"14" листопада 2012 р. Справа № 5013/448/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Гольцової Л.А.
суддівГубенко Н.М. Іванової Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології"
на рішення та постановуГосподарського суду Кіровоградської області від 30.05.2012 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2012
у справі№ 5013/448/12
господарського судуКіровоградської області
за позовомДочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології"
доУправління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради
провизнання особи такою, що не є стороною договору
за участю представників сторін:
позивача: повідомлений, але не з'явився;
відповідача: Депутатов В.В., дов. від 10.02.2012;
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2012 у справі №5013/448/12 (суддя Коротченко Л.С.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Крутовських В.І., судді -Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.) рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2012 у справі №5013/448/12 залишено без змін.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому доводи скарги не підтримав, просить прийняті у даній справі судові рішення залишити без змін.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.
Між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради (Орендодавець) та ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології" (Орендар) 15.10.2004 укладено договір оренди № 18/17 цілісного майнового комплексу, за умовами якого, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Теплоенергоцентраль", який розташований за адресою: м. Кіровоград, вул. Енергетиків, 20, для здійснення статутної діяльності ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології".
Рішенням Кіровоградської міської ради від 04.07.2006 № 52 "Про затвердження структури та чисельності виконавчих органів Кіровоградської міської ради" Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради реорганізовано шляхом приєднання до Департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради.
Згідно з Положенням про департамент економіки та фінансів Кіровоградської міської ради, у редакції рішення Кіровоградської міської ради від 04.06.2009 №2023, Департамент економіки та фінансів Кіровоградської міської ради є правонаступником прав та обов'язків Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради (п.1.10 Положення).
В подальшому, рішенням Кіровоградської міської ради від 27.01.2011 № 78 "Про структуру, загальну чисельність та штати апарату Кіровоградської міської ради та її виконавчого комітету, виконавчих органів Кіровоградської міської ради" припинено Департамент економіки та фінансів Кіровоградської міської ради шляхом поділу на Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради та Управління економіки Кіровоградської міської ради.
Рішенням Кіровоградської міської ради від 24.04.2012 № 1572 внесені зміни в п. 1.10 Положення про Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, в зв'язку з чим цей пункт викладено в новій редакції, а саме: Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради створено в процесі реорганізації шляхом поділу Департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради та є правонаступником його прав та обов'язків в частині завдань, функцій, прав та обов'язків його структурного підрозділу - Управління комунальної власності.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, як зазначено судами, послався на відсутність доказів правонаступництва Орендодавця за договором оренди цілісного майнового комплексу від 15.10.2010 № 18/17 з відповідачем, що в свою чергу, на думку позивача, створює для нього невизначеність в господарських відносинах, а також робить можливим порушення його прав в подальшому.
Приймаючи рішення у справі про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з наступного.
Припинення Департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради здійснено відповідно до ст. ст. 104, 107 ЦК України, ст. 59 ГК України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва.
Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
У відповідності до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Суди, вивчивши всі матеріали справи в їх сукупності дійшли правильного висновку, що Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради як правонаступник Департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради, так і його попередника - Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради є стороною (Орендодавцем) в договорі оренди цілісного майнового комплексу від 15.10.2004 № 18/17.
До того ж, вирішуючи спір, суди врахували наступне.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6)зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 ГК України передбачено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Належні способи захисту - це способи, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який забезпечить виконання її приписів.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що як місцевий, так і апеляційний господарські суди дійшли вірного висновку про те, що серед способів захисту прав чи інтересів осіб, визначених у ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, не передбачено такого способу, як визнання особи такою, що не є стороною договору.
Відповідно до ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 1117 ГПК України).
Доводи ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології", викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. При цьому, в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.
Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення судів попередніх інстанцій у даній справі відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 у справі №5013/448/12 - без змін.
Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА
Судді Н.М. ГУБЕНКО
Л.Б. ІВАНОВА