Справа № 712/2252/2012
06.11.2012 м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатськоі області в складі головуючого - судді Фазикош О.В., при секретарі Богдан О.М., з участю прокурора Голуб В.К., захисника підсудного ОСОБА_1, представника потерпілої ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгорода кримінальну справу за обвинувачення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця за національністю, громадянина України, уродженця с.Чабанівка, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимого
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
19.03.2008 року приблизно в 01.30 год. підсудній ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «Міцубісі-Паджеро Вагон», р. з. НОМЕР_2, рухаючись зі швидкістю біля 70 км/год. по автодорозі «Київ-Чоп»зі сторони міста Ужгорода в напрямку міста Мукачева, неподалік с. В.Лази, Ужгородського району, не впоравшись керування свого автомобіля виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ-2121», р. з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7., який рухався в напрямку міста Ужгорода та в якому знаходились пасажири: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9
Після зіткнення з вище вказаним автомобілем, автомобіль «Міцубісі-Паджеро Вагон», р. з. НОМЕР_2, зіткнувся з вантажним автомобілем марки «Мерседес-Бенц», р.з.НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10., який також рухався в напрямку міста Ужгорода.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: саден на шкірних покривах правого колінного суглобу та лівої гомілки, синців на шкірних покривах грудної клітки та черева, забій лівої легені, тупа травма живота, забій внутрішніх органів, забійні садна лівої гомілки, розтягнення зв'язки лівого колінного суглобу, які потягли за собою розлад здоров'я на час більше 6-ти але менше 21-го дня і по цій ознаці кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, що підтверджується висновком експерта №345 від 5.05.2008 року. Водій ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: саден на шкірних покривах правого колінного суглобу, синців на шкірних покривах грудної клітки справа та черева зліва, забійної гематоми лівої бокової поверхні черева, та поперекової ділянки, які потягли за собою розлад здоров'я більше 6-ти але менше 21-го дня, і по цій ознаці кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що підтверджується висновком експерта №347 від 4.04.2008 року.
Пасажир ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани чола та підборіддя, закритого перелому лівої лонної кістки, які потягли за собою розлад здоров'я більше 21 дня і по цій ознаці кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що підтверджується висновком експерта №346 від 4.04.2008 року. В зв'язку з тим, що остання після виписки з лікарні тривалий час перебувала на амбулаторному лікуванні, по кримінальній справі призначено додаткову судово-медичну експертизу. Згідно висновку якої №864 від 11.08.2008 року потерпіла ОСОБА_8 внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження, які потягли за собою важкі наслідки у вигляді: консолідованого перелому нижньої вітки лонної кістки зліва, неконсолідований перелом сідничної кістки та виражене порушення функції опори та ходіння, що в свою чергу потягли за собою розлад здоров'я пов'язаний зі стійкою втратою працездатності не менше ніж на одну третину (не менше 33%) і за цією ознакою відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди стали дії водія автомобіля марки «Міцубісі-Паджеро Вагон», р. з. НОМЕР_2 ОСОБА_3, який в порушення вимог п.п.11.4 та 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких „на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним", при виборі безпечної швидкості не урахував дорожню ситуацію, що привело до виїзду керованого ним автомобіля на смугу зустрічного руху та зіткнення з автомобілем марки „ВАЗ 2121", р.з.НОМЕР_1.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, визнав частково, та показав, що 19 березня 2008 року він на автомобілі марки «Міцубісі Пажеро Вагон», 2004 року випуску, чорного кольору, д. з. НОМЕР_2 їхав додому в смт. Середнє. Рухався він по автодорозі Київ-Чоп»з міста Ужгорода в напрямку смт. Середнє, швидкість автомобіля була не більше 70 км/год.
