Головуючий у 1-й інстанції: Нечуй Б.П.
Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.
іменем України
"09" жовтня 2012 р. Справа № 2а/0612/3379/11
Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючого судді Бондарчука І.Ф.
суддів: Моніча Б.С.
Хаюка С.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира Житомирської області та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "04" липня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира Житомирської області, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 04 липня 2011р. позов задоволено, визнано дії відповідачів протиправними.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області провести перерахунок ОСОБА_4 недоплаченої доплати до заробітної плати, передбаченої ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.12.2010 р. по 31.05.2011р. із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно ст. 53 Законом України "Про державний бюджет на 2010 рік", ст. 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" з урахуванням фактично виплачених коштів та передати розрахункові документи до управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира.
Зобов'язано Управління праці і соціального захисту Богунської районної ради м. Житомира виплатити ОСОБА_4 недоплачену доплату до заробітної плати, передбаченої ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.12.2010 р. по 31.05.2011р. із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно ст. 53 Законом України "Про державний бюджет на 2010 рік", ст. 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" з урахуванням фактично виплачених коштів відповідно до розрахунку поданого територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Житомирській області.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачі по справі Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області та Управління праці і соціального захисту Богунської районної ради м.Житомира подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції. Вважають що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадови і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач працює на посаді прибиральниці в Лугинському районному суді Житомирської області, проживає в с. Лугинки, Лугинського району, Житомирської області, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони гарантованого добровільного відселення .
Позивач отримував доплату до заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року в конкретних розмірах, а зокрема ст.39 - в сумі 10,50 грн., який на думку позивача, є значно нижчим, ніж це передбачено ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з чим позивач і звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до заробітної плати, яка становить у зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати.
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого - надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Статтею 62 Закону України № 796-ХП визначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному КМУ, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Згідно п.п.5,6 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 20.09.2005 р. №936, соціальні виплати за ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці, а тому підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності виступають в даних правовідносинах як суб'єкти владних повноважень на основі законодавства. Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за несвоєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів. Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що проводяться в установленому законодавством порядку.
З огляду на викладене, доводи Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області з приводу того, що воно не є належним відповідачем в частині проведення нарахування позивачу доплати до заробітної плати за ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є безпідставними.
Доводи Управління праці і соціального захисту Богунської районної ради м.Житомира щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Враховуючи вищевикладене, судове рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права та у відповідності до норм матеріального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира Житомирської області та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "04" липня 2011 р. - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук
судді: Б.С. Моніч С.М.Хаюк
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 с.Лугинки,Лугинський район, Житомирська область,11320
3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира вул. Перемоги, 55,м.Житомир,10003 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області майдан Соборний, 1,м.Житомир,10014