"15" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/40069/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Вінницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Слободяного Олега Євгенійовича про визнання бездіяльності протиправною,
У березні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Слободяного Олега Євгенійовича про визнання бездіяльності протиправною.
Ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2011 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання позивачем права на захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у кримінальній справі та зобов'язання суддю Слободяного О.Є. допустити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до участі у кримінальній справі в якості захисників було закрито у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року залишено без змін ухвалу судді Вінницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2011 року.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судових рішень.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, на час вчинення оскаржуваної процесуальної дії) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частиною першою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом позову у цій справі є, зокрема, визнання позивачем права на захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у кримінальній справі та зобов'язання суддю Слободяного О.Є. допустити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до участі у кримінальній справі в якості захисників.
З огляду на зміст правовідносин, які виникли між сторонами у цій справі, та заявлених вимог позивача, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що оскаржувані позивачем дії не пов'язані зі сферою управлінської діяльності, тобто не врегульовані нормами Кодексу адміністративного судочинства України, що виключає можливість розгляду поданого позивачем позову в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, суд першої інстанції, враховуючи положення статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм процесуального права при ухвалені оскаржуваних судових рішень
За таких обставин, судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу судді Вінницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Слободяного Олега Євгенійовича про визнання бездіяльності протиправною -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній