Головуючий у 1-й інстанції: Комзюк А.Ф.
Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.
іменем України
"10" квітня 2012 р. Справа № 2-а-2070/11
Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючого судді Кузьменко Л.В.
суддів: Зарудяної Л.О.
Пасічник С.С.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області на постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від "27" квітня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 31.03.2011 року позов в частині вимог за період з 07.08.2010 року по 28.09.2010 року залишено без розгляду.
Постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 27.04.2011 року позов задоволено: визнано неправомірними дії відповідача та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області провести нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.2 ст. 39 та ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 28.09.2010 року по 27.04.2011 року, з урахуванням виплачених сум.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати та відмовити у задоволенні позову. Зокрема, апелянт зазначає, що фінансування витрат за вказаним законом проводиться за рахунок коштів державного бюджету, в межах наданих розрахунків та виділених коштів з державного бюджету.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області, має статус громадянина, який постраждав від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, проживає в зоні гарантованого добровільного відселення. Позивач отримує виплати згідно зі ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.
За змістом ст. 51 зазначеного закону передбачено, що особам, віднесеним до 3 категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст.ст. 39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836 та № 530 від 28.05.2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Також, є безпідставними доводи апеляційної скарги з приводу того, що при розрахунку вказаного виду додаткової пенсії не застосовуються положення ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У зв'язку з викладеним, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від "27" квітня 2011 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.В. Кузьменко
судді: Л.О. Зарудяна С.С. Пасічник
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області вул.1-го Травня, 1-А,смт. Рокитне,Рівненська область, Рокитнійвський район,34200