Іменем України
13.07.2012 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Крегула М.М., розглянувши апеляцію ОСОБА_1 на постанову в адміністративній справі Свалявського районного суду від 01.06.2012 року ,-
Постановою судді Свалявського районного суду від 01.06.2012 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, працюючий оператором котельні, на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнутий до адміністративної відповідальності - штрафу у розмірі 2550 грн., за те, що 10 травня 2012 року близько 20 год. в м. Свалява по вул. Мукачівській керував автомобілем «Hyundai і-30» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння.
В апеляції ОСОБА_1 зазначає, що висновок суду про його винуватість не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що суд не повно з'ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам. Вважає, що в його діях немає складу правопорушення, оскільки він не керував автомобілем в стані наркотичного сп'яніння. Просить скасувати постанову та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника які підтримали доводи, викладені в апеляції, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляція підлягає до задоволення із таких підстав.
Відповідно ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Проте, при розгляді даної справи судом зазначені вимоги закону належним чином не виконані.
Так, приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУПАП, суд в постанові зазначив, що його винність підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами. Проте, належну оцінку доказам не надав.
Так, згідно Наказу МВС України та МОЗ України від 9 вересня 2009 року N 400/666 про затвердження Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Так, в матеріалах справи міститься Протокол медичного освідчення від 10 травня 2012 року № 304 для встановлення факту вживання наркотичного засобу. Однак, даний документ складений з порушенням вимог вищевказаної Інструкції .
Згідно п. 3.7 вказаної Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язкове.
З Протоколу медичного освідчення вбачається, що огляд було проведено 23 год. 15 хв. не зважаючи на те, що з моменту виявлення підстав для проведення медогляду минуло понад дві години, що також стверджується протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зазначено час його виявлення - 20 год.
Результати огляду на стан наркотичного сп'яніння водія повинні зазначатися у відповідних графах протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому в протоколі відсутні такі відомості.
Крім того, поза увагою суду залишився і той факт, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до Акту медичного огляду на підставі якого видається Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння, зміст якого повідомляється оглянутій особі в присутності уповноваженої особи Державтоінспекції МВС, яка її доставила, про що робиться запис у згаданому вище Висновку, а не Протокол такого медичного освідчення ( а.с. 2). Більше того, із Акту медичного огляду від 31 травня 2012 видно, що 10 травня 2012 року о 23 год. 15 хв. ознак наркотичного сп'яніння у правопорушника не виявлено.
Згідно п. 3.22 вищезгаданої Інструкції, Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Як видно з матеріалів справи, замість Висновку складено Протокол, що не відповідає вимогам інструкції.
За таких обставин неможливо визнати дійсними дані складеного щодо ОСОБА_1 адміністративного протоколу стосовно цього правопорушення.
Таким чином місцевий суд невірно встановив фактичні обставини справи, не перевірив зібрані докази щодо їх допустимості та не дав їм належну правову оцінку, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. 1, ч. 1, ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу правопорушення, а розпочате провадження підлягає закриттю.
Як убачається з матеріалів справи, суд зазначені вимоги закону не виконав, крім того, вдався до суперечливих висновків в своєму рішенні.
Виходячи з викладеного, у зв'язку з порушенням процедури оформлення матеріалів про дане адміністративне правопорушення, відсутністю належних доказів про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі за відсутністю складу правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Свалявського районного суду від 01.06.2012 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: