10 квітня 2012 року справа № 5020-9/032-12/243
Суддя господарського суду міста Севастополя Харченко І.А., розглянувши матеріали справи №5020-9/032-12/243
за позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 3009
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про визнання права постійного користування земельною ділянкою,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Севастопольської квартирно -експлуатаційної частини морської,
за участю сторін:
Військовий прокурор Севастопольського гарнізону -не з'явився;
позивач (Міністерство оборони України) -явку уповноваженого представника не забезпечив;
позивач (військова частина А 3009) - явку уповноваженого представника не забезпечив;
відповідач (Фізична особа -підприємець ОСОБА_1) - не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив;
третя особи -явку уповноваженого представника не забезпечив;
Суть спору:
01.04.2010 Військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 3009 з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про визнання права постійного користування земельною ділянкою.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 06.04.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушене провадження у справі.
Ухвалою суду від 11.05.2010 зупинено провадження у справі до розгляду Севастопольським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на ухвалу суду від 06.04.2010 про порушення провадження у справі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.05.2010 провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Севастополя від 06.04.2010 по справі №5020-9/032 припинено.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 14.06.2010 поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 29.07.2010 зупинено провадження у справі №5020-9/032 до вирішення господарським судом міста Києва по суті справи №40/345 за позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 3009 до Севастопольської міської Ради про визнання недійсними рішення Севастопольської міської Ради та договору оренди, та до вирішення Окружним адміністративним судом міста Севастополя справи №2а-1328/10/2770 за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", Севастопольської міської Ради, за участю третьої особи - військової частини А 3009 про визнання акту на право постійного користування військовою частиною А- 3009 земельною ділянкою, переданою позивачу, зобов'язання Севастопольську міську філію Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" здійснити певні дії, визнання бездіяльність Севастопольської міської Ради, зобов'язання Севастопольську міську Раду здійснити певні дії.
На виконання розпорядження голови суду №122 від 28.12.2010, ухвалою господарського суду міста Севастополя від 30.12.2010, справа прийнята до провадження суддею Харченком І.А. з привласненням №5020-9/032-12/243.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 11.02.2012 поновлено провадження у справі.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 19.05.2012 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі за позовом Заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та військової частини А 3009 до Севастопольської міської Ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини (КЕЧ) морської про визнання недійсним рішення Севастопольської міської Ради №2542 від 14.08.2007 "О передаче в аренду предпринимателю ОСОБА_1 земельного участка по АДРЕСА_2 для строительства и обслуживания реабилитационного комплекса", визнання договору оренди від 23.11.2007, укладеного між Севастопольською міською Радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 недійсним та зобов'язання Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути військовій частині А 3009 земельну ділянку, площею 4,5 га, розташовану по АДРЕСА_2, що розглядається господарським судом міста Києва.
26.03.2012 від прокурора надійшло клопотання про поновлення провадження у справі та продовження строку розгляду спору.
Ухвалою Господарстького суду міста Севастополя від 27.03.2012 провадження по справі №5020-9/032-12/243 поновлено, строк розгляду спору продовжено до 10.04.2012. Розгляд справи призначено на 10.04.2012.
Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України подав суду відзив на позовну заяву, проти позовних вимог заперечує, пояснив, що відповідач набув право користування земельною ділянкою площею 4,5 га. на якої знаходиться належне йому нерухоме майно (розташоване за адресою: АДРЕСА_2) на підставі договору оренди земельної ділянки. Передача зазначеної земельної ділянки в оренду відповідачу було здійснено на підставі Рішення VII сесії Севастопольської міської Ради V скликання від 14 серпня 2007 року №2542 шляхом укладання між Севастопольською міською Радою та ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки від 23.11.2007 , зареєстрованому у державному реєстрі земель 21.12.2007 за № 040766100108. (т. 1 арк.с. 92).
У судове засідання 10.04.2012 учасники процесу явку уповноважених представників не забезпечили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Від третьої особи Севастопольської Квартирно - експлуатаційна частина (КЕЧ) морська до суду були надані пояснення, згідно яких Севастопольська Квартирно-експлуатаційна частина (КЕЧ) морська позовні вимоги підтримує у повному обсязі (т.1, арк.с.22).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, -
Згідно державного акту на право користування землею II-КМ №002442 від 27.12.2001 у користування військової частини А 3009 Міністерства оборони України, на підставі рішення виконкому Севастопольської міської Ради народних депутатів № 4/86 від 15.11.1994 року, виділені земельні ділянки площею 258,8239 га.
До складу цих земельних ділянок входить земельна ділянка площею 17,25 га., розташована в с.Любимівка (район Язикової балки), на якій розмішено військове містечко № 9 військової частини А 3009.
16.05.2007 Севастопольською Міською Радою прийняте рішення № 2038 «Про припинення військовій частині А 3009 права постійного користування частиною земельної ділянки площею 17,25 га в районі Язикової балки та дачі дозволу підприємцю ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування реабілітаційного комплексу в АДРЕСА_2»
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2009 по справі 2/187 задоволено позов військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міноборони та військової частини А 3009 до Севастопольської міської Ради та зазначене Рішення Севастопольської міської Ради від 16.05.2007 № 2038 визнано незаконним та скасовано.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2009 по справі 2/187 за позовом військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міноборони та військової частини А 3009 до Севастопольської міської Ради залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2009 та постановою Верховного суду України від 31.08.2009.
Таким чином на даний час належним користувачем земельної ділянки площею 17.25 га в районі Язикової балки є військова частина А 3009.
