Головуючий у 1-й інстанції: Полонець С.М.
Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.
іменем України
"09" квітня 2012 р. Справа № 2-а-2130/11
Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючого судді Кузьменко Л.В.
суддів: Зарудяної Л.О.
Пасічник С.С.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "08" липня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою суду першої інстанції від 08.07.2011 року позов задоволено: визнано неправомірними дії відповідача та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії по інвалідності відповідно до ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 10-ти мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, за період з 06.12.2010 року по 18.06.2011 року та підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" за період з 14.10.2010р. по 07.06.2011р.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, має 1 групу інвалідності та встановлено, що захворювання пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, а також відноситься до категорії діти війни.
Відповідно до вимог статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Частиною 4 цієї статті Закону визначено, що в усіх випадках розмір пенсії для по інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 1 групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, інвалідам 1 групи, віднесеним до категорії-1, виплачується у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" (у відповідній редакції) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" та №530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Зазначеними постановами, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри доплат в твердій грошовій сумі та у розмірах до прожиткового мінімуму.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплат застосуванню підлягають саме ст.ст.50,54 Закону №796-ХІІ та ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни", а не постанови КМУ від 26.07.1996 р. за №836 та №530 від 28.05.2008 р., які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.197,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомир від "08" липня 2011 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.В. Кузьменко
судді: Л.О. Зарудяна С.С. Пасічник
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,10031
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира пл. Перемоги, 55,м. Житомир,10003