 днів, тому середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 21991,68 грн. Однак, оскільки позивач в цей час працювала за іншим місцем роботи, де мала заробіток, який за жовтень-грудень 2011 року та січень 2012 року склав 6067,28 грн., з лютого 2012 року по липень 2012 року -4888,87 грн., тому за вирахуванням цих сум середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу складає без урахування обов'язкових платежів 11035,53 грн. просить позов задовольнити повністю.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги станом на дату постановлення рішення суду в їх остаточному уточненому розмірі визнав в повному обсязі і визнання ним позову прийняте судом.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Другого МВ ДВС ХМРУЮ. За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності в судовому засіданні представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 02.07.2010 року було присуджено поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді оператора ЕОМ ТОВ «Стіомі-Холдінг», стягнути з ТОВ «Стіомі-Холдінг»на її користь 41287,05 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, без утримання податку та інших обов'язкових платежів. Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 20.07.2010 року зазначене рішення суду було залишено без змін.
05.10.2011 року ОСОБА_1 звернулася до 2-го МВ ДВС ХМРУЮ з заявою про прийняття до примусового виконання виконавчого листа від 20.07.2010 року про поновлення її на роботі в ТОВ «Стіомі-Холдінг», однак до цього часу зазначений виконавчий лист перебуває в процесі примусового виконання і рішення суду в частині поновлення на роботі станом на 8.11.2012 року залишається невиконаним, що відповідачем не оспорюється.
У відповідності до ст. 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці заробітку за час затримки.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
З урахуванням цих норм, зокрема абз. 3 п. 2 вище вказаного Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.
Ураховуючи, що звільнена позивач була з 21.05.2008 року, тому середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися з виплат, отриманих нею за попередні два місяці роботи, а саме за березень і квітень 2008 року, які, як встановлено рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 2.07.2010 року, становили 1387,11 грн. та 1879,68 грн. відповідно.
Згідно наведеного позивачем розрахунку, правильність якого не оспорюється відповідачем, вимушений прогул позивача на ТОВ «Стіомі-Холдінг»станом на даний час становить 276 днів (з 5.10.2011 року по 8.11.2012 року), а середньоденний заробіток, виходячи із кількості робочих днів, -79,68 грн., тому середній заробіток за час вимушеного прогулу за цей період мав би становити 21991,68 грн. Проте з урахуванням того, що позивач у вказаний період часу отримувала заробіток за іншим місцем роботи -у ПрАТ «Видавництво «Поділля»в сумі 6067,28 грн. за жовтень -грудень 2011 року та січень 2012 року, а також в сумі 4888,87 грн. за період з лютого 2012 року по липень 2012 року, - розмір належного до стягнення з відповідача на користь позивача заробітку за час вимушеного прогулу підлягає зменшенню на вказані суми коштів і становитиме 11035,53 грн.
Вказану суму коштів, утримавши з неї обов'язкові платежі, слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Крім того, згідно вимог ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Оскільки позивачеві було завдано відповідачем моральної шкоди внаслідок невиконання ним рішення суду в частині поновлення на роботі, чим було порушено гарантоване позивачеві Конституцією України право на працю як джерело доходів сім'ї і що, в свою чергу, призвело до втрати нею нормальних життєвих зв'язків, необхідності вжиття додаткових зусиль для організації свого життя та життя своєї сім'ї протягом тривалого часу, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача також компенсацію моральної шкоди. Враховуючи тривалість невиконання рішення суду про поновлення позивача на роботі, що, зокрема, змусило її систематично звертатись до ряду правоохоронних органів з метою поновлення своїх порушених прав, суд вважає, що визначений позивачем розмір компенсації моральної шкоди в сумі 3000 грн. відповідає вимогам розумності та справедливості. Тому вказану суму коштів також слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Одночасно, згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судові витрати у справі складаються із судового збору в сумі 214,60 грн., від його сплати позивача звільнено і його слід стягнути з відповідача в доход держави.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 5, 8, 10, 11, 61, 174, 212 -215 ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст. ст. 236, 237-1 КЗпП України, ст. 27 Закону України "Про оплату праці", Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ТОВ «СТІОМІ-ХОЛДІНГ»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 5.10.2011 року по 08.11.2012 року в сумі 11035,53 грн. без урахування обов'язкових платежів, а також компенсацію моральної шкоди в сумі 3000 грн., а всього -14035,53 грн.
Звернути рішення до негайного виконання в частині стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 1633,39 грн.
Стягнути з ТОВ «СТІОМІ-ХОЛДІНГ»судові витрати в сумі 214,60 грн. в доход держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.
Суддя: