донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
13.11.2012 р. справа №5009/2899/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Скакуна О.А.
при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_5 представник за довіреністю від 02.12.2009р.
від відповідача:Будько З.М. за посвідченням №2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуСуб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_7, м. Енергодар Запорізької області
на рішення господарського суду Запорізької області
від01.10.2012р.
по справі№5009/2899/12 (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.)
за позовомСуб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_7, м. Енергодар Запорізької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів»м.Оріхів Запорізької області
простягнення 328987,28 грн.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_7, м. Енергодар Запорізької області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів»м.Оріхів Запорізької області про стягнення 328987,28 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.10.2012р. у справі №5009/2899/12 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 01.10.2012р. по справі №5009/2899/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що на виконання договору поставки № 297 від 01.01.2011р. за накладною №ЗпЗ 065111 від 05.05.2012р. відповідачем було здійснення повернення товару на суму 137,64грн. в зв'язку з чим сума поставки за накладними склала 293421,16грн. Також, скаржник зазначає, що засвідчення підпису на видаткових накладних та акту звірки взаєморозрахунків своєю печаткою, відповідач визнав і схвалив дії осіб які приймали товар і оприбуткували його в бухгалтерському обліку, що залишилося поза увагою суду першої інстанції.
Позивач у судове засідання прибув та підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі.
Відповідач у судове засідання з'явився та надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що вважає апеляційну скаргу позивача незаконною та необґрунтованою і просив суд залишити оскаржуване рішення без змін.
Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Між суб'єктом підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_7, м. Енергодар Запорізької області був укладений договір поставки № 297, згідно якого суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_7 зобов'язується поставляти товари, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів»прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості і строки, передбачені договором.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №297 від 01.01.2011р., позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів» боргу за вищезазначеним договором в сумі 328987грн. 28коп.
Предметом позовних вимог є стягнення боргу за товар, який поставлений, як зазначає позивач, на підставі договору поставки № 297 від 01.01.2011р.
Оцінивши зміст спірного договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що останній за правовою природою є договором поставки (купівлі-продажу), який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1.2. договору, асортимент, кількість та вартість товару, що поставляється, вказується у видаткових накладних, які визнаються сторонами специфікацією і оформлюються постачальником відповідно до замовлення покупця та є невід'ємною частиною даного договору.
Поставка товарів здійснюється постачальником окремими партіями, в межах наявного у нього асортименту, протягом строку дії договору на підставі замовлень покупця. Замовлення передається по факсу, електронній пошті, через торгового представника постачальника, або у іншій спосіб, прийнятний для сторін.
Відповідно до п. 2.2. договору, поставка товарів покупцю здійснюється автотранспортом і за рахунок постачальника. Адреса доставки узгоджується сторонами під час узгодження замовлення покупця.
Згідно п. 2.3 договору, постачальник зобов'язується поставити товар не пізніше дати, узгодженої з покупцем. Якщо дата не узгоджена, то не пізніше 48 годин з моменту отримання замовлення. Такого узгодження позивач не надав, тому визначення найменування об'єму кількості, вартості товару, який повинен поставлятись по договору між сторонами не відбулось і не можливо встановити від якої дати (моменту) слід рахувати строк поставки по договору.
Пунктом 2.4. договору, сторони узгодили, що приймання-передача товару здійснюється в місці поставки повноважними, представниками сторін.
Відповідно до п. 2.5 договору, у питаннях приймання-передачі товару сторони керуються положеннями Інструкції П-6 від 15.06.1965р. і. П-7 від 25.04.1966р. із змінами і доповненнями.
Оформлення приймання-передачі товару здійснюється шляхом підписання представниками сторін видаткових накладних, накладних на зворотну тару та інших товаросупроводжувальних документів.
Обґрунтовуючи поставку та отримання товару по договору від 01.01.2011р., позивач посилається на видаткові накладні (копії долучені до матеріалів справи).
Дослідженням наданих позивачем видаткових накладних, якими останній підтверджує поставку і отримання товару відповідачем за договором поставки № 297 від 01.01.2011р. встановлено, що в жодній з них не містяться посилання на вказаний договір. Суду також не надано замовлень покупця, узгоджені сторонами найменування товару, дату поставки та адресу поставки товару.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що позивач не довів спірну поставку саме на підставі договору №297 від 01.01.2011р.
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції скаржник також не довів, що товар поставлений саме по договору поставки № 297 від 01.01.2011р., а посилання ним на видаткові накладні, акти звіряння, докази часткової оплати, колегія суддів не приймає, оскільки вони не містять посилання на договір.
Відповідно до умов договору, а саме п. 2.7, покупець зобов'язується до моменту першої поставки надати постачальнику письмову інформацію про перелік осіб уповноважених приймати товар, зразки їх підписів та зразки печатки/штампів, якими зазначені матеріально відповідальні особи завіряють свій підпис на документах про одержання товару. Така інформація зазначається у "Кільцевій довіреності" (Додаток №1 до договору, що є невід'ємною частиною договору), яка підписується керівником та головним бухгалтером покупця і завіряється печаткою. Наявність документів, підтверджуючих особу уповноважену покупцем, при передачі товару обов'язкова.
Кільцева довіреність до договору поставки, наявна у матеріалах справи в супереч вимогам п.2.7 договору не підписана головним бухгалтером підприємства. Крім того, як узгоджено сторонами в договорі, в «Кільцевій довіреності»міститься інформація, щодо матеріально відповідальні особи, а також зразок її підпису, який повинен міститись на документах про одержання товару.
Проте, відповідними доказами позивач не підтвердив, що товар від відповідача був отриманий саме уповноваженою особою відповідача на його отримання.
Прізвища осіб, які підписували видаткові накладні, що надані позивачем, в кільцевій довіреності відсутні, і не уповноважувались керівництвом підприємства відповідача на отримання товару за договором № 297 від 01.01.2012р.
Відповідно до вимог Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Мінфіну України №99 від 16.05.1996р. у разі, якщо підписи матеріально-відповідальних осіб або відбитки печатки/штампу на документах не будуть співпадати зі зразками зазначеними у кільцевій довіреності, а покупець фактично прийняв товарно-матеріальні цінності, що підтверджується розміщенням товару в торговій точці покупця повна або часткова оплата вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей, підписання актів звірки, в яких відображена вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей, то такі товарно-матеріальні цінності вважаються переданими постачальником та отримані покупцем з додержанням вимог.
Зазначена інструкція поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи на представництво іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Згідно з пунктом 3 зазначеної інструкції бланки довіреностей видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей, який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною.
Довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться централізованою бухгалтерією, довіреність на одержання цінностей підписується керівником підприємства та головним бухгалтером централізованої бухгалтерії або їх заступниками та особами, ними на те уповноваженими.
В матеріалах справи відсутні довіреності одержувача, як того вимагають норми діючого законодавства.
Позивачем, в обґрунтування поставки товару відповідачу за договором, була надана накладна № ЗпЗ 065111, згідно з якою відповідачем було здійснено повернення товару на суму 137грн. 64коп.
Проте, в матеріалах справи відсутні належні докази, що повернення товару було здійснено саме за договором. В накладній відсутні посилання за договір поставки № 297 від 01.01.2012р. Крім того, акт звірки сторін не може бути належним доказом, в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу.
Отже, колегія суддів не приймає посилання апелянта на накладну № ЗпЗ 065111.
Пунктом 2.5 договору, сторонами узгоджено, що у питаннях приймання - передачі товару сторони керуються положеннями Інструкції П-6 від 15.06.1995р. і П-7 від 25.04.1966р. із змінами та доповненнями, але докази в підтвердження того, що при передачі товару були дотримані всі положення вказаних інструкцій відсутні.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
В силу приписів частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд першої інстанції обґрунтовано не задовольнив клопотання про витребування від позивача додаткових доказів, а саме: документів податкової звітності відповідача, оскільки господарські взаємовідносини сторін підтверджуються первинними документами бухгалтерської, а не податкової звітності.
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Таким чином, податкова звітність не може бути первинним документом у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
При таких обставинах позивач не довів належними та допустимими доказами правомірність заявленої до стягнення суми боргу, у зв'язку з чим господарський суд дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 01.10.2012р. у справі №5009/2899/12 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_7, м. Енергодар Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 01.10.2012р. у справі №5009/2899/12 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 01.10.2012р. у справі №5009/2899/12 - залишити без змін.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.В. Ломовцева
Судді: Н.М. Принцевська
О.А. Скакун
Надруковано 5 прим.:
1. Позивачу;
2. Відповідачу;
3. У справу;
4. ДАГС;
5. ГСЗО