13.11.2012Справа №5002-12/3099-2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ ТІ Сістемз», с. Щасливе, Київська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТІК ПАРАДІЗ», м. Сімферополь
про стягнення 23446,64 грн.
Суддя Іллічов М.М.
Від позивача - Качуровська А.А., довіреність № б/н від 05.03.12, представник;
Від відповідача - Нестерук О.В., довіреність № б/н від 07.01.12, представник;
Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙ ТІ Сістемз» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТІК ПАРАДІЗ», якою просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором №475/02/10-Р від 03.02.2010, а саме: 21000,00 грн. основного боргу, 1449,00 грн. індекс інфляції, 997,64 грн. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.09.2012 року порушено провадження у справі.
Позивні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором №475/02/10-Р від 03.02.2010 в частині оплати послуг у строк, встановлений таким договором.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду письмові пояснення щодо заперечень відповідача, які долучені судом до матеріалів справи.
Представник відповідача з позивними вимогами не згоден, посилаючись на те, що позивач не надав суду належних доказів надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідачем. Надав суду заперечення на позовну заяву, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки, копію статуту, які долучені до матеріалів справи.
Строк розгляду спору продовжувався на один день, до 13 листопада 2012 року. Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, суд
03 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙ ТІ Сістемз» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТІК ПАРАДІЗ» (Замовник) був укладений договір №475/02/10-Р (аркуш справи 11-17).
Відповідно до пункту 1.1. договору, Виконавець та Замовник дійшли згоди, що Виконавець надає телекомунікаційний послуги для Замовника на території України.
Згідно до пункту 1.3. договору, Виконавець зобов'язується надавати Замовнику послуги з технічними характеристиками, та на умовах, які викладені у Додатку 1 до договору, а Замовник - прийняти наданні послуги та сплачувати їх вартість у порядку передбаченому цим договором.
Розділом 2 договору передбачено, що Виконавець зобов'язується початок надання кожної послуги оформлювати відповідними актами початку надання телекомунікаційних послуг, форма яких встановлюється у Додатку В до договору, які підписуються сторонами та є невід'ємними частинами договору. Дата початку надання послуг погоджується сторонами. У випадку, якщо Замовник протягом 10 робочих днів не підписує наданий Виконавцем акт початку надання послуг (Додаток В) та не надає письмової мотивованої відмови в прийнятті послуги через її невідповідальність Замовленню, Виконавець має право припинити надання послуги.
Включення послуг відбувається протягом 30 робочих днів з дати проведення оплати вартості включення та суми місячної абонентської плати за послуги або у інший, встановлений сторонами, строк (пункт 3.4 договору).
Про початок надання послуг сторонами складено відповідні акти (аркуш справи 21-22).
Відповідно до пункту 3.5 договору виконавець виставляє замовнику рахунок за послуги, що надаватимуться у наступному розрахунковому місяці до 20 числа поточного місяця шляхом використання електронної пошти або факсимільним повідомленням, а оригінали надсилає поштою.
Згідно пункту 3.16 договору виконавець надсилає замовнику для підписання акт здачі-приймання робіт (надання послуг) до 10 числа наступного місяця за розрахунковим.
Замовник, зокрема, зобов'язаний щомісяця приймати послуги та підписувати відповідні акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) та передавати їх виконавцю протягом п'яти робочих днів з дати отримання від виконавця відповідного підписаного акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) (п. 2.3.3 договору); аналогічний обов'язок замовника передбачено у п. 3.18 договору. У випадку, якщо замовник протягом п'яти робочих днів не підписує наданий виконавцем акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) та не надає письмової вмотивованої відмови у прийнятті послуги через її невідповідність замовленню, послуга вважається прийнятою.
Як вказує позивач, він виконав свої зобов'язання щодо надання телекомунікаційних послуг, зокрема за період з лютого 2010 року по грудень 2010 року надав послуги, про що склав акти здачі-прийняття та рахунки-фактури на загальну суму 42124,50 грн., копії яких наявні у матеріалах справи. Однак, як зазначає позивач, вказані акти відповідачем не підписані, не повернуті позивачу та не надані заперечення щодо якості наданих послуг. Відповідачем частково сплачено борг у розмірі 21124, 50 грн., що підтверджується довідкою Українського Професійного Банку від 16.01.2012 вих. №34/35-14/16 (аркуш справи 47).
Позивачем з 01.01.2011 було припинено надання послуг відповідачу за договором №475/02/10-Р від 03.02.2010.
01 листопада 2011 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога за вих. №01-11/12 щодо оплати заборгованості у розмірі 21000,00 грн. та додатки до вказаної вимоги: акт звірик станом на 30.10.2011, акти виконаних робіт за липень - грудень 2010 року, рахунки - фактури за період липень - грудень 2010 року, які отримані уповноваженим представником відповідача, про що свідчить представлена позивачем копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.12.2011 (аркуш справи 50-51). Проте вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді.
11 січня 2012 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога за вих. №06-01/12 від 06.01.2012 щодо оплати заборгованості у розмірі 21000,00 грн. та додатки до вказаної вимоги: акт звірик станом на 06.01.2012, акти виконаних робіт за липень - грудень 2010 року, рахунки - фактури за період липень - грудень 2010 року, які отримані особисто відповідачем, про що свідчить представлена позивачем копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.01.2012 (аркуш справи 48-49). Проте вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді.
Відповідач своєчасно не провів оплату за наданні послуги, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 21000,00 грн., що і з'явилося підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ ТІ Сістемз» до Господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання, а також підстави його виникнення. Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, позначених у ст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У свою чергу, статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини щодо укладення договору, належність первинних документів, які фіксують факт здійснення господарських операцій, не спростовано. Доказів проведення оплати за наданні послуги відповідачем надано не було, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з нього заборгованості, яка складає 21000,00 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 997,64 грн. за період з 01.01.2011 по 01.08.2012 та індекс інфляції у розмірі 1449,00 грн. за період з січня 2011 року по червень 2012 року.
Згідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи ті обставини, що відповідачем не були своєчасно виконані умови та взяті на себе зобов'язання за договором № №475/02/10-Р від 03.02.2010, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 997,64 грн. за період з 01.01.2011 по 01.08.2012 та індекс інфляції у розмірі 1449,00 грн. за період з січня 2011 року по червень 2012 року. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, розрахунком та підлягають задоволенню.
Згідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При цьому суд зауважує, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України).
У відповідності зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовій збір покладається на відповідача.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Повне рішення складено 16 листопада 2012 року.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТІК ПАРАДІЗ», м. Сімферополь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ ТІ Сістемз», с. Щасливе, Київська область заборгованості за договором №475/02/10-Р від 03.02.2010 у розмірі 23446,64 грн., з яких: 21000,00 грн. основного боргу, 1449,00 грн. індекс інфляції, 997,64 грн. 3% річних, а також судовий збір у розмірі 1609,50 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя М.М. Іллічов