Справа: №2а-2882/11/1070 Головуючий у 1- й інстанції Лиска І.Г.
Суддя - доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
"01" листопада 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Степанюка А.Г., Василенка Я.М.,
при секретарі Киричуку Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 та її представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 в своїх інтересах і як законного представника ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Головного управління МВС України в м. Києві, Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, третя особа - Головне Управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, -
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 р. справу передано на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Позивач та її представники, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду та постановити окрему ухвалу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що зазначену справу було передано до Київського окружного адміністративного суду на підставі ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2011 року, оскільки було задоволено заяви про самовідвід головуючого судді та суддів Окружного адміністративного суду міста Києва. В якості підстав для самовідводу було вказано на те, що одним з відповідачів по справі є Окружний адміністративний суд міста Києва, який прямо заінтересований в результаті розгляду даної справи, а дії суддів цього суду при розгляді та вирішенні справи по суті можуть викликати сумніви щодо їх неупередженості.
Ухвалою від 22 червня 2011 року суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г. прийняв справу до свого провадження.
Ухвалою суду від 16 січня 2012 року було закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій державної установи - Окружного адміністративного суду м. Києва, закінчено підготовче провадження у справі, залучено до участі у справі, в якості третьої особи - Головне Управління Державного казначейства України у м. Києві та призначено справу до судового розгляду на 27 лютого 2012 року.
Передаючи справу на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки на даний час Окружний адміністративний суд міста Києва не є відповідачем по справі, а також відпали підстави за якими заяви про самовідвід головуючого судді та суддів цього суду ухвалою від 31.05.2011 року було задоволено.
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наведеним нижче.
В адміністративному судочинстві передача адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого можлива лише з підстав та в порядку, передбачених ст. 22 КАС України.
Суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що відповідно до ст. 22 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі з'ясувалось, що справа територіально підсудна іншому суду.
Зазначене спростовується наступним.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Тому порушення встановленого ст. 22 цього Кодексу порядку передачі справи з одного суду до іншого є неприпустимим та таким, що порушує право особи на незалежний та неупереджений суд.
У разі недотримання правил територіальної підсудності адміністративну справу також необхідно передати до належного суду, але за умови, якщо це було виявлено після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду справи (п. 3 ч. 1 ст. 22 КАС України). Проте якщо недотримання правил територіальної підсудності виявлено вже під час судового розгляду, то суд повинен завершити розгляд справи та ухвалити судове рішення по суті спору (Постанова Пленум Вищого адміністративного суду України 06.03.2008 № 2).
Як вже було зазначено вище, 16 січня 2012 року судом першої інстанції було закінчено підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.
Крім того, суд першої інстанції помилково застосував і ч. 2 ст. 19 КАС України, оскільки неможливо брати до уваги положен ня в частині того, що адміністративна справа з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної, вирішується за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановле ному законом порядку місцем проживання цієї особи-позивача. або адміністративним судом за місцезнахо дженням відповідача, оскільки Окружний адміністративний суд м. Києва 31.05.2011 року визначив, що дану справу належить до розгляду Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до ч. 7 ст. 22 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, розглядається адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Виходячи з положень ч. 8 ст. 22 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються, а тому суд, якому передано справу, повинен її розглянути.
Що ж стосується вимоги апелянта про винесення окремої ухвали, то колегія суддів не вбачається жодної з підстав для цього, виключний перелік яких встановлений КАС України.
Таким чином, порушення наведених норм процесуального права є підставою для скасування ухваленого у справі судового рішення та направлення її до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та постановляє нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 199, 202, 204, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та її представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 -задовольнити частково.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 р. -скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М
Степанюк А.Г.
Повний текст ухвали виготовлено 06.11.2012.