09.11.2012 Справа № 5008/821/2012
За позовом прокурора м. Ужгорода в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради та Департаменту міського господарства, м. Ужгород
до приватного підприємства „Антік -плюс", м. Ужгород
про розірвання договору оренди № 906/0 від 04.10.2007 року та стягнення суми 9 690 грн. 24 коп., в тому числі 9082 грн. 51 коп. заборгованості по сплаті орендної плати та 608 грн.24 коп. пені.
Суддя господарського суду -В.В.Мокану
представники:
Позивачів -Васильченко К.В., довіреність №02-11/455 від 25.11.2012 року, № 01-12/1117 від 28.09.2012 року
Відповідача -Чернобук Я.Л., довіреність від 28.02.2012 року
В судовому засіданні взяв участь Кочеткова О.О., прокурор прокуратури міста Ужгорода.
В судових засіданнях 30.10.2012 року та 08.11.2012 року за участю вищевказаних представників учасників спору оголошувались перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
СУТЬ СПОРУ: прокурором м. Ужгорода заявлено позов в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради та Департаменту міського господарства, м. Ужгород до приватного підприємства „Антік -плюс", м. Ужгород про розірвання договору оренди № 906/0 від 04.10.2007 року та стягнення суми 9 690 грн. 24 коп., в тому числі 9082 грн. 51 коп. заборгованості по сплаті орендної плати та 608 грн.24 коп. пені.
Прокурор обґрунтовує позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема, стверджує, що відповідачем порушено зобов'язання по своєчасній і повній сплаті орендних платежів згідно договору № 906/0 від 04.10.2007 року, що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати, є істотним порушенням умов договору і підставою для його розірвання. Присутні в судовому засіданні представники прокуратури та позивачів позовні вимоги підтримали повністю та наполягають на задоволенні позову. Заперечили проти доводів відповідача про удаваність укладеного між сторонами правочину та його нікчемність з огляду на наявність у договорі всіх істотних умов, відповідність його вимогам чинного законодавства та зважаючи на об'єкт оренди -бетонну площадку площею 58,24 кв.м. для використання під павільйон. Стверджують, що нерухоме майно, яке є предметом договору, є власністю міської громади та ідентифікується у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1442 як споруди -земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій. Просять взяти до уваги, що даний об'єкт -бетонна площадка, яка знаходиться в оренді у ПП „Антік плюс", належить громаді міста, дозвіл на її влаштування було надано розпорядженням виконавчого комітету Ужгородської міської ради народних депутатів від 24.07.1992 року № 110, розпорядженням голови Ужгородської міської ради народних депутатів від 05.05.1995 року № 136, рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 26.05.1999 року № 81.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 09.11.2012 року у справі № 5008/821/2012
Відповідач проти позову заперечив та просить суд відмовити позивачу у вимозі про стягнення заборгованості з орендної плати та припинити провадження стосовно вимоги про розірвання договору оренди. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що у зв'язку з відсутністю письмових заяв сторін договору про припинення договору, дія договору оренди № 906/0 від 04.10.2007 року продовжувалась до 04.10.2009 року, до 04.10.2010 року, до 04.10.2011 року та до 04.10.2012 року. Наголошує на тому, що у зв'язку із закінченням 04.10.2010 року третього року дії договору оренди № 906/0 від 04.10.2007 року, для продовження дії зазначеного договору сторони у відповідності до приписів ст.ст. 793, 794 Цивільного кодексу України зобов'язані були нотаріально посвідчити його та здійснити його державну реєстрацію. Однак, сторонами зазначених приписів законодавства не дотримано. Наполягає на тому, що у відповідності до ст. 220 ЦК України зазначений договір за відсутності нотаріального посвідчення є нікчемним та відповідно, згідно приписів ст. 215 ЦК України, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Вважає, що у зв'язку із зазначеним, спірний договір оренди є фактично недійсним та не потребує розірвання його в судовому порядку. Стосовно вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати зазначає, що з огляду на нікчемність оспорюваного договору оренди та приписи ст. 216 ЦК України, обов'язок відповідача по сплаті орендної плати припинився 04.10.2010 року. Додатково пояснив, що оспорюваний договір оренди, за яким в оренду передано площадку площею 58,24 кв. м. укладено Управлінням майном міста Ужгородської міської ради з метою приховати укладення реального правочину -договору оренди земельної ділянки площею 58,24 м. кв. Наголошує на тому, що статтею 6 Закону України „Про оренду землі" встановлено обов'язок державної реєстрації права на оренду земельної ділянки, у разі недотримання зазначеної вимоги, договір вважається неукладеним та не породжує для сторін жодних правових наслідків, а тому, позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Додатковими запереченнями від 08.11.2012 року стверджує, що за відсутності у позивача правовстановлюючого документу на площадку як об'єкт нерухомого майна він не мав права розпоряджатися ним, в тому числі здавати в оренду відповідачу. Зауважує, що навіть у разі належності об'єкту оренди до комунальної власності, передача його в оренду у 2007 році відповідно до ст. 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" мала відбуватися виключно на конкурсних засадах. Передача площадки в оренду без проведення конкурсу та укладення договору всупереч ст. 761 Цивільного кодексу України має мати наслідком визнання договору недійсним. Заявив про необхідність застосування строку позовної давності по вимозі про стягнення пені.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників учасників спору, суд
встановив:
Між Управлінням майном міста Ужгородської міської ради, правонаступником якого є Департамент міського господарства, та приватним підприємством „Антік-плюс" укладено договір оренди № 906/0 від 04.10.2007 року, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар (відповідач) приймає у строкове платне користування площадку за адресою м. Ужгород, вул. Собранецька, б/н площею 58,24 кв. м для використання під павільйон.