Спочатку так як була сильна ожеледиця він їхав з включеними передньою та задньою трансмісією, а потім виключив передню трансмісію, проїхавши в с. В.Лази місток по бокам якого проходять бетонні бордюри та металева огорожа, він відчув як його автомобіль вийшов з під керування в зв'язку з тим, що він на щось можливо наїхав або можливо в автомобілі заклинило праве переднє колесо або можливо його понесло на слизькій дорозі, та автомобіль кинуло в праву сторону, після чого, він наїхав на металевий та бетонний бордюр. Від удару спрацювала подушка безпеки, яка вдарила його об обличчя при цьому, вона зірвала його руки з керма керування та притиснула його до спинки сидіння. Далі він нічого не бачив, тільки відчув як його автомобіль безконтрольно продовжував рухатися, в який саме бік він не бачив так, як подушка безпеки закрила йому очі. Після цього, він відчув зіткнення з якоюсь перешкодою від чого його автомобіль зупинився. Після чого, він вирішив звільнитися від ременю безпеки, але по проходженню 2-3 секунд, він відчув удар в автомобіль, після чого, через дві-три секунди відбувся ще один сильний удар. Після цього, удару в нього було відчуття так якби він засипав, що було далі він не пам'ятає.
Прийшов він до свідомості в лісі неподалік с. Глибоке, Ужгородського району. По лісі він бродив до ранку аж поки не вийшов на автодорогу „Київ-Чоп" де почав зупиняти автомобілі, один чоловік зупинився і він попросив від нього зателефонувати з його мобільного тому, що на його мобільному телефоні який був при ньому закінчились гроші. Після того, за ним приїхали колеги, які відвезли його в Ужгородську OKЛ. Лікарі виявили, що в нього одне зламане ребро, тріщину на нозі та струс головного мозку.
Алкогольні напої до ДТП він не вживав біля двох місяців. Швидкість його автомобіля на момент ДТП була біля 70 км/год. Погодні умови на момент ДТП були наступні: дорога була слизька, йшов сніг з дощем, було темно, туману не було. За три хвилин перед ти як відбулося ДТП, його обігнав легковий автомобіль марки або БМВ або Тойота точно не пам'ятає, коли він поїхав перед ним він помітив, що даним автомобілем почало заносити в боки але водій вирівняв автомобіль і поїхав нормально. Крім нього, в салоні автомобіля більше нікого не було. Де поділися документи на його автомобіль він не знає, до ДТП вони були в салоні автомобіля. Причиною даного ДТП з його точки зору є або технічна неполадка його автомобіля або ж погодні умови так, як була слизька дорога, йшов сніг та падав дощ, і тому його автомобіль понесло на дорозі.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5, зазначила що в ніч з 18 на 19 березня 2008 року вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на автомобілі останнього повертались з м. Берегова до себе додому в с. Люта, за кермом автомобіля був її чоловік, ОСОБА_6 сидів на передньому сидінні пасажира, а вона спала на задньому сидінні пасажира, у зв'язку з чим, обставини при яких відбулося ДТП вона не бачила.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_6, зазначив, що в ніч з 18 на 19 березня 2008 року, він разом зі своїм товаришем ОСОБА_4 та його дружиною ОСОБА_5, повертався додому з м.Берегово, Закарпатської області, де були по своїх справах. Їхали вони на його власному автомобілі „Нива" ВАЗ 2121, д.з. НОМЕР_1, він сидів на сидінні пасажира, а ОСОБА_4 керував автомобілем, його дружина спала на задньому сидінні пасажира. Приблизно в 1.30 годину 19.03.2008 року вони їхали повз села В.Лази, Ужгородського району, рухалися по автодорозі «Київ-Чоп»зі сторони міста Мукачево в напрямку міста Ужгорода, ОСОБА_4 їхав зі швидкістю приблизно 60-80 км/год. не більше, переді ними на їх смузі руху інші автомобілі не рухалися. ОСОБА_4 їхав ближче до правого краю дороги, і він і ОСОБА_4 були пристебнуті пасками безпеки.
В цей час він побачив, як по зустрічній смузі руху на відстані біля 100 метрів від їхнього автомобіля їде автомобіль, тобто він бачив світло його фар, марку автомобіля він не бачив так, як була ніч. Після чого, ОСОБА_4 крикнув «диви, що робить, держіться»в цей час він побачив як вказаний автомобіль виїхав на їх смугу руху, і зразу врізався в передню частину їх автомобіля, від удару їх автомобіль понесло вправу сторону і вони врізались в металеву огорожу, яка проходить повз всієї дороги.
