06.11.2012 року Справа № 23/5005/4688/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І. А. (доповідач),
суддів: Антоніка С.Г., Науменко І.М.,
при секретарі судового засідання: Турбуєвій А.О.,
від позивача: Трубіцина Н.М., голова правління, протокол загальних зборів від 11.09.2007р.;
Кузяхметова І.П., представник, довіреність №б/н від 09.10.12;
представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каверіна 1" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2012р. у справі №23/5005/4688/2012
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каверіна 1", м. Дніпропетровськ
до: публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж, м.Дніпропетровськ
про зобов'язання здійснювати нарахування за використану електроенергію відповідно до договору №41-454/07 від 13.08.2008р.
В травні 2012 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каверіна 1" (далі ОСББ "Каверіна 1") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж (далі ПАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж) про зобов'язання ПАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж здійснювати нарахування за використану електроенергію згідно договору №41-454/07 від 13.08.2008р. про постачання електроенергії, акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, переліку точок обліку активної електричної енергії: щитова №1 -НІК 2303АРПІ №0006609; щитова №2-НІК 2303АРПІ №0015545; щитова №3-НІК 2303АРПІ №0013298, згідно однолінійної схеми приєднання до місцевої електромережі, та про визнання без договірних нарахувань по лічильнику загального обліку недійсними (з урахуванням уточненої позовної заяви від 10.07.2012р. (а.с.46-48)).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2012р. по справі №23/5005/4688/2012 (суддя Бєлік В.Г.) в позові відмовлено.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що суд може захистити цивільне право або інтерес сторони лише способом, що встановлений договором або законом; спосіб захисту, обраний позивачем, не передбачений законом чи договором, задоволення позовних вимог не призведе до захисту права позивача.
Не погодившись з рішенням суду, ОСББ "Каверіна 1" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2012р. по справі №23/5005/4688/2012 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що в порушення умов договору №41-454/07 та додатків до нього, які визначають точки продажу електричної енергії позивачу, обсяги спожитої електроенергії позивачем, відповідач нараховує позивачу безпідставні платежі за електроенергію, спожиту іншими споживачами, з якими укладені окремі договори.
В відзиві на апеляційну скаргу ПАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2012р. по справі №23/5005/4688/2012 залишити без змін, в задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскільки позивачем не надано доказів щодо неналежного виконання відповідачем умов договору.
06.11.2012р. представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (т.2 а.с.7).
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
13.08.2008р. між ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в особі РЕМ-5 (постачальник) та ОСББ "Каверіна 1" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №41-454/07, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 400,0 кВт, величини якої на площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартості використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємною частиною договору (розділ 1).
ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" перейменовано у публічне акціонерне товариство "ЕК "Дніпрообленерго" відповідно до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" №514-VI від 17.09.2008р.
Позивач вважає, що сплачує вартість використаної електричної енергії, спожитої іншими споживачами, яку не повинен оплачувати, чим порушені його права, тому просив господарський суд зобов'язати ПАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж здійснювати нарахування за використану електроенергію згідно договору №41-454/07 про постачання електроенергії, акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, переліку точок обліку активної електричної енергії: щитова №1 -НІК 2303АРПІ №0006609, щитова №2 -НІК 2303АРПІ №0015545, щитова №3 -НІК 2303АРПІ №0013298, однолінійної схеми приєднання до місцевої електромережі, а також визнати без договірні нарахування по лічильнику загального обліку недійсними.
Згідно ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Аналогічні положення викладені в ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.
Відповідно ст. 20 Цивільного Кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.
Слід зазначити, що позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення його прав та інтересів, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і в залежності від встановлених обставин вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Положення Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією, Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України передбачають інший спосіб захисту цивільного права позивача щодо нарахування вартості електроенергії, спожитої іншими споживачами.
Листами №47/1480 від 04.08.2010р. та №47/531 від 23.03.2011р. Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Дніпропетровській області звертала увагу позивача на необхідність приведення договірних відносин з відповідачем у відповідність до Правил користування електричною енергією.
Отже, предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, тому в задоволенні позовних вимог відмолено вірно.
Рішення господарського суду щодо заявлених позовних вимог не може бути примусово виконане і суд, застосовуючи обраний позивачем спосіб захисту, ніяким чином не захистить і не поновить порушені права позивача.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каверіна 1", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2012р. у справі №23/5005/4688/2012 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя С.Г. Антонік
Суддя І.М. Науменко
(Повний текст постанови складено 12.11.2012р.)