"31" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/17737/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Ліпського Д.В.,
Ситникова О.Ф.,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області про перерахунок пенсії,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2011 року,
У жовтні 2010 року ОСОБА_4 пред'явив в суді позов до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області (далі -УПФ) про перерахунок пенсії.
Зазначив, що перебуває на обліку в УПФ, отримує пенсію за віком та продовжує працювати, у зв'язку з чим, відповідно до положень статей 40, 42 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) при здійсненні перерахунку пенсії йому, як працюючому пенсіонеру, має бути враховано показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Посилаючись на наведені обставини, просив визнати дії УПФ протиправними та зобов'язати здійснити йому перерахунок пенсії за віком у строки визначені статтею 45 Закону № 1058-IV, у відповідності до статей 40, 42 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік в розмірі 1650,43 гривень та виплачувати перераховану пенсію в подальшому.
Постановою Приморського районного суду міста Маріуполя від 2 грудня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Визнано дії УПФ протиправними та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 1 вересня 2010 року, відповідно до статей 40, 42 Закону № 1058-IV.
В обґрунтування касаційної скарги УПФ посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухваленого ним рішення та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 отримує пенсію за віком і продовжує працювати. 7 вересня 2010 року він звернувся до УПФ із заявою про перерахунок пенсії, яку йому і було перераховано, однак, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, яким позивачу відмовлено в задоволенні позову, та ухвалюючи нове про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії за віком, відповідно до статей 40, 42 Закону № 1058-IV.
Втім, колегія суддів не погоджується з таким висновком апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Вказана редакція зазначеної норми існує після визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № 107-6.
Відтак, скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
З аналізу відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини четвертої статті 42 Закону № 1058 випливає, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.
Частиною другою статті 40 Закону № 1058 передбачено, що одним з показників, який враховується в формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії є середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення не за перерахунком, а за призначенням пенсії. При цьому колегія суддів зазначає, що термін «обчислення пенсії»у правовому розумінні тотожний терміну «призначення пенсії», а не перерахунку.
Виходячи з наведеного, при перерахунку пенсії не підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для призначення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, у зв'язку з визнанням даних змін до Закону неконституційними, оскільки приписами Закону №1058 в редакції, чинній з 22 травня 2008 року, застосування такого показника при перерахунку пенсії не передбачене.
Крім того, правове розуміння понять «середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України»та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії», є різними правовими категоріями.
З аналізу наведених норм слідує, що правила частини першої статті 40 Закону № 1058 при перерахунку пенсії застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина друга цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Отже, середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії, відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058 і є величиною постійною незмінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Зі змісту частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV вбачається, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не визначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону № 1058-IV цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, УПФ обґрунтовано відмовило позивачу у застосуванні показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2009 рік відсутні, оскільки вказаний показник середньої заробітної плати застосовується виключно для призначення пенсії, і його застосування для перерахунку є безпідставним.
Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує рішення апеляційної інстанцій і залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасовано або змінено помилково.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що, оскільки судом першої інстанції обставини справи встановлені повно і правильно, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, то постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.
Керуючись статтями 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2011 року скасувати, а постанову Приморського районного суду міста Маріуполя від 2 грудня 2010 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.
Судді Т.Ф.Весельська
Д.В. Ліпський
О.Ф.Ситников