ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
05.07.06 Справа № 12/334.
Суддя Палей О.С., при секретарі Смирновій В.М., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сталевої дробі", м. Алчевськ
до І-го відповідача - Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в
Луганській області, м. Алчевськ
ІІ-го відповідача - Відділення Державного казначейства в м. Алчевську
про стягнення 100400 грн. 00 коп.
В присутності представників сторін:
від позивача - Роднянська Л.І., представник Маіор М.В. - юрисконсульт, дов. № 1005/06-1 від 10.05.06.;
від 1-го відповідача - Щочка В.М., гол.держ.подат.інсп., Мельник Ю.П. - держ.подат.інсп., дов. № 13276/10 від 18.05.06.;
від 2-го відповідача - не прибув
Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з державного бюджету України бюджетної заборгованості з ПДВ за січень 2005 р. в сумі 100400 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод сталевої дробі" -позивач у справі -зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності рішенням виконкому Алчевської міської ради №1864 від 14.01.2004р.; перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ та є платником податку на додану вартість.
У січні 2005 року сума ПДВ, що підлягала відшкодуванню з державного бюджету шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача в установі банку, становила 256776,00 грн. (рядки податкової декларації № 25 і 25.2, податкова декларація за січень 2005 року була надана Алчевській ОДПІ 21.02.2005 року, вхідний номер 1166).
Довідкою від 27.05.2005 року № 382/234-32804063 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Завод сталевої дробі" код ЄДРПОУ 32804063 з питання правильності обчислення податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2005 року", складеною Алчевською ОДПІ, встановлено, що розбіжностей за даними платника і даними перевірки за січень 2005 року не існує, сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню за січень 2005 року, складає 256776,00 грн.
З зазначеної суми було відшкодовано 156376,00 грн. відповідно до платіжних доручень:
- № 592 від 10.08.2005. на суму 135064,00 грн.;
- № 655 від 20.10.2005. на суму 21312,00 грн.
Станом на дату подачі позовної заяви заборгованість по відшкодуванню ПДВ за січень 2005 року складає 100400,00 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути залишок невідшкодованої суми податку.
На обґрунтування заявленого позову позивач вказує на норми прямої дії пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, що діяла в редакції на відповідний податковий період та невідповідність дій податкового органу щодо відображення сум бюджетної заборгованості у особовому рахунку позивача приписам Інструкції "Про порядок ведення органами державної податкової службі оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України" та фактичному стану розрахунків з бюджетом.
Відповідач -Алчевська ОДПІ -відзивами від 22.05.2006. та 19.06.2006. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що:
- заявлена до стягнення сума бюджетної заборгованості, згідно наданих позивачем у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок уточнюючих розрахунків № 3755 від 29.06.2006 р., № 3756 від 29.06.2006 р. та № 32513 від 20.12.2005 р., зарахована у рахунок поточних зобов'язань;
- відсутність надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету, оскільки відносно контрагентів позивача, з якими він мав фінансово-господарські відносини по придбанню товарів, робіт та послуг, а саме: ТОВ "Доноптторг", ТОВ "Доноптзбут", ТОВ "Ремметбуд", ТОВ "Сервісдонтор", ТОВ "Домініка" м. Донецька порушена кримінальна справа за ознаками злочину фіктивного підприємництва; на даний час досудове слідство призупинено.
ІІ відповідач -ВДК у м. Алчевську надав пояснення щодо неотримання висновку податкового органу на відшкодування залишку бюджетної заборгованості; справу просить розглянути без його присутності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на дату виникнення заборгованості), суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Підпунктом 7.7.3 зазначеної статті встановлено, що у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації (експортне відшкодування протягом 30 днів з дня надання розрахунку).
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.
Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.
Як свідчать матеріали справи, сума бюджетного відшкодування за податковою декларацією за січень 2005р. визначена позивачем правильно, але бюджетне відшкодування своєчасно та у повному обсязі не проведене.
Посилання відповідача на положення пункту 1.8 статті 1 Закону про ПДВ, як на підставу своїх доводів, суд вважає некоректним, оскільки цим пунктом визначено термін "Бюджетне відшкодування" -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Тобто, положення пункту 1.8 необхідно розглядати в контексті і в сукупності з нормами пункту 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ.
За змістом Закону йдеться про надмірну сплату ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до бюджету, оскільки у постачальника товару сума, що підлягає сплаті до бюджету також обраховується виходячи із розміру податкових зобов'язань і податкового кредиту.
Суд не погоджується з доводами податкової інспекції стосовно того, що до питання відшкодування ПДВ за січень 2005р. треба застосовувати норми законодавства, які діяли станом на 18.11.2005р. з огляду на правовий принцип дії законів у часі.
