13.11.12р. Справа № 6/5005/8366/2012
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Щебекіно, Белгородська область, Російська Федерація
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЕСВІ-Машинобудівний завод", м. Дніпропетровськ
про стягнення 226 675,95 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача - ОСОБА_2, представник, довіреність 31 АБ 0381764 від 02.11.2012р.;
від відповідача - Павлечко П.М., представник, доручення №149 від 21.09.2012р.
Розглядається позовна заява, з урахуванням заяви приватного підприємця ОСОБА_1, м. Щебекіно, Белгородська область, Російська Федерація - далі по тексту -позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЕСВІ-Машинобудівний завод", м. Дніпропетровськ -далі по тексту -відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 226 675,95грн. на підставі умов довгострокового договору поставки продукції № 131/08 від 17.08.2010року на загальну суму 1 444 880,00руб. Російської Федерації, укладеного між позивачем та відповідачем та вимог ст. 693 Цивільного кодексу України.
Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, а саме: 4 535,00грн. - судового збору.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.08.2010року між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір поставки продукції № 131/08 на загальну суму 1 444 880,00руб. Російської Федерації, відповідно до п.3.2 умов якого позивач у якості 50% передплати від суми договору, що становить 722 440,00руб. Російської Федерації, платіжним дорученням № 100 від 26.08.2010року на суму 722 440,00рублів Російської Федерації перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 722 440,00рублів Російської Федерації, які відповідач отримав і згідно з п.2.1 зобов'язався на протязі 75-ти календарних днів від дня отримання 50% передплати, тобто до 12.10.2010року поставити позивачеві обумовлену сторонами продукцію на загальну суму 1 444 880,00,00 рублів Російської Федерації.
05.11.2010року відповідач звернувся до позивача з листом про затримку поставки обумовленої сторонами продукції в термін до 12.10.2010року і просив надати йому час поставити обумовлену сторонами продукцію на загальну суму 1 444 880,00,00 рублів Російської Федерації в строк до 21.12.2010року на що позивач своїм листом від 12.11.2010року не дав письмової згоди і вимагав поставити обумовлену сторонами продукцію на загальну суму 1 444 880,00,00 рублів Російської Федерації в строк до 26.11.2010року і оскільки відповідач в порушення умов вищеназваного договору своєчасно не поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 1 444 880,00,00 рублів Російської Федерації, позивач листом від 18.11.2010року за № 983/11 відмовився від продукції і вимагав від відповідача повернути передплату у сумі 722 440,00рублів Російської Федерації.
Приймаючи до уваги, що відповідач вимоги позивача викладені в листі від 18.11.2010року за № 983/11 у якому позивач відмовився від продукції і вимагав від відповідача повернути передплату у сумі 722 440,00рублів Російської Федерації, частково задовольнив і платіжним дорученням № 380 від 24.03.2011року на суму 104 000,00рублів Російської Федерації у добровільному порядку частково повернув позивачеві передплату, у зв'язку з чим 31.05.2012року позивач звернувся до відповідача з претензією за № 1 у якій, посилаючись на ст. 693 Цивільного кодексу України, вимагав від відповідача повернути позивачеві у добровільному порядку залишок передплати у сумі 618 440,00рублів Російської Федерації і оскільки відповідач в порушення чинного законодавства України залишив претензію позивача без відповіді і задоволення позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Відповідач вимоги суду виконав, у судове засідання з'явився, відзив на позов надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні повноважний представник відповідача проти позовних вимог позивача у сумі 618 440,00рублів Російської Федерації не заперечує, але проти суми позову, що становить 226 675,95грн. заперечує посилаючись на те, що відповідно до курсу НБУ - 618 440,00рублів Російської Федерації становить 159 588,44грн., а не 226 675,95грн. як на цьому наполягає позивач. Невиконання умов вищеназваного договору поставки продукції, укладеного між позивачем та відповідачем, відповідач пояснює технічними негараздами.
11.10.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 23.10.2012р., з метою надання сторонам часу надати суду додаткові письмові докази в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень.
23.10.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 08.11.2012р., у зв'язку з тим, що сторони у судове засідання без поважних причин не з'явилися.
08.11.2012року, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 13.11.2012року, з метою надання сторонам часу надати суду письмові докази як в обґрунтування своїх позовних вимог так і своїх позовних заперечень.
13.11.2012року справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін, за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та в копіях належним чином завірених залучених до матеріалів справи.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
17.08.2010року між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір поставки продукції № 131/08 на загальну суму 1 444 880,00руб. Російської Федерації, відповідно до п.3.2 умов якої позивач у якості 50% передплати від суми договору, що становить 722 440,00руб. Російської Федерації, платіжним дорученням № 100 від 26.08.2010року на суму 722 440,00рублів Російської Федерації перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 722 440,00рублів Російської Федерації, які відповідач отримав і згідно з п.2.1 зобов'язався на протязі 75-ти календарних днів від дня отримання 50% передплати, тобто до 12.10.2010року поставити позивачеві обумовлену сторонами продукцію на загальну суму 1 444 880,00,00 рублів Російської Федерації, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем та не заперечується по суті спору відповідачем у відзиві на позов та в судовому засіданні.
