06.11.12р. Справа № 6/5005/8453/2012
За позовом Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", м. Іллічівськ, Одеська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ", м. Дніпропетровськ
про стягнення 40 705,20 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача: Моісєєв Д.А., представник, довіреність №91 від 26.12.2011р.
від відповідача: Сорокін В.В., довіреність № 3712 від 19.12.11р.
Розглядається позовна заява, з урахуванням уточнень, державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", м. Іллічівськ, Одеська область -далі по тексту -позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ", м. Дніпропетровськ -далі по тексту -відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 35 000,00грн. на підставі умов довгострокового договору купівлі-продажу товару № 320-0 від 07.05.2012року, укладеного між позивачем і відповідачем.
Додатково, на підставі п.5.2 умов вищеназваного договору, за порушення строків оплати отриманого товару позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача за період з 26.06.2012року по 29.10.2012року пеню у сумі 8 612,00грн. із розрахунку 0,2% від вартості неоплаченого товару за кожний день і за цей же період на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 353,91грн.
Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 1 609,50грн. судового збору.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.05.2012року між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір поставки товару № 320-0 та підписано Специфікацію № 1 до нього відповідно до п.1.1 умов якого позивач згідно Акту № 326-нв від 17.05.2012року приймання на утилізацію відпрацьованих акумуляторних батарей від юридичних осіб, підписаного повноважними представниками позивача та відповідача та скріпленого печатками сторін передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 80 181,90грн., який відповідач без жодних зауважень щодо кількості, вартості та якості прийняв і відповідно до п. 4.2 умов вищеназваного договору зобов'язався оплатити на протязі 10-ти банківських днів з дати отримання рахунків на оплату.
Приймаючи до уваги, що після отримання рахунків на оплату відповідач частково у сумі 45 181,90грн. розрахувався з позивачем, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем і виникла заборгованість у сумі 35 000,00грн., яку позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача посилаючись на умови вищеназваного договору та чинне законодавство України.
Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнає частково по сумі основного боргу у розмірі 21 000,00грн. посилаючись на те, що згідно банківських виписок з 04.09.2012року по 16.10.2012року відповідач в рахунок оплати боргу у сумі 35 000,00грн. у добровільному порядку перерахував позивачеві грошові кошти у сумі 14 000,00грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на 06.11.2012року по основній сумі боргу становить 21 000,00грн. В частині стягнення пені у сумі 8 612,00грн. відповідач визнає пеню частково у сумі 1 123,40грн. посилаючись на те, що позивач в порушення вимог ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»нарахував пеню із розрахунку 0,2% за кожний день, тоді як даним законом передбачено нарахування пені не більше подвійної ставки НБУ.
16.10.2012року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 06.11.2012року, у зв'язку з тим, що позивач у судове засідання не з'явився та звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший строк, відповідач в судове засідання з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав та також звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший строк.
06.11.2012року в судовому засіданні за участю повноважних представників сторін справа була розглянута за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання, в обґрунтування своїх позовних вимог та в обґрунтування своїх заперечень та залучених у копіях, належним чином завірених, до матеріалів справи і відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
07.05.2012року між позивачем та відповідачем укладено довгостроковий договір поставки товару № 320-0 та підписано Специфікацію № 1 до нього, відповідно до п.1.1 умов якого позивач згідно Акту № 326-нв від 17.05.2012року приймання на утилізацію відпрацьованих акумуляторних батарей від юридичних осіб, підписаного повноважними представниками позивача та відповідача та скріпленого печатками сторін передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 80 181,90грн., який відповідач без жодних зауважень щодо кількості, вартості та якості прийняв і відповідно до п. 4.2 умов вищеназваного договору зобов'язався оплатити на протязі 10-ти банківських днів з дати отримання рахунків на оплату, що підтверджується матеріалами справи на оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання.