Коли їх автомобіль зупинився то він одразу за допомогою спеціально зробленого приладу знеструмив автомобіль, щоб він випадково не запалився. Далі він побачив, що перед їх автомобілем стоїть автомобіль який врізався в них, це був автомобіль марки «Джип» який саме він не роздивлявся. Перед «Джипом»стояв якийсь молодий чоловік, одягнутий в білий одяг, в якого на голові була кров, також біля «Джипа» з правої сторони стояв якийсь чоловік, по його виду та рухах було видно, що він якби щось забирав з салону автомобіля. Вони з ОСОБА_4 почали звати їх по допомогу, щоб вони допомогли вибратися їм з автомобіля так, як дверки на «Ниві»від удару заклинило. Але вказані двоє осіб на їх прохання не відреагували, і зразу пішли геть, куди саме не знає, але він їх більше не бачив.
Потім, за допомогою водія вантажного автомобіля, якого також зачепив вказаний «Джип», вони вибралися з автомобіля, а потім приїхала швидка і їх відвезли в лікарню.
Вказаний «Джип»перед зіткненням інші автомобілі не обганяли. Він побачив як «Джип»рухається по їх смузі руху їм назустріч на відстані приблизно 10-15 метрів, бо інакше б ОСОБА_4 шляхом об'їзду зміг би уникнути зіткнення з ним. На його думку водій автомобіля «Джип»їхав зі швидкістю 100-120 км/год., бо вся подія відбулася дуже швидко за кілька секунд. Як йому стало відомо за кермом автомобіля який вчинив ДТП знаходився ОСОБА_3.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що в ніч з 18 на 19 березня 2008 року, він разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 та товаришем ОСОБА_6 повертався додому з м.Берегово, Закарпатської області, де були по справах. Їхали на автомобілі „Нива" ВАЗ 2121, д.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6 Керував автомобілем він, а ОСОБА_6 сидів на передньому сидінні пасажира, а його дружина спала на задньому сидінні пасажира.
Приблизно в 1.30 годину 19.03.2008 року вони рухалися по авто дорозі «Київ-Чоп»зі сторони міста Мукачево в напрямку міста Ужгорода, проїжджаючи повз село В.Лази, Ужгородського району, швидкість його автомобіля була в середньому десь біля 60-80 км.год. не більше, перед ним по його смузі руху інші автомобілі не рухалися. Їхав він ближче до правого краю дороги, вони обоє з ОСОБА_6 були пристебнуті пасками безпеки. В якийсь момент він побачив, як по зустрічній смузі руху їде автомобіль, якої марки він зразу не бачив так, як було темно, а бачив тільки світло його фар. В якийсь момент по світлу фар вказаного автомобіля він побачив, як ним вильнуло в праву сторону, після чого, зразу викинуло його на смугу руху по якій рухався він, і поїхав на їх автомобіль. Він встиг тільки крикнути присутнім «ой, що він робить, держіться»та нажати на гальма, і цей автомобіль врізався в передню частину їх автомобіля. Від удару їх автомобіль понесло в право і вони врізались в металеву огорожу, яка проходить повз всієї дороги.
Після удару так, як він вдарився грудьми об кермо автомобіля і на якийсь час втратив свідомість, і не міг зрозуміти, що сталося. Коли він прийшов до тями, перед їх автомобілем він побачив автомобіль, який вчинив ДТП, це був автомобіль марки «Джип». Перед «Джипом»стояв якийсь молодий чоловік, одягнутий в білий одяг, в якого на голові була кров, також біля «Джипа»з правої сторони стояв якийсь чоловік. Далі він почав звати їх по допомогу так, як дверки на «Ниві»від удару заклинило. Але вказані двоє осіб на їх прохання не відреагували, і більше він їх не бачив.
Потім, до них підійшов водій вантажного автомобіля, якого як він довідався потім також зачепив вказаний «Джип», і цей водій допоміг їм вибратися з салону автомобіля, а потім прибула «швидка допомога»і їх відвезли в лікарню.
Коли «Джип»вильнув в праву сторону то відстань до їх автомобіля була може 15-20 метрів, все відбувалося дуже швидко за кілька секунд, ним вильнуло вправо і він вискочив на його смугу руху і понісся на їх автомобіль. Відреагувати та уникнути зіткнення з вказаним «Джипом»шляхом його об»їзду або іншим способом він не міг так, як все відбувалося дуже швидко.
