Головуючий у 1-й інстанції: Поровський В.А.
Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.
іменем України
"09" квітня 2012 р. Справа № 2-а-1353/11
Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючого судді Кузьменко Л.В.
суддів: Зарудяної Л.О.
Пасічник С.С.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "01" квітня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 01.04.2011 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано УПСЗН здійснити перерахунок та виплатити позивачу щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва в розмірі 30% від мінімальної заробітної плати передбачену ст. 37 Закону №796-ХІІ, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", як особі яка проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю з 01.03.2011 року по 01 квітня 2011 року, за виключенням сум фактично проведених виплат щомісячної грошової допомоги, з урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати протягом вказаного періоду.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Позивач звернулася до суду із позовом, як потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю. Позивач отримує допомогу у зв'язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, передбачену ст.37 Закону №796-ХІІ, але у розмірі, встановленому постановою КМУ.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри такої доплати в твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплати застосуванню підлягає саме ст.37 Закону №796-ХІІ, а не постанова КМУ від 26.07.1996 р. за №836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав. Ці кошти мають бути виплачені управлінням праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області згідно із Порядком використання коштів державного бюджету для використання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМУ від 20.09.2005 р. № 936.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "01" квітня 2011 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.В. Кузьменко
судді: Л.О. Зарудяна С.С. Пасічник
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області вул.Соборна, 23,смт.Володимирець,Рівненська область,34300