06.11.12р. Справа № 6/5005/9008/2012
За позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення 577,50 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача - Бойко Н.Л., представник, довіреність №197-4016 від 19.04.2011р.
від відповідача - Шляєв І.В., представник, довіреність №80 від 01.01.2012р.
Розглядається позовна заява публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область - далі по тексту - позивача до державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 577,50грн. вартості вагової недостачі вугільної продукції у вигляді вугілля марки Антрацит, з урахуванням норми нестачі у кількості 1 950,00кг, відповідно до залізничної накладної № 51502862 у залізничному вагоні № 60606449 на підставі комерційного Акту АА № 042141/95 від 08.05.2012року.
Додатково, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, а саме: 1 609,50грн. -судового збору посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до договору перевезення, згідно залізничної накладної № 51502862 у залізничному вагоні № 60606449 від вантажовідправника - товариства з обмеженою відповідальністю „Тандем-2006" на адресу позивача 08.05.2012 року надійшло вугілля марки Антрацит. Під час видачі вантажу з перевіркою, була встановлена вагова недостача продукції в загальній кількості 1 950 кг. З урахуванням норми недостачі - 2% відповідальна вагова недостача склала на загальну суму 577,50грн. Недостача продукції документально підтверджена комерційним Актом АА № 042141/95 від 08.05.2012року.
Опис комерційного акту № АА № 042141/95 від 08.05.2012року, який складено у доповнення до акту загальної форми № 5604 станції Запоріжжя Ліве, містить напис про маркування вантажу жовтою фарбою, крім наявного поглиблення з одного боку вагона над 1-2 люками поглиблення розміром 130х100х30 см., над 4 люком поглиблення розміром 100х80х20 см, над 6-7 люками поглиблення розміром 180х120х30 см. Вагон бездверний, люки були закриті, у технічному та комерційному відношенні вагон справний, слідів течі вантажу не було.
Приймаючи до уваги, що рахунок-фактуру № 050510 на загальну суму 145 950,00грн. позивач оплатив у повному обсязі, а нестача вугілля виникла з вини відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача вартість нестачі вугілля у сумі 577,50грн.
Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні повноважний представник відповідача проти позовних вимог позивача заперечує у повному обсязі посилаючись на те, що винен у нестачі вугілля саме вантажовідправник, який завантажив вугілля у технічно-несправні залізничні вагони, у зв'язку з чим і відбулося просипання вугілля під час руху потягу і як наслідок - нестача вугілля.
06.11.2012року справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін та за наявними в ній матеріалами справи наданих сторонами додатково на вимоги суду в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
Відповідно до договору перевезення, згідно залізничної накладної № 51502862 у залізничному вагоні № 60606449 від вантажовідправника - товариства з обмеженою відповідальністю „Тандем-2006" на адресу позивача 08.05.2012 року надійшло вугілля марки Антрацит. Під час видачі вантажу з перевіркою, була встановлена вагова недостача продукції в загальній кількості 1 950 кг. З урахуванням норми недостачі - 2% відповідальна вагова недостача склала на загальну суму 577,50грн. Недостача продукції документально підтверджена комерційним Актом АА № 042141/95 від 08.05.2012року.
Опис комерційного акту № АА № 042141/95 від 08.05.2012року, який складено у доповнення до акту загальної форми № 5604 станції Запоріжжя Ліве, містить напис про маркування вантажу жовтою фарбою, крім наявного поглиблення з одного боку вагона над 1-2 люками поглиблення розміром 130х100х30см., над 4 люком поглиблення розміром 100х80х20 см, над 6-7 люками поглиблення розміром 180х120х30 см. Вагон бездверний, люки були закриті, у технічному та комерційному відношенні вагон справний, слідів течі вантажу не було.
Приймаючи до уваги, що рахунок-фактуру № 050510 на загальну суму 145 950,00грн. позивач оплатив у повному обсязі, а нестача вугілля виникла з вини відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача вартість нестачі вугілля у сумі 577,50грн.
Додатково, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, а саме: 1 609,50грн. -судового збору посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.
Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини ( умислу або необережності ), якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. ст. 110, 113 Статуту залізниць України, ст. 308 Господарського кодексу України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу, за незбереження прийнятого до перевезення вантажу вона несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.
У відповідності до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України передбачено, що у разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено, або якого не вистачає.
Згідно ст. 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998р., з подальшими змінами, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами, або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної, або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт вагової нестачі вугільної продукції у вигляді вугілля марки Антрацит відповідно до залізничної накладної № 51502862 у залізничному вагоні № 60606449 на підставі комерційного Акту АА № 042141/95 від 08.05.2012року, повністю підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання та залучених до матеріалів справи та по суті спору не оспорених відповідачем, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача на користь позивача 577,50грн., що становить вартість нестачі вугільної продукції у вигляді вугілля марки Антрацит, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Додаткові вимоги позивача, про стягнення з відповідача на користь позивача 1 609,50грн. з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача, що винен у нестачі вугілля саме вантажовідправник, який завантажив вугілля у технічно-несправний залізничний вагон, у зв'язку з чим і відбулося просипання вугілля під час руху потягу і як наслідок - нестача вугілля, суд не може прийняти до уваги оскільки це суперечить матеріалам справи, а саме Комерційному Акту № АА 042141/95 від 08.05.2012року, в якому позивач з відповідачем зазначили, що залізничний вагон № 60606449 в якому була виявлена нестача вугілля був у технічному та комерційному відношенні справним і слідів течі вантажу не мав.
Керуючись ст.ст.4,11,16,525,526,614,929,1166 Цивільного кодексу України, 110, 113,114,129 Статуту залізниць України, ст. 308,314 Господарського кодексу України ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828; п/р 26006000012 у ВАБ "ЕкспресБанк", МФО 306964) на користь публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, р/р 26008057009082 у ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 577,50грн. (п'ятсот сімдесят сім грн. 50 коп.) - майнова шкода; 1 609,50грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.О. Коваленко
Повне рішення складено 12.11.12р. Згiдно з оригіналом
Помічник судді В.С. Лисаченко