Згідно показів даних на досудовому слідстві свідок ОСОБА_7, зазначив, що він приблизно в 1.30 годин 19.03.2008 року рухаючись на вантажному автомобілі марки „Мерседес Бенц" д.з.НОМЕР_3 їхав зі сторони міста Мукачево в напрямку м. Ужгорода. Проїжджаючи біля с. В.Лази, Ужгородського району. Швидкість його автомобіля приблизно була 50 км/год., оскільки спереду нього у попутному з ним напрямку на приблизно такій самій швидкості їхав легковий автомобіль марки „Нива".
На повороті з центральної дороги до села В.Лази, де починається додаткова права смуга руху, автомобіль „Нива" перестроївся на останню, а він продовжував їхати прямо по своїй смузі руху. В цей момент він побачив, як з зустрічної смуги руху на дуже великій швидкості виїхав автомобіль, який пересік осьову лінію розмітки автодороги, після чого, виїхавши на смугу руху по якій їхав автомобіль „Нива" зіткнувся з останнім. Після зіткнення, вказаний автомобіль почало крутити на дорозі, внаслідок чого його винесло на його смугу руху і він зіткнувся з передньою правою частиною його автомобіля. Після чого, він відразу зупинив автомобіль, та підійшов до автомобіля який вчинив дане ДТП, це був автомобіль марки „Джип Міцубісі Пажеро". Водій останнього стояв з правого боку автомобіля так, як ліва дверка була деформована і її відкрити не можна було. Після цього, він виставив знак аварійної зупинки перед зоною ДТП. Після чого, пішов до автомобіля «Нива». На той момент водія автомобіля „Міцубісі пажеро" на місці вже не було. Потім він допоміг вийти за салону автомобіля постраждалим особам тобто двом чоловікам та одній жінці. Перед тим, як водій автомобіля «Міцусібі Пажеро»вчинив ДТП, інші автомобілі крім вище названих ні в попутному ні в зустрічному напрямку на даній ділянці дороги не їхали. Відстань між його автомобілем та автомобілем марки «Міцубісі Пажеро»була біля 30 метрів, коли останній різко змінив напрям свого руху та пересік осьову лінію розмітки. \а. с. 1-6, т. 2\
Допитаний в якості експерта в судовому засіданні ОСОБА_11, пояснив, шо висновок №346 відносно ОСОБА_5, додатковий висновок №864 відносно ОСОБА_5, висновок №364 відносно ОСОБА_3, доповнення до висновку №364 відносно ОСОБА_3 підтримує повністю, експертизу проводив на підставі історії хвороби .Було визначено ступінь тяжкості тілесних ушкоджень. З приводу того, що підсудний міг не пам'ятати після ДТП своїх дій, пояснив, що забій головного мозку і наявність черепно-мозкової травми можуть викликати втрату пам'яті, як короткочасно, так і на певний проміжок часу.
Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_12 пояснив, шо 19.03.2008 року рано вранці йому передзвонив його начальник і повідомив, що ОСОБА_3, який працював разом зним, попав у ДТП. Тому вони виїхали з м.Мукачева на роботу раніше, коли прийхал на місце ДТП побачили розбиті машини та працівників ДАІ. Підсудного ОСОБА_3 побачили біля своєї машини, він був в стані стресу, з розбитою головою, потерпілої не було, скоріше за все їх відвезли у лікарню. Тоді вони забрали ОСОБА_3 з собою та відвезли в приймальне відділення травмпункту обласної лікарні, а потім поїхали на роботу, залишивши його там.
Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_13 працюючий в Ужгородській обласній лікарні в травматологічному відділені пояснив, шо памятати всіх хворих і коли саме поступив у відділення ОСОБА_3 не може, разом з тим згідно епікрізу -витягу з історії хвороби №4229 , який відповідає дійсності, ОСОБА_3 поступив до нейрохірургії, а потім в травматологію 19.03.2008 року з забоєм грудної клітки, з перелом ребра та струсом головного мозку.
Заслухавши підсудного, потерпілого, свідків, експертів та дослідивши матеріали кримінальної справи суд приходить до наступного висновку.