Договір укладено строком з 04.10.2007 року до 04.10.2008 року. Пунктом 9.2 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий термін на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 09.11.2012 року у справі № 5008/821/2012
Згідно п. 2.1 договору вступ орендаря в користування майном настає з моменту підписання сторонами договору оренди та акту приймання -передачі. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно, власником майна залишається орган місцевого самоврядування (п. 2.2 договору).
За актом приймання -передачі від 04.10.2007 року об'єкт оренди передано у користування орендаря.
Судом встановлено, що за відсутності заяв сторін про припинення дії договору після закінчення строку, дія договору продовжувалась на наступний рік відповідно до 04.10.2009 року, до 04.10.2010 року, до 04.10.2011 року і до 04.10.2012 року.
В процесі розгляду справи Департаментом міського господарства підтримано вимогу позову про розірвання договору, отже, висловлено незгоду на продовження договору на наступний період, про що відповідачу надіслано заяву № 01-12/1252 від 31.10.2012 року.
Розділом ІV договору визначено розмір орендної плати та порядок розрахунків за неї, зокрема, передбачено, що орендна плата за перший місяць оренди складає 254 грн. разом з ПДВ.; за кожний наступний місяць орендна плата визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; перерахування орендної плати орендарем здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України із суми заборгованості за кожен день прострочки, включаючи день оплати (п.4.9). В разі несплати орендної плати протягом 3 місяців орендодавець має право ініціювати дострокове розірвання договору в односторонньому порядку, попередивши орендаря претензією (п. 4.11).
Відповідно до п. 5.2 договору орендар прийняв на себе зобов'язання своєчасно і в повному розмірі сплачувати орендну плату.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач взятих на себе зобов'язань по повній та своєчасній сплаті орендної плати не виконав, протягом періоду з листопада 2010 року по серпень 2012 року включно орендних платежів не здійснював. Заборгованість відповідача перед орендодавцем по сплаті орендної плати за вищевказаний період станом на час розгляду справи складає суму 9 082 грн. 51 коп. Вимога про стягнення заборгованості належним чином обґрунтована доданими до матеріалів справи документальними доказами.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином. Порушене право орендодавця підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь суми 9 082 грн.51 коп. заборгованості по сплаті орендної плати за період з листопада 2010 року по серпень 2012 року включно.
Заявлена прокурором вимога про стягнення пені в сумі 608 грн. 24 коп. за прострочку виконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті орендної плати підлягає задоволенню частково в сумі 31 грн. 50 коп. При визначенні суми пені судом враховано застосований у розрахунку позовних вимог період нарахування (березень -серпень 2012 року) та заяву відповідача про застосування строку позовної давності до вимоги про стягнення пені. У вимозі про стягнення іншої частини пені належить відмовити.
Вимога про розірвання договору ґрунтується на нормі статті 651 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 09.11.2012 року у справі № 5008/821/2012
стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У відповідності до умов укладеного договору відповідач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату. Натомість, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач належним чином не виконував, на протязі тривалого часу взагалі не сплачував орендну плату, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість перед орендодавцем в сумі 9 082 грн.51 коп.
Аналізуючи аргументи позову щодо розірвання договору, суд констатує відсутність підстав для вирішення по суті спору в частині вимоги про розірвання договору, оскільки термін його дії закінчився 04.10.2012 року, орендодавцем чітко висловлено позицію стосовно відмови від продовження договору на наступний термін, отже, договір оренди припинив свою дію в зв'язку з закінченням строку та відмовою сторони від його продовження. З огляду на відсутність предмету спору провадження у справі за вимогою про розірвання договору належить припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Посилання відповідача на нікчемність договору оренди з огляду на ст.ст. 793, 794 Цивільного кодексу України, якими регламентовано вимогу про нотаріальне посвідчення та реєстрацію договорів оренди нерухомого майна, укладених строком на три роки і більше, суд вважає помилковим, оскільки відповідно до пункту 3.1 договору він укладений строком на один рік з 04.10.2007 року до 04.10.2008 року, щорічна пролонгація договору не змінює строк дії договору до трьох років, тому зазначена норма до вказаних правовідносин не застосовується. Матеріалами справи спростовано і твердження відповідача про приховану оренду земельної ділянки, а також про передачу площадки в оренду без проведення конкурсу та укладення договору всупереч ст. 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік". Відсутність у позивача правовстановлюючого документа не є беззаперечним доказом відсутності права власності, належність об'єкту оренди до власності органу місцевого самоврядування відображено у п.2.2 договору, доказів на спростування цього факту відповідачем не подано.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України шляхом стягнення до Державного бюджету суми 1 513 грн. 71 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 258, 526, 611 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства „Антік -плюс", вул. Собранецька, 142/2, м. Ужгород (код 34888318) на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, пл. Поштова, 3, м. Ужгород (код 36541721) суму 9 114 (дев'ять тисяч сто чотирнадцять) грн. 01 коп., в тому числі 9 082 (дев'ять тисяч вісімдесят дві) грн. 51 коп. заборгованості по орендній платі та 31 (тридцять одну) грн. 50 коп. пені.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 09.11.2012 року у справі № 5008/821/2012
3. Стягнути з приватного підприємства „Антік -плюс", вул. Собранецька, 142/2, м. Ужгород (код 34888318) в доход Державного бюджету України (банк отримувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, отримувач коштів - державний бюджет м. Ужгород 22030001; рахунок отримувача -31211206783002; код отримувача - 38015610) суму 1513 (одна тисяча п'ятсот тринадцять) грн. 71 коп. судового збору.
4. Провадження у справі за вимогою про розірвання договору оренди припинити.
5. В іншій частині позову відмовити.
6.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 15.11.2012 року
Суддя В.В.Мокану