"07" листопада 2012 р.Справа № 5017/2661/2012
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі Л.Е. Кришиневській
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Колос" до Відкритого акціонерного товариства „Отрадівська птахофабрика" про стягнення 100 252,00 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Колос" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Отрадівська птахофабрика" про стягнення заборгованості в сумі 100 252,00 грн., посилаючись на наступне.
14 грудня 2010 року між ТОВ „Колос" (постачальник) та ВАТ „Отрадівська птахофабрика" (покупець) був укладений договір поставки № 1224/1, відповідно до якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність кукурудзу, а покупець прийняти та оплатити її.
Так, позивач вказує, що відповідно до товарно-транспортної накладної серія 10ААБ від 28 березня 2011 року всього відвантажено було та отримано покупцем кукурудзи у кількості 25590 тон. Згідно видаткової накладної № РН-0000021 від 28.03.2011 року вартість поставленого товару склала 51 180,00 грн.
Відповідно до п. 4.1 договору оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом трьох банківських днів від дня отримання товару.
Як вказує позивач, свої зобов'язання щодо оплати товари покупець за вказаним договором виконав лише частково, у зв'язку з чим заборгованість ВАТ „Отрадівська птахофабрика" перед ТОВ „Колос" за договором поставки № 1224/1 становить 38 432, 00 грн.
Крім того, позивач зазначає, що 28 травня 2011 року між ТОВ „Колос" (продавець) та ВАТ „Отрадівська птахофабрика" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 31 відповідно до якого продавець зобов'язувався продати кукурудзу на загальну суму 61 820,00 грн., а покупець прийняти та оплатити її.
Відповідно до п. 4.1 договору покупець здійснює оплату товару згідно виставленого рахунку.
Так, за ствердженням позивача, згідно накладної від 01 червня № РН-0000030, продавець передав кукурудзу у кількості 28100 кг, яку отримав представник покупця Цимбаль Станіслав Михайлович за довіреністю ААВ № 936192 від 28.05.2011 р. При цьому відповідачу був виставлений рахунок № 0000059 від 1 червня 2011 року. Однак, покупець не сплатив вартість отриманого товару.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 100 252,00 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.2012 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Колос" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5017/2661/2012, також справу призначено до розгляду в засіданні суду.
15.10.2012 р. позивачем були подані до господарського суду додаткові пояснення до позовної заяви, в яких позивач уточнив підстави позову, вказуючи, що спірна сума заборгованості в розмірі 100252,00 грн. виникла за договором поставки № 1224/1 від 14.12.2010 р. та договором купівлі-продажу № 31 від 28.05.2011 р.
Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців згідно спеціального витягу (а.с. 66-67), про що свідчать наявні в матеріалах поштові повідомлення.
У зв'язку з зазначеним справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
24 грудня 2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Колос" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Отрадівська птахофабрика" (покупець) був укладений договір поставки № 1224/1, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.
Згідно п. 2.1 вказаного договору предметом поставки є кукурудза. Предмет поставки може бути змінений або доповнений, що оформлюється додатковою угодою до цього договору. Загальна кількість товару, що поставляється за цим договором, визначається шляхом складання кількості поставленого товару, вказаного в накладних. Умови поставки: доставка с. Болгарка Роздільнянського району.
Загальна вартість товару, що поставляється за цим договором, визначається шляхом складання вартості відвантажених партій товару, вказаного в накладних (п. 3.1 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в розмірі вартості поставленої партії протягом 3-х банківських днів з дня отримання товару. Також можлива повна або часткова передоплата вартості товару.
В п. 5.2 договору передбачено, що право власності на товар і ризик випадкової гибелі товару переходить з моменту передачі товару покупцю. Передача товару (приймання-передача) здійснюється в пункті поставки (п. 6.1 договору). Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, який визначається діючим законодавством (п. 6.2 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання цього договору ТОВ „Колос" було відвантажено товар на загальну суму 332432 грн., що підтверджується наступними документами:
- товарно-транспортною накладною № 732396 від 14.03.2011 року на кукурудзу у кількості 31 660 кг та видатковою накладною № РН-0000018 від 14.03.2011 року на суму 63 320 грн.;
- товарно-транспортною накладною № 732400 від 18.03.2011 року на кукурудзу у кількості 33 580 кг та видатковою накладною № РН-0000019 від 18.03.2011 року на суму 67 160 грн.;
- товарно-транспортними накладними № 732395 та № 732397 від 21.03.2011 року на кукурудзу у кількості 31000 кг та 30250 кг відповідно, а також видатковою накладною № РН- 0000020 від 21.03.2011 р. на суму 122500 грн.;
- товарно-транспортною накладною № 732398 від 28.03.2011 року та видатковою накладною № РН-0000021 від 28.03.2011 року на суму 51180 грн.;
- видатковою накладною № РН-0000070 від 24.12.2010 року на суму 28272 грн. та довіреністю на отримання 17670 кг кукурудзи.
При цьому за відвантажений товар відповідачем було сплачено 294 000 грн., а саме у грудні 2010 року - 45 000 грн., що підтверджується випискою з банківського за грудень 2010 року; у березні та травні 2011 року - 249 000 грн., що підтверджується випискою по рахунку за відповідний період.
Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар по договору № 1224/1 від 24.12.2010 року складає 38 432,00 грн. (332432,00 грн. -294 000,00 грн.).
Крім того, як з'ясовано судом, 28 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Колос" (продавець) та Відкритим акціонерним товариством „Отрадівська птахофабрика" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 31, відповідно до п. 1.1 якого позивач як продавець зобов'язався продати кукурудзу (надалі - товар), а відповідач як покупець -оплатити товар на обумовлених цим договором умовах.
В п. 2.1 договору передбачено, що ціна за 1 тону, включаючи доставку та ПДВ, складає 2200,00 грн. Об'єм поставки за цим договором складає 28,100 тон (п. 2.2 договору). Загальна сума договору, включаючи ПДВ складає 61820,00 грн. (п. 2.3 договору).
За умовами п. 3.1 договору поставка товару здійснюється за рахунок сил та засобів продавця, його транспортом. Продавець одночасно з поставкою товару надає транспортну документацію, податкову накладну, сертифікат якості (п. 3.2 договору).
Згідно п. 3.3 договору продавець доставляє товар покупцю протягом 3-х діб з моменту підписання цього договору.
Відповідно до п. 4.1 договору покупець здійснює оплату товару згідно виставленого рахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно накладної від 01 червня № РН-0000030, продавець передав кукурудзу у кількості 28100 кг. При цьому слід зазначити, що поставлений позивачем товар було отримано відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача - Цимбаля С.М. на вищевказаній видатковій накладній, який діяв за довіреністю ААВ № 936192 від 28.05.2011 р.
Також для оплати поставленого товару позивачем згідно п. 4.1 договору був виставлений відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000059 від 01 червня 2011 року на суму 61820,00 грн. Однак, як вказує позивач та не спростовано відповідачем, вартість отриманого товар відповідач не сплатив, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем за вказаним договором в сумі 61 820,00 грн.
За таких обставин, загальна сума заборгованості ВАТ „Отрадівська птахофабрика" перед ТОВ „Колос" за договорами № 1224/1 від 24.12.2010 року та № 31 від 28.05.2011 року складає 100 252 грн. (38 432,00 грн. + 61820,00 грн.), яка заявлена до стягнення.
Так, відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В свою чергу відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Так, вищевказані договори поставки № 1224/1 і купівлі-продажу № 31 є підставою для виникнення у сторін за цими договорами господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання їх сторонами.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вказує позивач та вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за вищевказаними укладеними з позивачем договорами поставки та купівлі-продажу, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими і товарно-транспортними накладними, які підтверджують отримання відповідачем поставленого позивачем за цими договорами товару.
Так, у відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Відтак, прийняття відповідачем товару від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вищевказаний поставлений позивачем товар, що не було здійснено відповідачем.
При цьому слід зазначити, що наявність заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 100252,00 грн. відповідач не спростував, докази її погашення в матеріалах справи відсутні. Адже частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Так, відмовою сплатити позивачу суму заборгованості за вище вказаними договорами поставки і купівлі-продажу відповідач порушив умови вказаних договорів, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.
Разом з тим невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна сплата відповідачем повної вартості поставленого товару) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.
Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості в розмірі 100252,00 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Колос" обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, слід віднести за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Колос" до Відкритого акціонерного товариства „Отрадівська птахофабрика" про стягнення 100 252,00 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Відкритого акціонерного товариства „Отрадівська птахофабрика" (67471, Одеська область, Роздільнянський район, с. Болгарка, код ЄДРПОУ 00855227; р/р 26008313058 в ПАТ „Південний" м. Одеса, МФО 328209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Колос" (67640, Одеська область, Біляївський район, с. Градениці, вул. Леніна, 87; код ЄДРПОУ 24775415) заборгованість в сумі 100252/сто тисяч двісті п'ятдесят дві/грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609/одна тисяча шістсот дев'ять/грн. 50 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2012 р.
Суддя Петров В.С.