Так, дослідивши в судовому засіданні пояснення, які ОСОБА_3 давав на досудовому слідстві, а саме під час відтворення обстановки та обставин події, а також пояснення, які надавались ОСОБА_3 в судовому засіданні, показання свідків, потерпілої та пояснення експерта суд вважає, що ці показання про обставини скоєння злочину передбаченого ст.. 286 ч.2 КК України є достовірними, оскільки підтверджуються сукупністю інших доказів, що є у справі, тому вони можуть бути покладені в основу вироку.
Крім показів свідків, потерпілої та підсудного, вина ОСОБА_3 стверджується також іншими матеріалами зібраними по справі:
Ш протоколом огляду місця події від 19.03.2008 року.\а.с.9-19,т.№1\
Ш висновком спеціаліста №59 від 04.04.2008 року згідно якого світлова, ходова, гальмівна та рульова системи автомобіля марки ВАЗ 2121, д.з.НОМЕР_1 на момент ДТП перебували в справному стані.\а.с.47-53,т.№1\
Ш висновком спеціаліста №60 від 04.04.2008 року згідно якого гальмівна, світлова, ходова та рульова системи автомобіля „Міцубісі-Паджеро" д.з.НОМЕР_2 перебували в робочому стані. \а.с.55-61,т.№1\
Ш висновком спеціаліста №61 від 04.04.2008 року згідно якого гальмівна, світлова, ходова, та рульова системи автомобіля Мерседес Бенц" д.з.НОМЕР_3 перебували в справному стані. \а.с.63-68,т.№1\
Ш висновком експерта №435 від 21.04.2008 року згідно якого відновленню автомобіль ВАЗ 2121 д.з.НОМЕР_1 не підлягає, у зв'язку з чим, його вартість визначається такою, що дорівнює його ринковій вартості на момент ДТП - 26 223 грн. \а.с.96-100,т.№1\
Ш висновком експерта №119 від 09.04.2008 року згідно якого світлова, ходова, гальмівна та рульова системи автомобіля марки ВАЗ 2121, д.з.НОМЕР_1 на момент ДТП перебували в справному стані.\а.с.106-113,т.№1\
Ш висновком експерта №118 від 09.04.2008 року згідно якого гальмівна, світлова, ходова та рульова системи автомобіля „Міцубісі-Паджеро" д.з.НОМЕР_2 перебували в робочому стані.\а.с.119-126,т.№1\
Ш висновком експерта №120 від 09.04.2008 року згідно якого гальмівна, світлова, ходова, та рульова системи автомобіля Мерседес Бенц" д.з.НОМЕР_3 перебували в справному стані. \а.с.132-137,т.№1\
Ш висновком судово-трасологічної експертизи №134 від 16.04.2008 року згідно якої автомобіль „Міцубісі Пажеро" д.з.НОМЕР_2, першопочатково контактував передньою правою частиною з лівою передньою частиною автомобіля НОМЕР_1, після чого контактував лівою боковою частиною з передньою правою частиною автомобіля „Мерседес Бенц" д.з.НОМЕР_3, зіткнення вказаних транспортних засобів відбувалося на смузі руху автомобілів НОМЕР_1 та „Мерседес Бенц" д.з.НОМЕР_3. \а.с. 143-154,т.№1\
Ш протоколом очної ставки від 04.04.2008 року проведеної з ОСОБА_4, та ОСОБА_3 \а.с.23-24,т.№2\
Ш протоколом очної ставки від 04.04.2008 року проведеної між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 \а.с.25-26,т.№2\
Ш висновком експерта №345 від 05.05.2008 року згідно якого ОСОБА_6 внаслідок ДТП отримав легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров"я. \а.с.68-71,т.№2\
Ш висновком експерта №347 від 04.04.2008 року згідно якої ОСОБА_4 внаслідок ДТП отримав легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров"я.\а.с.76-78,т.№2\
Ш додатковим висновком експерта №864 від 11.08.2008 року згідно якого внаслідок ДТП ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді консолідованого перелому нижньої вітки лонної кістки злів. Неконсолідований перелом сідничної кістки та виражене порушення функцій опори та ходіння, які потягли за собою розлад здоровя пов'язаний з втратою працездатності не менше ніж на одну третину (не менше 33%) і за цією ознакою кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.\а.с.92-94,т.№2\
Ш протоколом відтворення обставин та обстановки події від 16.09.2008 року поведеного з ОСОБА_3.\а.с.97-100,т.№2\
Ш протоколом відтворення обставин та обстановки події від 18.09.2008 року проведеного з ОСОБА_4 \а.с. 101-104,т.№2\
Ш висновком експерта №1678\377 від 30.10.2008 року згідно якого причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди стали дії водія автомобіля марки «Міцубісі-Паджеро Вагон», р.з.НОМЕР_2 ОСОБА_3, який в порушення вимог п.п.11.4 та 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких „на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним", при виборі безпечної швидкості не урахував дорожню ситуацію, що привело до виїзду керованого ним автомобіля на смугу зустрічного руху та зіткнення з автомобілем марки „ВАЗ 2121", р.з.НОМЕР_1.\а.с. 110-117,т.2\
Разом з тим, органом досудового слідства зазначено в обвинувачені про те, що водій ОСОБА_3 після скоєння вказаної дорожньо-транспортної пригоди з місця пригоди зник в невідомому напрямку.
