Ухвала від 16.10.2012 по справі 2а/1770/978/2011

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.

УХВАЛА

іменем України

"16" жовтня 2012 р. Справа № 2а/1770/978/2011

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції (Рокитнівське відділення) на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" квітня 2012 р. у справі за позовом Фізичної особи ОСОБА_5 до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0007491750 від 23.11.2011 року ,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом , в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області № 0007491750 від 23 листопада 2011 року.

Позовні вимоги обгрунтовував тим , що відповідач не мав права зменшувати суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на підставі власної позиції, щодо якої, податковий кредит з ПДВ був сформований позивачем по придбанню товарно-матеріальних цінностей , які не використовуються у господарській діяльності, оскільки майно, на яке були встановлені ТМЦ, повинне бути зареєстроване на нього саме як на суб'єкта господарювання, а не на фізичну особу. Крім того, придбані ТМЦ були використані при виготовленні майна (сушарки), яке ще знаходиться в процесі створення. Висновок відповідача є помилковим, оскільки, згідно приписів статей 320 Цивільного кодексу України та 134 Господарського кодексу України, власник, має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності. А відповідно до ч. 4 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду. Податковий кредит з ПДВ, який вплинув на оспорювану суму бюджетного відшкодування з ПДВ, був сформований позивачем із дотриманням положень статей 198, 201 Податкового кодексу України, а податковий орган не мав претензій до форми та змісту первинних документів, на підставі яких такий податковий кредит був сформований.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року позов було задоволено. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Рокитнівського відділення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції № 0007491750 від 23.11. 2011 року.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню,виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено , що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача , з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2011 року. За результатами перевірки був складений акт № 563/17/НОМЕР_2 від 21.11. 2011 року .

Відповідачем складено акт перевірки, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0007491750 від 23 листопада 2011 року, яким позивачу, з посиланням на абз. 2 п. 123.1, ст. 123, абз. 3 п. 198.3, ст. 198, п. 200.4, ст. 200, п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 4704,00 грн., та застосовані штрафні санкції на суму 1176,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, основним видом господарської діяльності позивача є лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини, оптова торгівля лісоматеріалами.

Ведення господарської діяльності здійснюється позивачем на його власній виробничій базі по переробці деревини, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний факт підтверджується: Рішенням Рокитнівської сільської ради від 14.04. 2005 року за № 28; Дозволом на виконання будівельних робіт № 102 від 26.05. 2005 року; актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 11.11. 2005 року; розпорядженням голови районної державної реєстрації від 06.03. 2006 року за № 66; дозволом № Д-130/17/08 від 10.06. 2008 року, на початок роботи виробничої бази по переробці деревини; дозволом № 5625085601-2 від 29.01. 2010 року на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, Висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 03.02.95/1396 від 10.10. 2011 року .

У липні 2011 року позивачем було придбано низку товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 28227,04 грн., у т.ч. ПДВ - 4703,51 грн., що підтверджується відповідними договорами купівлі - продажу між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "А.СТЕН", ТзОВ МТВО "Комплекс", та податковими й видатковими накладними .

ТзОВ виробничо-комерційне підприємство "Промислово-Будівельна група" поставило позивачу низку будівельних матеріалів та комплектуючих, що підтверджується видатковою накладною № ПБ-072903 від 29.07. 2011 року, на загальну суму 2868,18 грн., у т.ч. ПДВ - 478,03 грн.; податковою накладною № 35 від 25.07.2011 року на загальну суму 2868,18 грн., у т.ч. ПДВ - 478,03 грн.; платіжним дорученням № 687 від 25.07. 2011 року в сумі 2868,18 грн.

Приватне підприємство "Яра" поставило позивачу комплектуючі, що підтверджується видатковою накладною № ШВ-0000066 від 27.07. 2011 року, на загальну суму 6231,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1038,50 грн.; податковою накладною № 32 від 22.07. 2011 року, на загальну суму 6231,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1038,50 грн.; платіжним дорученням № 684 від 22.07. 2011 року на суму 6231,00 грн..

Придбані будівельні матеріали та комплектуючі були використані в господарській діяльності позивача, що підтверджується: актом про покриття піднавісу для зберігання пиломатеріалів від 28.07. 2011 року та актом про монтаж та підключення сушильної камери до котельні від 18.08. 2011 року.

Позивач, на території власної виробничої бази по переробці деревини, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, господарським способом здійснив покриття піднавісу для зберігання пиломатеріалів та виготовляє власними силами (господарським способом) сушильну камеру для деревини. Для виконання вказаних робіт (покриття піднавісу та створення сушильної камери), були придбані у ТзОВ "А.СТЕН", ТзОВ МТВО "Комплекс", ТзОВ виробничо-комерційне підприємство "Промислово-Будівельна група", Приватне підприємство "Яра" необхідні будівельні матеріали та комплектуючі. Станом на квітень 2012 року, сушильна камера не введена в експлуатацію.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що придбання позивачем будівельних матеріалів та комплектуючих, щодо яких виник спір, пов'язано із його господарською діяльністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що винесене відповідачем податкове повідомлення - рішення є протиправними, оскільки позивач діяв у відповідності до вимог п.п.198 .1 , 198.2 .198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201, ст.200 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду без змін.

За таких обставин ,доводи , наведені в апеляційній скарзі , спростовуються матеріалами справи , а висновок суду першої інстанції є таким , що грунтується на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 197,198, 200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції (Рокитнівське відділення) залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" квітня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук

судді: Б.С. Моніч І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 АДРЕСА_2

3- відповідачу Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція вул.Львівська, 1а,смт.Рокитне,Рівненська область,34200

Попередній документ
27482301
Наступний документ
27482303
Інформація про рішення:
№ рішення: 27482302
№ справи: 2а/1770/978/2011
Дата рішення: 16.10.2012
Дата публікації: 19.11.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: