"14" листопада 2012 р.Справа № 02-2/16/5022-363/2012
про відмову у прийнятті позовної заяви
Суддя Хома С.О., розглянувши позовну заяву № без номера від 12.11.2012 року Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: Управління культури і мистецтв Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, бульв. Т. Шевченка, 1 та Комунального підприємства "Палац Кіно" Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, вул. І. Франка, 8, в якій позивач просить:
- визнати протиправною відмову Виконавчого комітету Тернопільської міської ради у прийнятті поданих нею заяви і документів на право оренди майна комунальної власності, нежитлового приміщення Комунального підприємства "Палац Кіно" Тернопільської міської ради за адресою вул. І. Франка, 8, площею 195,2 кв. м;
- зобов'язати Виконавчий комітет Тернопільської міської ради прийняти подані нею заяву і документи на право оренди майна комунальної власності, нежитлового приміщення Комунального підприємства "Палац Кіно" Тернопільської міської ради за адресою вул. І.Франка, 8, площею 195,2 кв. м.,
встановив наступне:
- заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам , зокрема, підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна та з інших підстав; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером); справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
З огляду на норми ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, заявлений позивачем спір не підвідомчий господарському суду.
У відповідності до п. п. "б" п. 17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" № 10 від 24.10.2011 року, з наступними змінами, до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах: про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як визначається ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У відповідності до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
В ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України зазначається, зокрема, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Як визначається ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи; виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Згідно ч. 1 ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень
В ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 29 даного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Згідно п. 2.1 Регламенту Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1751 від 19.10.2011 року, Виконавчий комітет є юридичною особою, має гербову печатку, бланки з державним Гербом України.
У п. 1.2 р. 1 Положення "Про оренду комунального майна Територіальної громади м. Тернополя", затвердженого рішенням Тернопільської міської ради № 6/9/14 від 20.06.2011 року від імені територіальної громади м. Тернополя, повноваження орендодавця щодо нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) здійснює виконавчий комітет міської ради.
В даному випадку, виходячи з предмету позову, визначеного позивачем в позовній заяві, оскаржуються дії суб'єкта владних повноважень, адже Виконавчий комітет Тернопільської міської ради є органом, який наділений владними управлінськими функціями в сфері надання в оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Тернополя та діє на підставі та на виконання повноважень, наданих Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", а предмет та підстава заявленого позову (щодо оскарження дій відповідача та зобов'язання вчинити дії) роблять цей спір публічно-правовим, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а не господарського судочинства.
За таких обставин справи, керуючись п.1 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовляє у прийнятті позовної заяви № без номера від 12.11.2012 року, оскільки така заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Стосовно клопотання позивача від 12.11.2012 року (вх. № 1199 (н) від 13.11.2012 року по господарському суду Тернопільської області) про розстрочку сплати судового збору на 1 місяць, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 3 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно ст. 1 Закону України „Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Статтею 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
У відповідності до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як визначається у п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012 р. №01-06/869/2012, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору з урахуванням майнового стану сторони; особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Тобто, обов'язковою умовою для розстрочення сплати судового збору є наявність обґрунтованих обставин, що свідчать про неможливість сплати судового збору. При цьому, обов'язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.
Враховуючи те, що суд відмовляє у прийнятті позовної заяви № без номера від 12.11.2012 року, клопотання від 12.11.2012 року про розстрочку сплати судового збору на 1 місяць, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, слід залишити без розгляду.
З огляду на наведене, керуючись п.1 ч.1 ст. 62 ГПК України, суддя
1. Відмовити у прийнятті позовної заяви.
2. Повернути позовну заяву № без номера від 12.11.2012 року Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 та додані до неї документи, всього на 23-х аркушах, в тому числі оригінал квитанції № 1985.400.1 від 13.11.2012 року про сплату судового збору на суму 300 грн.
3. Ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.
Суддя С.О. Хома