Справа: № 2а-2649/11 Головуючий у 1-й інстанції: Божок С.К.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
Іменем України
"08" листопада 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 14.09.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УПФ України у Вишгородському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 14.09.2011 позов задоволено частково: визнано дії управління Пенсійного фонду у Вишгородському районі щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 щомісячної доплати відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 22.07.2011 неправомірними; зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_2 різницю недоотриманої нею доплати, як непрацюючому пенсіонере, який проживає в зоні посиленого радіологічного контролю відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік та різницю недоотриманої нею додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 22.07.2011.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).
Вказана правова норма зобов'язує осіб, які звернулися до суду з адміністративним позовом після закінчення строку, встановленого ст. 99 КАС України, подавати заяву про його поновлення.
Отже, у разі відсутності заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду суддя повинен діяти в порядку, встановленому ст. 100 КАС України, тобто залишити такий адміністративний позов без розгляду, з посиланням на те, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку, що передбачено ч. 3 ст. 155 КАС України.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем 20.07.2011 було подано адміністративний позов та не було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, що не було враховано судом першої інстанції. А тому, позовні вимоги за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 20.01.2011 необхідно залишити без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючим пенсіонером, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.
Згідно до абз. 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-XII пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»установлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.
Статтею 21 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлений у таких розмірах: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.
Хоча у період з 20.01.2011 по 22.07.2011 дія положень статей 39, 51 Закону № 796 не зупинялась, розрахунок зазначеного підвищення до пенсії та додаткової пенсії відповідачем здійснено не згідно ст.ст. 39, 51 Закону № 796, а згідно постанов КМ України.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на зазначені постанови КМ України, які обмежують права на отримання вищезазначених підвищення до пенсії та додаткової пенсії, порівняно з правами, встановленими ст.ст. 39, 51 Закону № 796, а тому застосуванню підлягають саме останні.
При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Апелянтом надано докази, що частково спростовують правомірність оскаржуваної постанови суду першої інстанції
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 205 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив частково скасувати її, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та залишити частину позовних вимог без розгляду.
Керуючись ст.ст. 100, 122, 183-2, 197, 198, 200, 202, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області задовольнити частково.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 14.09.2011 -скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання дій управління Пенсійного фонду у Вишгородському районі щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 щомісячної доплати відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 20.01.2011 неправомірними та зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_2 різницю недоотриманої нею доплати, як непрацюючому пенсіонере, який проживає в зоні посиленого радіологічного контролю відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік та різницю недоотриманої нею додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 20.01.2011, та залишити дані позовні вимоги без розгляду.
В іншій частині постанову Вишгородського районного суду Київської області від 14.09.2011 -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Василенко Я.М
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.