ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-39/12520-2012 12.11.12
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 9 051,44 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
від позивача: Голоднюк О.Г. на підставі довіреності № 7 від 03.01.2012 р.
від відповідача: не з'явились
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" (позивач) звернулося в Господарський суд міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп" (відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 9 051, 44 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 030119/4002/0000069 від 05.03.2012 р. р. внаслідок настання страхового випадку -дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля "Mitsubishi Lancer", реєстраційний номер АА 6333 НВ, внаслідок його пошкодження в ДТП, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "ГАЗ 33021", реєстраційний номер 80525 КН, яким спричинено ДТП, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/5072106), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2012 року порушено провадження у справі № 5011-39/12520-2012, розгляд справи призначено на 15.10.12 року о 10:00 год.
25.09.2012 р. через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист № 23740/7-3-11 від 21.09.12 р. у відповідь на запит суду, до якого додано витяг з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ.
Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 15.10.2012 р. у зв'язку з перебуванням судді Гумеги О.В. у відпустці, справу № 5011-39/12520-2012 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.12 р. справу № 5011-39/12520-2012 було прийнято до свого провадження суддею Блажівською О.Є. та призначено розгляд справи на 12.11.12 р. о 10:00 год.
Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 р. справу № 5011-39/12520-2012 передано для розгляду судді Гумезі О.В, у зв'язку з її виходом з відпустки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.12 р. справу № 5011-39/12520-2012 було прийнято до свого провадження суддею Гумегою О.В. та призначено розгляд справи на 12.11.12 р. о 10:00 год. Направлення даної ухвали сторонам не здійснювалось, оскільки про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.12 р.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 12.11.2012 р., не з'явився, вимоги ухвал суду від 14.09.2012 р. та від 15.10.2012 р. не виконав, про порушення провадження у справі та про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності в судовому засіданні 12.11.2012 р. від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 12.11.2012 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 12.11.2012 р., подав супровідний лист разом з документами для долучення до матеріалів справи. Наведений супровідний лист разом з доданими до нього документами було передано до відділу діловодства суду для його подальшої реєстрації відповідно до п.п. 2.4. п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 12.11.2012 p., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 12.11.2012 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
15.03.2012 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" (позивач, страховик), та Козаківською Марією Анатоліївною (страхувальник) було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 030119/4002/0000069 (надалі - договір страхування).
Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль "Mitsubishi Lancer", реєстраційний номер АА 6333 НВ. Строк дії договору страхування визначений з 20.03.2012 р. по 19.03.2013 р.
04.04.2012 р. в м. Києві на Русанівській набережній, 4 сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля "Mitsubishi Lancer", реєстраційний номер АА 6333 НВ, яким керував власник Козаківська Марія Анатоліївна, та автомобіля "ГАЗ 33021", реєстраційний номер 80525 КН, який належить Гаврилюк Ганні Григорівні та яким керував Притула Максим Володимирович. Наведене підтверджується довідкою ВДАІ про дорожньо-транспортну пригоду.
ДТП сталася в результаті порушення Притулою Максимом Володимировичем п. 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.05.2012 р. у справі № 3/2604/2683/2012 р. (2604/9165/2012 р.), відповідно до якої Притулу Максима Володимировича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля "Mitsubishi Lancer", реєстраційний номер АА 6333 НВ, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 28С/04/12, що складений 18.04.2012 р. спеціалістами Вілько О.Г (сертифікат № 12095/11 суб'єкта оціночної діяльності від 17.06.2011 р.) та Прокіпчуком Р.А. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача Фонду державного майна України МФ № 6330 від 04.10.2008 р., свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 7045 від 15.11.2008 р.) становить 9638,05 грн. (надалі -звіт про оцінку № 28С/04/12 від 18.04.2012 р.).
За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № 00088363 від 04.05.2012 р. по договору страхування, було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 9051,44 грн., виплата якої була здійснена позивачем на рахунок СТО платіжним дорученням № 015465 від 10.05.2012 р. на суму 6708,44 грн., а 2343,00 грн. було зараховано позивачем в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу відповідно до п. 10.1.10 договору страхування, що підтверджується листом № 88363 від 04.05.2012 р.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.
В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль).
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 03.12.2011 р.) передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП. При цьому право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.
Відповідачем на вимогу ухвал Господарського суду міста Києва від 14.09.2012 р. та від 15.10.2012 р. не представлено договору (полісу № АА/5072106) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі -поліс № АА/5072106), проте факт укладення зазначеного полісу підтверджується матеріалами справи, а саме витягом з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо вказаного полісу, що надана МТСБУ листом № 23740/7-3-11 від 21.09.12 р. у відповідь на запит суду.
Відповідно до витягу з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ вбачається, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп" (відповідачем), про що укладено поліс № АА/5072106 (договір І типу), страхувальником за даним полісом визначена Гаврилюк Ганна Григорівна, ліміт відповідальності по майну 50 000,00 грн, франшиза 510,00 грн., строк дії даного полісу з 22.08.2011 р. по 21.08.2012 р., отже станом на 04.04.2012 р. наведений поліс був діючим. Зокрема, до І типу договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відносяться договори, укладені на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів").
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом АА/5072106, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406- 07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов'язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.
По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений звітом про оцінку № 28С/04/12 від 18.04.2012 р., а з відповідача заявляється до стягнення сума збитку, підтверджена таким висновком.
При цьому суд враховує приписи статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якими передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Оскільки, у матеріалах справи відсутній поліс № АА/5072106, а наявним у справі витягом з бази МТСБУ підтверджується, що ліміт відповідальності страховика по майну складає 50000,00 грн., а франшиза становить 510,00 грн., то право регресу до страховика винної особи переходить по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика та зменшується на суму франшизи.
За встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яка на законних підставах експлуатувала транспортний засіб, яким спричинено ДТП, та яку визнано винною у ДТП, належить сума в розмірі 8541,44 грн. (9051,44 грн. (сума матеріального збитку, підтверджена звітом про оцінку № 28С/04/12 від 18.04.2012 р.) -510,00 грн. (франшиза) = 8541,44 грн.). А отже, визначена позивачем до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 9051,44 грн. вважається судом невірною, оскільки не була зменшена на суму франшизи за полісом № АА/5072106.
Згідно порядку виплати страхового відшкодування відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній з 19.09.2011 р. та яка застосовується до спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 16.02.2012 р.), відповідно до ст. 35 (п. 35.1) Закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
У відповідності до вимог ст. 36 (п. 36.2) Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача з боку відповідача є саме неотримання коштів від відповідача протягом зазначених строків від дня отримання останнім регресної вимоги, неприйняття рішення про здійснення страхового відшкодування чи про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою, яка була отримана останнім 07.06.2012 р. за вхід № 779.
Станом на час розгляду справи по суті докази на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування в порядку регресу в матеріалах справи відсутні, відповідачем до суду не подані та до матеріалів справи не залучені.
За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 9051,44 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню лише частково в сумі 8541,44 грн., тоді як в іншій частині в сумі 510,00 грн. (франшиза, на яку не було зменшене страхове відшкодування) позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав та не надіслав.
Судові витрати позивача на оплату судового збору відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 11; ідентифікаційний код 31158052) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 14-В, ідентифікаційний код 20033533) 8541,44 грн. (вісім тисяч п'ятсот сорок одну гривню 44 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1518,81 грн. (одну тисячу п'ятсот вісімнадцять гривень 81 коп.) судового збору.
3. Видати наказ.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 15.11.2012 р.
Суддя Гумега О. В.