13 листопада 2012 р. Справа № 93244/11 /9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів Кузьмича С.М., Улицького В.З.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області на постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 01 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області про нарахування підвищення до пенсії як дитині війни, -
15.03.2011 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області (далі УПФУ), в якому просить визнати дії відповідача неправомірними; поновити пропущений строк звернення до суду; зобов"язати нарахувати відповідача на користь позивача недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з вересня 2010 року та за 2 місяці 2011 року в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 01 квітня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії УПФУ у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни в розмірі меншому, ніж встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов'язано УПФУ провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 01.09.2010 року з врахуванням вже проведених виплат.
Зазначена постанова мотивована тим, що відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, вимоги позивача є законними, а тому судом першої інстанції відновлено порушене право останнього.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, УПФУ подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджується Верховною радою України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, тому будь-яких порушень законодавства з боку відповідача не вбачається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги слід задоволити частково, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин мав право на підвищення виплачуваної йому УПФУ пенсії за віком.
У відповідності до ст.ст.99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, проте жодних підстав для поновлення строку на звернення до суду колегія суддів не вбачає. Відтак, позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, оскільки звернувся з позовом лише 15.03.2011 року.
Оскільки стосовно ненарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати піврічний строк звернення до суду.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та залишення без розгляду позовних вимог позивача в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни за період до 14.09.2010 року.
Разом з тим, колегія суддів вважає підставними заявлені вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 15.09.2010 року, оскільки дія норм ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2010 рік не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами. Ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком, а тому доводи апелянта в цій частині є необгрунтованими.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги слід задовольнити частково.
Керуючись ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.1,3,4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області задовольнити частково.
Постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 01 квітня 2011 року у справі № 2а-1387/10 - скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги в періоди з 01.09.2010 року по 14.09.2010 року включно залишити без розгляду.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області щодо невиплати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни починаючи з 15.09.2010 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області нараховувати та виплачувати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум починаючи з 15.09.2010 року.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.М.Каралюс
суддя С.М.Кузьмич
суддя І.І.Запотічний