Головуючий у 1-й інстанції: Кухарець В.М.
Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.
іменем України
"02" жовтня 2012 р. Справа № 1715/575/12
Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючого судді Бондарчука І.Ф.
суддів: Моніча Б.С.
Хаюка С.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "12" березня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов"язання вчинити дії. ,
Позивач в лютому 2011 року звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області про перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної надбавки до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 12 березня 2012 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено повністю.
Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позовних вимог.
Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статті 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. - мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
З матеріалів справи вбачається, що нарахування коштів проводилось у розмірах, встановлених пунктом 8 постанови КМ України від 28.05.2008р. № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".
Державні соціальні гарантії дітям війни встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни" та не можуть бути обмежені іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 3 статті 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Доводи відповідача про те, що Пенсійний фонд не може проводити виплату спірних сум, оскільки такі кошти є бюджетними, та їх не вистачає на фінансування видатків, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, є необґрунтованими.
Відповідно до Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 року, саме на територіальні управління Пенсійного фонду України покладені такі функції.
Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком. Адже чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Посилання суду першої інстанції на п. 4 мотивувальної частини Рішення № 3-рп/2012 Конституційного суду України від 25 січня 2012 року є помилковим, оскільки закон зворотної сили у часі не має, а тому наведене положення не може бути застосоване на правовідносини, які виникли до винесення зазначеного рішення Конституційного суду України.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що права позивача порушені та підлягають відновленню.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 198, 201, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "12" березня 2012 р. скасувати та прийняти нову.
Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_3 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 17 серпня 2010 року по 17 лютого 2011 року, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абз. 1 ч. 2 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із урахуванням виплачених сум.
Постанова набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук
судді: Б.С. Моніч С.М.Хаюк
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,33000
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області вул.Відінська,41,м.Рівне,33018