73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
13 листопада 2012 р. Справа № 5024/1462/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Червоній Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства "Цуманське лісове господарство", смт. Цумань Ківерцівського району Волинської області
до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Херсон
про стягнення 11723 грн. 47 коп.
за участі представників:
від позивача - не прибув
від відповідача - ОСОБА_2 - представник, довіреність №1908 від 01.11.2012 р.
Державне підприємство "Цуманське лісове господарство" (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (відповідач) заборгованості у сумі 11723 грн. 47 коп.
Позивач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи не направив свого представника в судове засідання, не надав відзив на позов та витребувані судом документи, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на ті обставини, що позивач не звертався до відповідача з вимогою про поставку товару, а лише направив претензію з вимогою сплатити заборгованість, крім того відповідач зазначає, що він не відмовляється від виконання зобов'язання щодо поставки товару, після звернення позивача з відповідною вимогою.
Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд
Позивачем на підставі рахунку-фактури №153 від 12.03.2012р. було здійснено на рахунок відповідача попередню оплату за товар (склобанку ємністю 3,0 л.) у розмірі 30000 грн., що підтверджено платіжним дорученням №958 від 10.04.2012р.
Оскільки відповідачем було здійснено поставку попередньо оплаченого товару лише частково на суму 19994 грн. 70 коп., що підтверджено видатковою накладною №478 від 11 квітня 2012р., позивач звернувся до відповідача з претензією №606 від 30.05.2012р. з вимогою в 7-ми денний строк перерахувати на рахунок позивача заборгованість в сумі 10005 грн. 30 коп.
Вказана претензія надіслана відповідачу 18.06.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
В зв'язку з непоставкою в добровільному порядку оплаченого товару та неповерненням відповідачем суми попередньої оплати позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 526, 530, 536, 538, 625, 664, 692, 693, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 231 ГК України.
Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
Суд зазначає, що згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності зі ст.ст. 202, 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
В силу ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Із огляду на матеріали справи суд дійшов до висновку, що між сторонами був укладений правочин, який породжує певні обов'язки без дотримання письмової форми правочину. Надані документальні докази: рахунок-фактура №153 від 12.03.2012р. платіжне доручення №958 від 10.04.2012р. на суму 30 000 грн., видаткова накладна №478 від 11 квітня 2012р. про поставну товару на суму 19994 грн. 70 коп., свідчать, що сторони погодили істотні умови договору поставки товару на суму 30000 грн.
Поняття зобов'язання та підстави його виникнення встановлені ст. 509 ЦК України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Аналіз фактичних обставин справи в сукупності з наведеними нормами права свідчить про те, що між сторонами виникли господарські відносини, що породили взаємні зобов'язання, а саме: зобов'язання позивача здійснити у визначеному розмірі попередню оплату обумовленого товару Що стосується зобов'язання відповідача з передачі позивачу товару, то суд дійшов до висновку, що позивач не довів, що між сторонами погоджено строки виконання відповідачем зобов'язання щодо термінів поставки товару.
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо термін виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач не надав доказів звернення до відповідача з вимогою щодо поставки товару. Посилання позивача на заявлену претензію, яку відповідач отримав 18.06.12 суд до уваги не приймає, оскільки за її змістом витікає, що позивач вимагав повернути гроші, а не виконати зобов'язання щодо поставки склобанки.
Відповідач пояснив, що між сторонами після отримання авансової суми була домовленість, що доставка склобанки здійснюється автотранспортом. Завантаження одного автотранспорту складає обсяг 5478 шт. банок на суму 19994 грн.70 коп. За домовленістю сторін саме одна автомашина відповідачем була завантажена та відправлена на адресу позивача. Залишок коштів 10005 грн. складає 1/2 обсягу завантаженої машини. У зв'язку з цим, відповідач в усному порядку просив позивача вирішити питання або провести доплату до обсягу повної машини або вирішити питання доставки решти склобанки. Позивач зазначене питання не вирішив. Відповідач пояснив, що у нього є у наявності склобанка і на вимогу позивача він готовий забезпечити поставку склобанки.
При таких обставинах суд рекомендує позивачеві вирішити питання щодо поставки відповідачем товару, а при не виконанні відповідачем зобов'язання в натурі, звернутися до суду щодо повернення авансу.
Приймаючи до уваги встановлення судом відсутності зобов'язань відповідача повернути суму попередньої оплати позивачем товару, не підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення пені, штрафу та 3% річних за порушення таких зобов'язань.
Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Повне рішення складено 15.11.2012р.
Суддя Л.М. Немченко