"07" листопада 2012 р. м. Київ К-27516/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Мироненка О.В., Сороки М.О., Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «Інтерном»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «Інтерном»до виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «Інтерном»звернулось до суду з позовом до виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2010 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2009 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, товариство з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «Інтерном»звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що найманому працівнику товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «Інтерном»ОСОБА_4 був здійснений розрахунок та виплачена допомога по вагітності та пологах в розмірі 41437,50 грн.
Вказану суму було виплачено позивачці згідно з видатковим касовим ордером
від 28 квітня 2009 року в сумі 41 437,50 грн., та відображено у формі Ф4-Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
При цьому позивач звернувся до відповідача щодо відшкодування йому заборгованості, яка виникла внаслідок нарахування допомоги по вагітності та пологах найманій працівниці ОСОБА_4
Внаслідок звернення позивача до виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про відшкодування йому заборгованості, яка виникла внаслідок нарахування допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_4, відповідач здійснив перевірку з приводу відшкодування заборгованості за Фондом станом на 01 квітня 2009 року, за на слідками якої встановлено порушення порядку витрачання страхових коштів.
Рішенням виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 551 від 01 червня 2009 року не прийнято до зарахування витрати позивача в розмірі 41437,50 грн. та застосовано 20718,75 грн. штрафних санкцій.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач оскаржив його дії до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що витрати коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності були проведені з порушенням законодавства і заподіяли йому збитки та правомірно не були прийняті до заліку в рахунок страхових внесків.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів з огляду на таке.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»страхувальник (позивач) має право на додаткове фінансування з коштів Фонду в разі перевищення суми фактичних витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, над сумою нарахованих страхових внесків.
Положеннями статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»передбачено право страховика накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
Пунктом 6.9 «Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
від 26 червня 2001 року № 16, передбачено, якщо витрати, проведені страхувальником-роботодавцем, за звітний квартал перевищують нараховану суму страхових внесків та інших платежів, то різниця між сумою витрат і сумою страхових внесків зараховується в рахунок сплати наступного кварталу.
Відповідно до пункту 8.7 «Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності»витрати коштів Фонду, які були проведені з порушенням законодавства і заподіяли йому збитки, не приймаються до заліку в рахунок страхових внесків і відшкодовуються за рахунок страхувальника.
Згідно з пунктом 20 «Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26 вересня 2001 року, сума страхових виплат застрахованій особі та оплати за перші п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу, якщо наявність його передбачено законодавством, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті.
Разом з тим, судами встановлено, що 05 січня 2009 року ОСОБА_4 призначено
з 06 січня 2009 року на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «Інтерном».
Відповідно до листка непрацездатності серії АКБ № 709509 страховий випадок у ОСОБА_4 настав 16 січня 2009 року.
При цьому згідно з декларацією з податку на прибуток за перший квартал 2009 року позивач мав дохід в розмірі 82829,00 грн., а середньомісячний дохід становить 27609,67 грн.
Разом з тим, за штатним розписом на 2009 рік фонд заробітної плати 32 штатних одиниць на місяць становить 31635,00 грн., з якого заробітна плата ОСОБА_4 становить 9750,00 грн., що дорівнює 1/3 загального фонду заробітної плати та перевищує половину місячного доходу за перший квартал 2009 року.
Крім того, перевіркою, проведеної спеціалістами Територіальної державної інспекції праці у Чернігівській області 23 квітня 2009 року встановлено порушення пункту 20 «Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», а саме: відсутність документів щодо обліку робочого часу ОСОБА_4, що унеможливило встановити достовірність нарахування заробітної плати та визначити кількість днів, що підлягають оплаті для розрахунку суми допомоги по вагітності та пологах.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суди першої та апеляційної інстанцій дали правильну правову оцінку обставинам у справі, дійшли обґрунтованого висновку щодо правомірності дій відповідача.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішеннях судів попередніх інстанцій.
Постановлені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «Інтерном»залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «Інтерном»до виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії -залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: