79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.11.12 Справа№ 5015/3840/12
За позовом: Прокурора Залізничного району міста Львова в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі: Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» в особі Львівської філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг», м. Львів,
до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів,
про: Стягнення 21'516,11 грн.
Суддя М. М. Синчук При секретарі Григорчук Н.В.
За участю представників:
прокурор:Телюк Г.В. -прокурор прокуратури міста Львова,
позивача:Литвин О.І. -довіреність №14/20-33-12 від 13.01.2012 р.,
відповідача:Не з'явився.
Представнику позивача та прокурору роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Залізничного району міста Львова в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі: Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» в особі Львівської філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 21'516,11 грн. Ухвалою від 17.09.2012 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 02.10.2012 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору фінансового лізингу №13-07-475 фл від 25.07.2007 р. своєчасно та в повному обсязі не сплатив лізингових платежів, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 20 490,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано пеню в розмірі 844,38 грн., 3% річних -163,43 грн. та інфляційні витрати в розмірі 18,30 грн.
В судове засідання 02.10.2012 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом за адресою вказаною в Довідці з ЄДРПОУ: АДРЕСА_1. Поштове відправлення, з ухвалою суду від 17.09.2012 р., надіслане на адресу відповідача, згідно Довідки з ЄДРПОУ, повернулось до суду з відміткою: "За закінченням терміну зберігання".
В судовому засіданні 02.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 23.10.2012 для надання сторонам можливості виконати вимоги ухвали суду 17.09.2012 р. в повному обсязі.
В судове засідання 23.10.2012 р. прокурор не з'явився, причини неприбуття в судове засідання не повідомив.
В судове засідання 23.10.2012 р. представник позивача з'явився. Надав пояснення по справі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Вимоги ухвали суду від 17.09.2012 р. виконав.
В судове засідання 23.10.2012 р. представник відповідача повторно не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив. Вимог ухвали суду від 17.09.2012 р. не виконав. Поштове відправлення, з ухвалою суду від 02.10.2012 р., надіслане на адресу відповідача, згідно Довідки з ЄДРПОУ, повернулось до суду з відміткою: "За закінченням терміну зберігання".
В судовому засіданні розгляд справи відкладено на 13.11.2012 р.
24.10.2012 р. через канцелярію господарського суду Львівської області, прокурором подано пояснення про підставність подання прокурором Залізничного району м. Львова позову в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі: Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» в особі Львівської філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг».
В судовому засіданні 13.11.2012 р. прокурор з'явився, вимоги за позовною заявою підтримав.
В судове засідання 13.11.2012 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В судове засідання 13.11.2012 р представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив. Вимог ухвали суду від 17.09.2012 р. не виконав.
Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вислухавши представника позивача та прокурора, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
25 липня 2007 р. між ВАТ "НАК "Украгролізинг", правонаступником якого є ДПАТ "НАК "Украгролізинг" (лізингодавець) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (лізингоодержувач) було укладено договір №13-07-475 фл та додатки до нього (надалі -Договір).
За цим договором лізингодавець (позивач) зобов'язувався передати лізингоодержувачу (відповідачу) у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.
На виконання умов вищезазначеного Договору, додатку №1 "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу" з наступними змінами, внесеними додатковими договорами №1 від 06.07.2006 р. та №3 від 26.10.2006 р., позивачем згідно акту №2 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 09.11.2007 р. передано в лізинг відповідачу машину брикетувальну В-80, вартістю 198 000 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 4.1 договору, з моменту одержання предмета лізингу за користування останнім лізингоодержувач (відповідач) сплачує лізингодавцю (позивачу) лізингові платежі, черговість яких кратна трьом місяцям. До лізингових платежів включається: відшкодування вартості предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу та винагороду в розмірі 7 (семи) річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу.
Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється Додатком №2 до Договору "Графік сплати лізингових платежів" (п. 4.2 Договору).
За час дії договору відповідач сплатив лізингові платежі на загальну суму 158 539,15 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань передбачених Договором фінансового лізингу належним чином не виконував, внаслідок чого, за період з 09.02.2012 р. по 09.08.2012 р., у нього виникла заборгованість у сумі 20 490,00 грн.
На підставі п. 7.1 Договору, за порушення строків сплати лізингових платежів
лізингоодержувач(відповідач)за кожний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що фінансовий лізинг - це договір лізингу, за яким лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Як встановлено судом, зобов'язання з боку Лізингодавця за даним Договором виконані належним чином - на виконання умов Договору позивачем передано відповідачу в лізинг сільськогосподарську техніку, а саме: машину брикетувальну В-80, вартістю 198 000 грн. 00 коп. за актом приймання-передачі № 2 від 09.11.2007 р.
Статтею 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг").
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.1 Договору, з моменту одержання предмета лізингу за користування останнім лізингоодержувач (відповідач) сплачує лізингодавцю (позивачу) лізингові платежі, черговість яких кратна трьом місяцям. До лізингових платежів включається: відшкодування вартості предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу та винагороду в розмірі 7 (семи) річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань передбачених договором фінансового лізингу належним чином не виконував, внаслідок чого за період з 09.02.2012 р. по 09.08.2012 р., у нього виникла заборгованість у сумі 20 490,00 грн.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 20 490,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
На підставі п. 7.1 Договору, за порушення строків сплати лізингових платежів
лізингоодержувач(відповідач)за кожний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 844,38 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних -163,43 грн. та інфляційні витрати в розмірі 18,30 грн. є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 20 490,00 грн. основного боргу, 844,38 грн. пені, 163,43 грн. - 3% річних та 18,30 грн. - інфляційних витрат.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України, ст.ст. 1, 11, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (адреса: 01023, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16 А, ідентифікаційний код 30401456) 20 490,00 грн. основного боргу, 844,38 грн. пені, 163,43 грн. - 3% річних та 18,30 грн. - інфляційних витрат.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в дохід державного бюджету 1 609,50 грн. судового збору.
4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Синчук М.М.