Що ж стосується зазначеного вище, то судом встановлено, що як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні ОСОБА_3 показав, що 19.03.2008 року, після ДТП, не пам'ятає що саме сталось, прийшов він до свідомості в лісі неподалік с. Глибоке, Ужгородського району. По лісі він бродив до ранку аж поки не вийшов на автодорогу «Київ-Чоп»де почав зупиняти автомобілі, один чоловік зупинився і він попросив від нього зателефонувати з його мобільного тому, що на його мобільному телефоні який був при ньому закінчились гроші. Після того, за ним приїхали колеги, які відвезли його в Ужгородську OKЛ. Лікарі виявили, що в нього одне зламане ребро, тріщину на нозі та струс головного мозку.
Стосовно зазначених підсуним обставин, вказане підтверджується також показами даними на досудовому слідстві свідком ОСОБА_7. Судом також враховується наявна в матеріалах справи постанова від 3 листопада 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст. 135 КК України (т.2 а.с. 200-201), як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Крім того, покази підсудного ОСОБА_3 в цій частині узгоджуються, з показами свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13
Твердження свідка ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_4 про те, що з водієм автомобіля марки „Джип Міцубісі Пажеро", після ДТП стояла ще одна невідома людина, спростовуються, показами свідка ОСОБА_7, та підсудного ОСОБА_3.
Із показань підсудного вбачається, що наміру зникнути з місця пригоди після скоєння вказаної дорожньо-транспортної пригоди він не мав. Ці показання узгоджуються з іншими зібраними по справі доказами, зокрема показами свідків, даними протоколу відтворення обстановки і обставин події, висновками судово-медичної експертизи.
Згідно ст..62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь...
Беручи до уваги наведене, суд вважає, що зібраними по справі вище наведеними доказами доведено наявність в діях ОСОБА_3 складу злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Таким чином суд дії підсудного ОСОБА_3 кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України: як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження. Разом з тим, не знаходить підстав вважати, що водій ОСОБА_3 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди та зник в невідомому напрямку.
Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 на підставі п. «в»ст..1, ст..6 Закону України "Про амністію" від 08 липня 2011 року, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Заслухавши думку підсудного, який після роз'яснення йому судом наслідків закриття справи на підставі акту амністії вказав про те, що усвідомлює той факт, що дана підстава для звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючою, проте він просить закрити справу та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії, пояснення адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3, який просить звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі ст.1 п."в" Закону України "Про амністію" від 08 липня 2011 року, думку прокурора, який не заперечив проти про звільнення від покарання на підставі ст.1 п."в" Закону України "Про амністію" від 08 липня 2011 року, представника потерпілої, який залишив вирішення вказаного питання на розсуд суду, дослідивши надані матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про амністію" від 08 липня 2011 року звільненню від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених вказаним Законом, підлягають особи, які підпадають під дію ст.1 цього Закону, кримінальні справи щодо яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вирок не набрав законної сили, про злочини, вчиненні до набрання чинності цим Законом.
Зокрема, як вбачається із ст.7 п. "з" Закону України "Про амністію" від 08.07.2011 р. амністію не застосовується до осіб, яких притягнуто до кримінальної відповідальності чи засуджено за злочини проти порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, вчинене особою у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, або особою, яка залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (ч.2 ст.286 КК України).