Приймаючи до уваги, що після отримання рахунків на оплату відповідач частково у сумі 45 181,90грн. розрахувався з позивачем за отриману продукцію, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем і виникла заборгованість у сумі 35 000,00грн. на підставі умов довгострокового договору купівлі-продажу товару № 320-0 від 07.05.2012року, укладеного між позивачем і відповідачем, яку позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача посилаючись на умови вищеназваного договору та чинне законодавство України.
Додатково, на підставі п.5.2 умов вищеназваного договору, за порушення строків оплати отриманого товару позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача за період з 26.06.2012року по 29.10.2012року пеню у сумі 8 612,00грн. із розрахунку 0,2% від вартості неоплаченого товару за кожний день і за цей же період на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 353,91грн.
Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 1 609,50грн. судового збору.
Посилаючись на те, що після порушення провадження у справі позивач, відповідно до банківських виписок в період з 04.09.2012року по 16.10.2012року у добровільному порядку в рахунок оплати основного боргу перерахував позивачеві 14 000,00грн., у зв'язку з чим позивач просить суд в частині 14 000,00грн. основного боргу провадження по справі припинити, а залишок боргу у сумі 21 000,00грн. стягнути з відповідача на користь позивача в примусовому порядку .
Позивачем в судовому засіданні, на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України якою встановлено нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов'язання повинно було бути виконане.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996року № 543/96-ВР, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку-одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у цей період, за який нараховувалась пеня. Сума зменшення розміру пені відносить на результати фінансово-господарської діяльності одержувача грошових коштів, а щодо державних установ та організацій, що фінансуються за рахунок бюджету, - на зменшення їх фінансування.
З метою правильного застосування даного Закону на всій території України щодо договірних правовідносин між платниками та одержувачами грошових коштів під час нарахування до стягнення з винної сторони пені Вищий господарський суд України в своєму Інформаційному листі від 21.11.2011року та Верховний суд України у своїй Ухвалі від 15.12.2010року зазначили, що розмір пені за порушення грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної ставки Національного банку України.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами додатково на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 21 000,00грн. за умовами вищеназваного договору купівлі-продажу повністю підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем у повному обсязі у відзиві на позов та в судовому засіданні.
Оскільки на день розгляду справи у суді матеріалами справи було документально доведено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 21 000,00грн., яка документально доведена і письмово підтверджена відповідачем у відзиві на позов та в судовому засіданні, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача по сумі основного боргу, що становить 21 000,00грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у сумі 21 000,00грн.
В частині основного боргу у сумі 14 000,00грн. провадження по справі слід припинити за відсутністю предмету спору, а саме на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач у добровільному порядку сплатив дану суму боргу позивачеві, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем з заяві про уточнення позовних вимог та в судовому засіданні.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі п.5.2 умов вищеназваного договору, а саме за порушення строків оплати отриманого товару за період 26.06.2012року по 29.10.2012року пені у сумі 8 612,00грн. із розрахунку 0,2% від вартості неоплаченого товару за кожний день, позовні вимоги позивача слід визнати обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 1 345,50грн. пені, оскільки позивач порушив вимоги ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996року № 543/96-ВР.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача, за період з 26.06.2012року по 29.10.2012року, на підставі на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару, 3% річних у сумі 353,91грн., слід визнати обґрунтованими та такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.
Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у сумі 1 609,50грн. з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.. 232 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Метал" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Олеся Гончара, 16; код ЄДРПОУ 24446930) на користь державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6; код ЄДРПОУ 01125672) 21 000,00грн. (двадцять одна тисяча грн. 00 коп.) - основна заборгованість; 1 345,50грн. (одна тисяча триста сорок п'ять грн. 50 коп.) - пеня; 353,91грн. (триста п'ятдесят три грн. 91 коп.) - 3% річних; 1 609,50грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.
В решті відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Метал" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Олеся Гончара, 16; код ЄДРПОУ 24446930) на користь державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6; код ЄДРПОУ 01125672) 14 000,00грн. (чотирнадцяти тисяч грн. 00 коп.) - основної заборгованості, провадження припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.О. Коваленко
Повне рішення складено 12.11.12р. Згiдно з оригіналом
Помічник судді В.С. Лисаченко