Справа № 2-3586/12
2609/12352/12
15 листопада 2012 року Соломянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого -судді Кізюн Л.І.,
при секретарі: Слепусі О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, треті особи: Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в м. Києві, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»про визнання права власності на автомобіль та звільнення його з-під арешту,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, у якому просив визнати за ним право власності на автомобіль марки MITSUBISHI PAJERO, 2000 року випуску, д.н. НОМЕР_1, з 30 грудня 2008 року та зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві зняти арешт з зазначеного автомобіля, накладений постановами головних державних виконавців від 14 грудня 2009 року та 27 травня 2011 року.
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що 30 грудня 2008 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір, згідно з яким він передав відповідачу 130 000 грн., придбав у нього автомобіль марки MITSUBISHI PAJERO, 2000 року випуску, д.н. НОМЕР_1. Того ж дня відповідач видав на його ім'я довіреність на право володіти, користуватися та розпоряджатися автомобілем.
Уклавши договір, позивач вважає, що він набув права власності на автомобіль, зареєструвати яке не зміг у зв'язку з новорічними святами та хворобою.
Оскільки позивач вважає себе власником транспортного засобу на підставі ч.1 ст. 328 ЦК України, права якого порушені, у зв'язку з накладенням арешту на автомобіль, то змушений звернутися з позовом до суду.
Ухвалою суду від у якості третьої особи у справі залучено Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», ухвалою від 2012 року - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк».
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав та просив його задовольнити, посилаючись на те, що він дійсно продав автомобіль позивачеві.
Представник третьої особи Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.
Представник третьої особи Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на його безпідставність.
Представники відповідача - Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві та третьої особи Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в м. Києві до суду не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Суд, заслухавши позивача та його представника, відповідача, представників третіх осіб, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що автомобіль MITSUBISHI PAJERO, 2000 року випуску, д.н. НОМЕР_1, відповідно до даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.19) належить на праві власності ОСОБА_2
Згідно з даними договору від 30 грудня 2008 року ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 автомобіль MITSUBISHI PAJERO, 2000 року випуску, д.н. НОМЕР_1. ОСОБА_1 на час підписання договору передав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 130 000 грн. (а.с.16).
Крім того, 30 грудня 2008 року ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 бути його представником з питань розпорядження та експлуатації належного йому автомобіля MITSUBISHI PAJERO, 2000 року випуску, д.н. НОМЕР_1, про що видав нотаріально посвідчену довіреність (а.с.17).
Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 14 грудня 2009 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-1586, виданого Солом'янським районним судом м. Києва 23 листопада 2009 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь СПД ОСОБА_3 суми боргу в розмірі 24 218, 11 грн. та накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 (а.с.22).
Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 27 травня 2011 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-629-1, виданого Солом'янським районним судом м. Києва 17 березня 2011 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк»заборгованості в розмірі 501 814, 50 грн. та накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 (а.с.24).
Згідно з даними повідомлення Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 07 вересня 2012 року на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві перебуває на виконанні виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-629-1 від 17 березня 2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк»заборгованості в розмірі 501 814, 50 грн. (а.с.48).
Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України, на яку посилається позивач, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Позивач не надав суду належних доказів про те, що він є власником автомобіля MITSUBISHI PAJERO, 2000 року випуску, д.н. НОМЕР_1, на який він просить визнати право власності.
Так, відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Згідно з пунктами 7, 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 року, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі транспортні засоби на законних підставах зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти днів після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Судом встановлено, що право власності на автомобіль MITSUBISHI PAJERO, 2000 року випуску, д.н. НОМЕР_1, зареєстровано за відповідачем.
Враховуючи викладене, суд вважає, що з підстав, викладених як обґрунтування позовних вимог, позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 10, 27, 31, 77, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 318, 320, 334, 638, 655 ЦК України, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 року,-
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, треті особи: Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в м. Києві, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»про визнання права власності на автомобіль та звільнення його з-під арешту -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.І. Кізюн