Як документально підтвердив підсудний, він має неповнолітніх дітей ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_6, який зігдно виписки з протоколу ЛКК № 012/863 від 14.09.2012 року, освідчений як дітина-інвалід, відносно яких не позбавлений батьківських прав. Позитивно характеризується по місцю проживання, раніше не судимий.
Поскільки у ОСОБА_3 на утриманні є неповнолітні діти і злочин вчинено з необережності, тому до нього можливо застосувати Закон України "Про амністію" від 2011 року і провадження по справі закрити.
Відповідно до вимог ст. 282 КК України кримінальна справа в стадії судового розгляду закривається за наявності в тому числі підстав, передбачених ст. 6 КПК України, серед яких п. 4 передбачає акт амністії.
Згідно з вимогами ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в України»дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до набрання ним чинності включно.
Як вбачається з матеріалів справи, злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 був вчинений 19 березня 2008 року.
Першим по часу після вчинення інкримінованого ОСОБА_3 злочину Закон України «Про амністію»був опублікований 27.07.2011 року і тому його вимоги ст.ст. 1, 6, поширюються на ОСОБА_3.
Відповідно до вимог ст. 282 КПК України у випадках, коли кримінальна справа не була закрита раніше, оскільки обвинувачений чи підсудний заперечували проти її закриття з нереабілітуючих підстав, останній під час її судового розгляду вправі зняти своє заперечення і погодитись із закриттям справи з нереабілітуючих підстав. У таких випадках суд повинен справу закрити.
Враховуючи вказане вище, наявність клопотання захисника підсудного, і те що ОСОБА_3., усвідомлює наслідки закриття справи з нереабілітуючих підстав, беручи до уваги, що згідно п. «в»ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію»від 08.07.2011 року (офіційно опублікованого 27.07.2011 року), від кримінальної відповідальності звільняються особи, які не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку, а кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні суду, але не розглянуті судами, про злочини, вчинені до набрання чинності цим законом, а також те, що дії вказаних вимог закону поширюється на підсудного ОСОБА_3, у якого на момент набрання чинності вказаним законом є неповнолітні діти і відсутні обставини, що виключають застосування амністії, суд приходить до висновку про необхідність звільнити ОСОБА_3, від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії, а кримінальну справу відносно нього за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, закрити.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.
Відповідно до ст. 93 КПК судові витрати покладаються виключно на засуджених. При визнанні підсудного винним суд постановляє стягнути з нього судові витрати, а згідно з вимогами ч. 1 ст. 248 КПК за наявності підстав для закриття кримінальної справи суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом. Аналізуючи положення наведених вище норм процесуального закону, можна зробити висновок, що при закритті кримінальних справ у зв'язку з актом амністії судові витрати не стягуються. Суд приходить до висновку про необхідність роз'яснення прокурору про можливість ініціювати стягнення наявних у справі судових витрат (10905 гривень 58 коп. -за проведення експертиз по справі) шляхом вирішення питання про пред'явлення позову у порядку цивільного судочинства.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3, до вступу постанови в законну силу залишити без змін у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 6 п. 4, 282 КПК України, ст. 44 КК України, ст.ст. 1 п. «в», 6,7,8,9 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року, суд -
Клопотання захисника підсудного ОСОБА_3 -ОСОБА_18 задовольнити.
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, закрити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, у зв'язку із застосування п. «в»ст. 1 ст.6 Закону України «Про амністію»від 8.07.2011 року (офіційно опублікованого 28.07.2011 року).
Речовий доказ: автомобіль марки «Мітсубісі- Паджеро Вагон», р.н. НОМЕР_2 вилучений у ході огляду місця події повернути ОСОБА_3.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу постанови в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
Роз'яснити потерпілій ОСОБА_5 її право на звернення із позовом до суду в порядку цивільного судочинства про стягнення із ОСОБА_3 майнової і моральної шкоди завданої злочином.
Роз'яснити прокурору про можливість ініціювати стягнення наявних у справі судових витрат (10905 гривень 58 коп. -за проведення експертиз по справі) шляхом вирішення питання про пред'явлення позову у порядку цивільного судочинства.
На постанову суду протягом 7 діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд.
Суддя Ужгородськкого
міськрайонного суду Фазикош О.В.