Справа: № 2а-3435/11 Головуючий у 1-й інстанції: Гордієць Л.В.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
Іменем України
"08" листопада 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.07.2011 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.07.2011 даним позовом визнано протиправними дії УПФ України в Ніжинському районі Чернігівської області щодо ненарахування ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 11.01.2011 по 18.06.2011 включно у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язано УПФ України в Ніжинському районі Чернігівської області здійснити перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 11.01.2011 по 18.06.2011 включно, з урахуванням одержаних нею виплат; в задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є дитиною війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 № 2195 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2011 році встановлювались ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»з 1 січня - 894 гривні, з 1 квітня - 911 гривень, з 1 жовтня - 934 гривні, з 1 грудня - 953 гривні.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до п. 8 постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області -залишити без задоволення, а постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.07.2011 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Василенко Я.М
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.