05.11.2010року відповідач звернувся до позивача з листом про затримку поставку обумовленої сторонами продукції в термін до 12.10.2010року і просив надати йому час поставити обумовлену сторонами продукції на загальну суму 1 444 880,00,00 рублів Російської Федерації в строк до 21.12.2010року на що позивач своїм листом від 12.11.2010року не дав письмової згоди і вимагав поставити обумовлену сторонами продукцію на загальну суму 1 444 880,00,00 рублів Російської Федерації в строк до 26.11.2010року і оскільки відповідач в порушення умов вищеназваного договору своєчасно не поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 1 444 880,00,00 рублів Російської Федерації, позивач листом від 18.11.2010року за № 983/11 відмовився від продукції і вимагав від відповідача повернути передплату у сумі 722 440,00рублів Російської Федерації.
Приймаючи до уваги, що відповідач вимоги позивача викладені в листі від 18.11.2010року за № 983/11 у якому позивач відмовився від продукції і вимагав від відповідача повернути передплату у сумі 722 440,00рублів Російської Федерації, частково задовольнив і платіжним дорученням № 380 від 24.03.2011року на суму 104 000,00рублів Російської Федерації, у добровільному порядку частково повернув позивачеві передплату у сумі 104 000,00рублів Російської Федерації, у зв'язку з чим 31.05.2012року позивач звернувся до відповідача з претензією за № 1 у якій, посилаючись на ст. 693 Цивільного кодексу України, вимагав від відповідача повернути позивачеві у добровільному порядку залишок передплати у сумі 618 440,00рублів Російської Федерації і оскільки відповідач в порушення чинного законодавства України залишив претензію позивача без відповіді і задоволення позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 226 675,95грн. на підставі умов довгострокового договору поставки продукції № 131/08 від 17.08.2010року на загальну суму 1 444 880,00руб. Російської Федерації, укладеного між позивачем та відповідачем та вимог ст.ст. 222, 693 Цивільного кодексу України.
Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, а саме: 4 535,00грн. - судового збору.
07.11.2012року позивач звернувся до суду з письмовою заявою у якій частково відмовився від суми позову і просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 159 588,44грн.
Позивачем в судовому засіданні, на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару (продукції), не передав товар (продукцію) у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару (продукції) або повернення суми попередньої оплати.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами додатково на вимоги суду у судове засідання та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, з урахування заяви позивача від 07.11.2012року про зменшення позовних вимог і примусове стягнення з відповідача на користь позивача, відповідно до вимог ст. 693 Цивільного кодексу України, грошових коштів у сумі 159 588,44грн. слід визнати обґрунтованими, документально доведеними та визнаними відповідачем по суті спору:
- у відзиві на позов;
- в судовому засіданні;
- та в Акті звірки взаєморозрахунків сторін, підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін станом на 12.11.2012року, а отже є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
В частині заборгованості у сумі 67 087,51грн. від якої позивач своїм листом від 07.11.2012року відмовився, провадження по справі слід припинити відповідно вимог до п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, а саме: 4 535,00грн. -судового збору з тих підстав, що спір було доведено до суду з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 3 191, 77грн.
Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,693 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,35 49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЕСВІ-Машинобудівний завод" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 3; код ЄДРПОУ 31929927; р/р 26000806491643 в філії ВАТ "МТБ" м. Дніпропетровськ, МФО 307297) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1; БИК НОМЕР_3; к/с НОМЕР_4; р/р НОМЕР_2 БФ ЗАТ КБ "РУСНАРБАНК") 159 588,44грн. (сто п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім грн. 44 коп.) - основна заборгованість; 3 191, 77грн. (три тисячі сто дев'яносто одна грн. 77 коп.) - судовий збір, видати наказ.
В решті відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення з обмеженою відповідальністю "ВЕЕСВІ-Машинобудівний завод" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 3; код ЄДРПОУ 31929927; р/р 26000806491643 в філії ВАТ "МТБ" м. Дніпропетровськ, МФО 307297) на користь приватного підприємства ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1; БИК НОМЕР_3; к/с НОМЕР_4; р/р НОМЕР_2 БФ ЗАТ КБ "РУСНАРБАНК") 67 087,51грн. (шістдесят сім тисяч вісімдесят сім грн. 51 коп.) - основна заборгованість, провадження припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.О. Коваленко
Повне рішення складено 14.11.12р. Згiдно з оригіналом
Помічник судді В.С. Лисаченко