Відповідно до п. 8.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок), затвердженого наказом Державної податкової інспекції України і Держказначейства від 02.07.1997. № 209/72 (зареєстрований в Мін'юсті 18.07.1997р. за № 263/2067) із наступними змінами та доповненнямипозивач листом на адресу Алчевської ОДПІ від 18.11.2005 р. за № 189 (отримано І-м відповідачем 18.11.2005 р.) здійснив зміну напрямку відшкодування ПДВ на відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань по ПДВ майбутніх періодів.
Пункт 8.2. вказаного вище Порядку визначає, що якщо у платника податку на протязі трьох звітних періодів після дати відшкодування суми ПДВ в рахунок платежів по цьому податку відшкодовані суми повністю або частково не були використані платником в погашення податкових зобов'язань у разі їх відсутності, то платник податку має право звернутися до податкового органу з заявою про повернення таких сум на поточний рахунок. На підставі п. 8.2. вказаного Порядку, у зв'язку з непогашенням податкових зобов'язань за їх відсутністю, позивач листом від 29.03.2006. за № 77 (отримано І-м відповідачем 29 березня 2006 року) змінив напрямок відшкодування ПДВ за січень 2005 року на перерахування до рахунку в установі банку.
Таким чином, на особистому рахунку позивача за січень 2005 року має обліковуватись бюджетна заборгованість з ПДВ у розмірі 100400,00 грн.
У будь-якому випадку оперативний облік податків та зборів у особистому рахунку платника податків не може обумовлювати наявність або відсутність у нього матеріального права на відшкодування ПДВ, яке виникає лише з підстав, передбачених законом.
Матеріалами справи також підтверджено, що уточнюючі розрахунки подавалися позивачем за податковий період вересня, жовтня 2005р. та не мають ніякого відношення до коригування сум ПДВ за січень 2005 р.
Додатково слід зауважити на те, що аналіз Положень Закону про ПДВ та визначених Законом України "Про Державну податкову службу в Україні" функцій податкових органів дозволяє дійти висновку, що саме контролюючий орган має довести факт відсутності надмірної сплати ПДВ до бюджету.
Зазначене узгоджується з приписами ст. 7,11 КАС України стосовно принципу змагальності сторін.
Платник податків не уповноважений перевіряти своїх контрагентів з питань оподаткування; суд також не може вийти за межі встановленої Законом його компетенції та досліджувати публічно-правові відносини контрагентів позивача з державою, оскільки останні не є сторонами у справі.
Інформація податкового органу про порушення кримінальних справ відносно невстановлених осіб не є належними з огляду на положення ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами на обґрунтування позиції І-го відповідача.
На підставі вищевикладеного, суд позовні вимоги задовольняє.
Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03.07.2006. проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Позивачем при подачі позову за правилами ГПК України сплачено 118 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. КАСУ не передбачає таких судових витрат. За таких обставин, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають поверненню позивачеві.
Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного бюджету України, рахунок № 31111030600027 в Управлінні Держказначейства в Луганській області, код 24046768, МФО 804013, КБК 14010200 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сталевої дробі", м. Алчевськ Луганської області, вул. Вокзальна, 122-б, ідентифікаційний код 32804063, поточний рахунок 26000301181787 в філії "Відділенні ПІБ м. Алчевська", МФО 304472, заборгованість з бюджетного відшкодування на податку на додану вартість за січень 2005 року в сумі 100400 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України з поточного рахунку № 31111095600006, МФО 804013, ОКПО 24046582, Відділення Державного казначейства у Ленінському районі м. Луганська, банк - Управління Державного казначейства в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сталевої дробі", м. Алчевськ Луганської області, вул. Вокзальна, 122-б, ідентифікаційний код 3280463, поточний рахунок 26000301181787 в філії "Відділенні ПІБ м. Алчевська", МФО 304472 витрати по сплаті державного мита в сумі 1004 грн. 00 коп.
4.Зайве сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод сталевої дробі", м. Алчевськ Луганської області, вул. Вокзальна, 122-б, ідентифікаційний код 3280463, поточний рахунок 26000301181787 в філії "Відділенні ПІБ м. Алчевська", МФО 304472 з рахунку ДП "Судовий інформаційний центр" в сумі 118 грн. Підставою для повернення служить дана постанова, завірена гербовою печаткою суду. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод сталевої дробі", м. Алчевськ, платіжне доручення №816 від 27.04.2006. на сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено в повному обсязі і підписано 10.07.2006р.
Суддя О.С.Палей