Проте відповідачем не визнається та оспорюється право військової частини А 3009 в частині користування земельною ділянкою площею 4,5 га, яке виникло у позивача на підставі акту на право користування землею II-КМ №002442 від 27.12.2001, так як на підставі Рішення VII сесії Севастопольської міської Ради V скликання від 14 серпня 2007 року №2542 зазначена ділянка передана приватному підприємцю ОСОБА_1 в оренду шляхом укладання між Севастопольською міською Радою та ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки від 23.11.2007 , зареєстрованому у державному реєстрі земель 21.12.2007 за № 040766100108. (т. 1, арк.с. 92), що й стало підставою звернення позивачів до Господарського суду м. Севастополя з позовом про визнання права користування земельною ділянкою.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 324 Цивільного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Згідно ст.ст. 2, 10 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про Збройні Сили України»і Концепції оборони та будівництва ЗС України Міністерство Оборони України є центральним органом державної виконавчої влади, що здійснює керівництво структурними формуваннями.
Згідно ст. 77 Земельного Кодексу України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.
Відповідно ст. ст. 1, 2 Закону України «Про використання земель оборони»землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Військові частини зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності.
Як передбачено ч. 2 ст. 14 Закону України "Про Збройні сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків.
Згідно з ч.1 ст.123 Земельного Кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування
Відповідно до ч.1,2 ст.124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності. Здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки ( у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
В силу ст.125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно п.3 ст. 126 Земельного Кодексу України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону
Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою або право оренди виникає на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування і державної реєстрації цих прав та посвідчується державним актом або договором оренди землі.
Згідно до частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем надано суду докази того, що, земельна ділянка площею 4,5 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2, перебуває в користуванні військової частини А 3009 Міністерства оборони України на підставі державного акту на право користування землею II-КМ №002442 від 27.12.2001, на підставі рішення виконкому Севастопольської міської Ради народних депутатів № 4/86 від 15.11.1994 року (т.1 арк..с. 6)
Відповідач посилається на Рішення VII сесії Севастопольської міської Ради V скликання від 14 серпня 2007 року №2542 на підставі якого йому відбулась передача зазначеної земельної ділянки в оренду та він набув право постійного користування зазначеною земельною ділянкою (т1. арк.с. 93-94, 95-104)
Проте Рішенням господарського суду міста Києва від 22.02.2012 у справі № 16/470, що набрало законної сили 09.03.2012, у позові заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Військової частини А 3009 до Севастопольської міської Ради, ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Севастопольська Квартирно-експлуатаційна частина (КЕЧ) морська про визнання недійсним рішення Севастопольської міської ради та договору оренди, задоволено повністю, визнано недійсним рішення Севастопольської міської Ради № 2542 від 14.08.2007 «О передаче в аренду предпринимателю ОСОБА_1 земельного участка по АДРЕСА_2 для строительства и обслуживания реабилитационного комплекса»; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 23.11.2007 між Севастопольською міською Радою та ПП ОСОБА_1 (т.2, арк.с.111-117).
Господарським судом міста Києва встановлено, що спірне рішення прийнято Севастопольською міською Радою № 2542 від 14.08.2007 суперечить вимогам ст.20, 116 Земельного Кодексу України та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, не потребують доказуванню факти встановленні в рішенні господарського суду міста Києва від 22.02.2012 по справі №16/470.
Отже, оцінюючи подані позивачем докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання за Міністерством Оборони України в особі військової частини А 3009 права постійного користування на земельну ділянку площею 4,5 на, нормативна грошова оцінка якої для земель оборони складає 5 084 721 грн., розташовану в м. Севастополі, с.Любимівка (район Язикової балки), яка виділена військовій частині А3009 згідно державного акту на право користування землею II-КМ №002442 від 27.12.2001, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, в разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Відповідно до вимог п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2005р." та деяких інших законодавчих актів України" від 25 березня 2005р. із позовних заяв немайнового характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, державне мито підлягає оплаті в розмірі 85,00 грн. з вимог про визнання права постійного користування земельною ділянкою.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі порушено за заявою військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах Держави в особі Міністерства Оборони України та Військової частини А 3009.
Пунктом 30 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" встановлено пільги щодо сплати державного мита, зокрема від сплати державного мита звільняється органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді.
Згідно з ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Отже, виходячи зі змісту вказаної норми, задовольняючи позовні вимоги у справі в повному обсязі, провадження в якій порушено за заявою військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах Держави в особі Міністерства Оборони України та Військової частини А 3009, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача до Державного бюджету України, виходячи з розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 22, 27, 29 32-34, 49, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати за Міністерством Оборони України в особі військової частини А 3009 право постійного користування на земельну ділянку площею 4,5 га, нормативна грошова оцінка якої для земель оборони складає 5 084 721 грн., розташовану за адресою: АДРЕСА_2, виділену військовій частині А 3009 згідно державного акту на право користування землею II-КМ №002442 від 27.12.2001
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету 85,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя І.А. Харченко
Рішення оформлено відповідно
до вимог статті 84 ГПК України
і підписано 10.04.2012
Розсилка:
1. Військовому прокурору Севастопольського гарнізону
(99011 м. Севастополь, вул..Суворова,27)
2. Міністерство Оборони України
(03168, м. Київ, пр.Повітрофлотський,6)
3. ФОП ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
4. Севастопольська КЕЧ морська
(99040, м.Севастополь. вул..Хрустальова,60)