"14" листопада 2012 р. Справа № 5016/1866/2012(16/94)
м. Миколаїв
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр»(56445, Україна, Миколаївська обл. Доманівський район, с. Прибужжя), ЄДРПОУ 31821994
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Веселинівська автоколона № 3»(57001, Україна, Миколаївська обл., Веселинівський район, смт Веселинове, вул. Радянська, 22) ЄДРПОУ 22443181
про: визнання частково недійсним договору купівлі-продажу
суддя В.Д. Фролов
за участю представників сторін
від позивача: Догарєва І.О. за довіреністю
від відповідача: Ставніченко О.П. за довіреністю
Єренкевич І.Л. за довіреністю
в засіданні приймає участь:
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 14.11.2012 р о 10 год. 20 хв.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр»звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Веселинівська автоколона № 3»про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу товару від 01 березня 2007 р., а саме п. 2.2.Договору «За поставлений товар оплата здійснюється після здачі об'єктів «Покупцем»за зданий об'єм «Товару».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що фактично п. 2.2. Договору без номера від 01 березня 2007 року, укладеного між ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр»та ТОВ «Веселинівська автоколона № 3», не встановлює належним чином у передбаченому ч.1 ст. 530 ЦК України порядку строку виконання зобов'язання по оплаті поставленого Товару.
Відповідач позов заперечує. В обґрунтування посилається на п. 1 ст. 215, 665 ЦК України.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд, -
Як підтверджується матеріалами справи, між Позивачем та Відповідачем був укладений договір купівлі-продажу товару від 01 березня 2007 р.
За умовами договору ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр»поставляв ТОВ «Веселинівська автоколона № 3»щебеневу продукцію протягом 2007-2009 років. Покупцю поставлено продукцію на загальну суму 1651875,77 гривень. Оплата за продукцію надійшла в сумі 1576298,25 гривень. Таким чином утворилася заборгованість ТОВ «Веселинівська автоколона № 3»за поставлений ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр»товар в межах договору від01.03.2007 р. в сумі 75588,52 гривень.
В зв'язку з цими обставинами ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр»звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення заборгованості, позовна заява прийнята до провадження (справа № 5016/1335/2012 (16/76).
Заперечуючи проти позовних вимог представник відповідача заявляє, що строк розрахунку ще не настав, керуючись положенням п.п. 2 спірного Договору. Хоча до розгляду справи про стягнення заборгованості відповідач частково оплатив вартість продукції і жодного разу мі1ж сторонами не виникало спору з приводу строку виконання зобов'язання.
ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр», звертаючись до суду за захистом своїх прав виходив з того, що фактично п. 2.2. Договору без номера від 01 березня 2007 року, укладеного між ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр»та ТОВ «Веселинівська автоколона № 3», не встановлює належним чином в передбаченому ч.1 ст. 530 ЦК України порядку строку виконання зобов'язання по оплаті поставленого Товару.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.07.2012 р. у справі № 5016/1335/2012 позивач зобов'язаний надати докази того, що пункт 2.2. Договору купівлі-продажу товару від 01.03.2007 р. втратив чинність.
Пунктом 2.2. Договору без номера від 01 березня 2007 року визначено наступне: «За поставленный товар оплата осуществляется после сдачи объектов «Покупателем»за сданный объем «Товара». 3і змісту даного Договору зрозуміло, що він відповідає умовам договору поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачений обов'язок покупця оплатити товар теля його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документа на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
П.1.1. Договору також містить вказівку на обов'язок Покупця по оплаті Товару.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Виходячи з вказаних норм законодавства вбачається, що договір поставки е оплатним, і обов'язку продавця (постачальника) передати товар у власність покупця відповідає обов'язок покупця цей товар прийняти та оплатити.
Згідно з ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Виконання зобов'язання має бути здійснене у розумні строки.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобов'язання строк (термін), виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
3 аналізу зазначеної норми вбачається, що строк виконання зобов'язання вважається встановленим, коли чітко визначено строк (термін) виконання зобов'язання, або е вказівка на подаю, яка неминуче має настати і з якою пов'язане настання такого зобов'язання.
Подія, е явищем об'єктивної реальності, яка відбувається незалежно від волі людини (стихійне лихо, народження фізичної особи, її смерть тощо), а під діями розуміють обставини, що виникають за волею людини, тобто вольові акти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з п. 2.2 Договору, настання строку виконання зобов'язання щодо повної оплати відповідачем поставленої продукції, сторони поставили в залежність від дії відповідача з передачі певних, не визначених Договором, «об'єктів»та певного «обсягу товару»і, відповідно, прийняття їх третьою особою, яка не знаходиться з позивачем у договірних відносинах, а не від події, яка неминуче має настати. При цьому умовами Договору строк і порядок приймання «об'єктів»третьою особою від відповідача не встановлено, як не встановлено і в який строк після «здачі об'єктів»відповідач повинен сплатити позивачу повну вартість отриманої продукції. Таким чином сторони в Договорі чітко не встановили момент, з якого повинен відраховуватися строк виконання зобов'язання щодо повної оплати продукції відповідачем.
Всупереч викладеним вище нормам законодавства, пункт 2.2 Договору містить такі умови, за яких строк оплати взагалі може ніколи не наступити, що е неприйнятним в силу положень ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 509, 692, 712 ЦК України.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Виконання зобов'язання має бути здійснене у розумні строки.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Зважаючи на наведене, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним п. 2.2. Договору без номера від 01 березня 2007 року, укладеного між ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр»та ТОВ «Веселинівська автоколона № 3».
Суддя В.Д.Фролов