15.11.12р. Справа № 40/5005/8132/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобода Ко", м. Київ
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Нікополь, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 68 339 грн. 08 коп.
Суддя Красота О.І.
Представники:
від позивача: Зудінов О.С., дов. від 21.05.2012 року №14/05/2012;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобода Ко" (далі-Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-Відповідач) про стягнення з Відповідача 45 656 грн. 00 коп. -боргу, 2 956 грн. 00 коп. - 3% річних, 4 382 грн. 25 коп. -інфляційних втрат, 15 344 грн. 83 коп. -пені та судові витрати.
30.10.2012 року Позивач звернувся до суду з уточненням позовних вимог, відповідно до яких просив суд стягнути з Відповідача 45 656 грн. 00 коп. -боргу, 2 956 грн. 00 коп. -3% річних, 4 374 грн. 00 коп. -інфляційних втрат, 15 153 грн. 00 коп. -пені та судові витрати, а також справу розглянути без участі його представника.
15.11.2012 року Позивач додатково звернувся до суду з уточненням позовних вимог, відповідно до яких просив суд стягнути з Відповідача 45 656 грн. 00 коп. -боргу, 2 949 грн. 00 коп. -3% річних, 3 659 грн. 00 коп. -інфляційних втрат, 15 153 грн. 00 коп. -пені та судові витрати, а також справу розглянути без участі його представника.
В судовому засіданні представник Позивача позовні уточнені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.
Відповідно до витягу з єдиного державного реєстру, станом на 27.06.2012 року юридична адреса Відповідача: 53200, Дніпропетровська область, АДРЕСА_1 (а.с.27-28).
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (а.с. 32), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
31.03.2010 року між Позивачем (Продавцем) та Відповідачем (Покупцем) був укладений Договір №69/10 (далі-Договір), відповідно до умов якого Покупець оформлює замовлення на продукцію (Товар), яка є в наявності на складі Продавця, а Продавець здійснює поставку, а Покупець приймає і оплачує партію Товару в асортименті, кількості і цінах, зазначених в товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною Договору. (п.п. 1.1, 1.2 Договору).
Одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент), зазначаються в товарно-транспортнихнакладних, які невід»ємною частиною цього Договору. Сума Договору визначається сторонами при підписанні накладних на поставку Товару шляхом її збільшення на суму чергової погодженої сторонами партії Товару. Партією вважається кількість товару, що поставлена згідно однієї товарно-транспортної накладної. (п.2.1 договору).
Відповідно до п. 2.2 Договору Покупець зобов'язаний розрахуватися за партію Товару на умовах відстрочення платежу не більше 15 банківських днів від дати отримання Товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця або іншими способами, не забороненими чинним законодавством України.
Якщо Покупець не розрахувався за поставлену партію Товару, на протязі встановленого строку в п. 2.2 Договору, а продавцем постачаються нові партії Товару, наступні оплати, які здійснює покупець зараховуються за попередньо поставлений Товар. (п 2.3 Договору).
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Товар приймається Покупцем за кількістю, вказаною у товарно-транспортній накладній Продавця.
Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2010 року. В тому випадку, якщо зобов'язання по Договору будуть не виконані Сторонами або однією із Сторін, то дія Договору продовжується до повного виконання зобов'язань по Договору. (п. 7.1 Договору).
Позивачем було поставлено товар Відповідачеві, що підтверджується товарно-транспортними накладними, які знаходяться в матеріалах справи, а саме №СЛ-0000221 від 31.03.2010 року на суму 23 474 грн. 40 коп. (а.с. 16), №СЛ-0000664 від 03.08.2010 року на суму 21 794 грн. 40 коп. (а.с. 18), №СЛ-0000763 від 31.08.2010 року на суму 7 387 грн. 20 коп. (а.с. 20), всього -52 656 грн. 00 коп.
Відповідач свої зобов'язання перед Позивачем в частині оплати за товар на суму 52 656 грн. 00 коп. в повному обсязі не виконав, сплативши за поставлений товар лише 7 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку Позивача. (а.с. 21, 22).
Таким чином, сума основного боргу Відповідача перед Позивачем на час розгляду справи становить суму у розмірі 45 656 грн. 00 коп., доказів погашення якої суду сторонами не надано.
12.04.2012 року Позивачем направлено на адресу Відповідача Претензію № 110 від 11.04.2012 року, яка отримання останнім 26.04.2012 року та Претензію №120 від 21.04.2012 року з проханням погасити заборгованість, але відповідь від Відповідача на адресу Позивача не надійшла, заборгованість Відповідачем не сплачена, протилежне сторонами суду не надано.
Розглядаючи вказані позовні вимоги, необхідно вказати на наступне.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
Статтею 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно до п. 5.2 Договору, Покупець за несвоєчасну оплату, згідно п. 2.2 Договору або несвоєчасне повернення Товару згідно п.п. 3.10, 3.11 Договору сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка діяла в період, за який нараховується пеня.
Пунктом 7.2 Договору, строк нарахування пені та позовної давності щодо неї встановлюються та складають три роки.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України ).
Розрахований Позивачем розмір пені за період з 19.04.2010 року по 07.09.2012 року складає суму у розмірі 15 153 грн. 00 коп.
Після проведення перерахунку суми пені судом, вказана сума є більшою, тому з урахуванням заявлених позовних вимог в цій частині, суд вважає, що вказана сума є такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції на суму основного боргу розрахованого Позивачем за період з травня 2010 року - травень 2012 року становить суму у розмірі 3 659 грн. 00 коп.
Після проведення перерахунку суми інфляційних витрат судом, вказана сума є більшою, тому з урахуванням заявлених позовних вимог в цій частині, суд вважає, що вказана сума є такою, що підлягає також задоволенню.
Наданий Позивачем розрахунок суми 3% річних у сумі 2 949 грн. 00 коп. за період з 19.04.2010 року по 07.09.2012 року також пілягає задоволенню, так як після проведення перерахунку суми інфляційних витрат судом, вказана сума є більшою.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з стягненням з Відповідача на користь Позивача суми у розмірі 45 656 грн. 00 коп. -боргу, 3 659 грн. 00 коп. -інфляційних втрат, 15 153 грн. 00 коп. -пені та 2 949 грн. 00 коп. -3% річних.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 в АКІБ „УКРСІББАНК", МФО 351005, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобода Ко" (02098, м. Київ, вул. Юрія Шумського, буд. 1-Б, оф. 121, р/р 26005106713001 у ТОВ КБ „Експобанк" м. Київ, МФО 322294, ЄДРПОУ 30641031) 45 656 грн. 00 коп. -боргу, 3 659 грн. 00 коп. -інфляційних втрат, 15 153 грн. 00 коп. -пені, 2 949 грн. 00 коп. -3% річних, 1 609 грн. 50 коп. -судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя О.І. Красота
Рішення підписано
15.11.2012р.