"13" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/56546/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Бим М.Є.
Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2011 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки до Першого воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення боргу ,-
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2011 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки просить їх скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, перший воєнізований гірничорятувальний загін, зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області, та є юридичною особою.
Відповідно до п.2.1 положення Першого воєнізованого гірничорятувального загону основною метою діяльності останнього є здійснення екстрених та невідкладних заходів на підприємствах вугільної промисловості для рятування людей, гасіння пожежі, ліквідації наслідків вибухів, раптових викидів вугілля та газу, обвалів гірських порід і виконання інших робіт, що потребують застосування засобів захисту органів дихання і спеціального оснащення.
Пунктом 2 Перехідних положень зазначеного Закону України №1058 визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Тобто виняток становлять особи, які були зайняті повний робочий день в підземних умовах по видобутку вугілля, сланцю, руди на будівництві шахт.
Виплата пенсій особам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і небезпечними умовами праці (включаючи особовий склад частин рятувальників), по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалини, на будівництві шахт, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.
Так постановою КМУ №36 від 16.01.03 р. «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»затверджено список №1 та список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Іншого списку для працівників, які були безпосередньо зайняті повний робочий день в підземних умовах (включаючи особовий склад частин рятувальників), по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, законодавством не встановлено.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств платників фіксованого сільськогосподарського податку»від 31.05.2005 року № 2613-IV, який набрав чинності з 01.01.2006 року внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З наведеного вбачається, що відповідач відноситься до підприємств які займаються здійсненням гірничорятувальних заходів на вугледобувних підприємствах, а отже працівники відповідача за списком №1 пов'язані безпосередньо із здійсненням гірничорятувальних заходів на вугледобувних підприємствах.
Отже, у відповідача відсутній обов'язок покривати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, особам які були зайняті повний робочий день саме на підземних роботах, за списком № 1 на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за цим списком робіт і професій.
Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV.
Порядок відшкодування підприємствами витрат ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, викладений в «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України», затвердженій постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1.
Відповідно до приписів п. 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.
Підприємства відповідно до вимог п. 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем не доведено обставини, що Перший воєнізований гірничорятувальний загін отримував розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Надані позивачем розрахунки витрат не є належними доказами того, що ці витрати фактично були у позивача, оскільки вони не є розрахунковими документами, які підтверджують факт оплати позивачем пільгових пенсій і витрат на їх доставку.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, що відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки відповідно до наведеної вище норми Закону з 01.01.2005 року виплата пільгових пенсій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Доводи касаційної скарги зазначеного висновку судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.