"12" листопада 2012 р. Справа № 5016/1979/2012(20/58)
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Дьяченко К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз", вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв, 54003
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 73", вул. Новозаводська, 5, м. Миколаїв, 54031
про стягнення боргу та штрафних санкцій по Договору № П/2010-пг-г-116 від 01.08.2010 року у сумі 14 966, 32 грн., в тому числі 13 916, 65 грн. - основного боргу, 174, 43 грн. - три відсотки річних, 875, 24 грн. - пені
за участю представників сторін:
від позивача: Панфілова Олена Вікторівна, довіреність № 04/7809 від 20.07.12р.
від відповідача: представник не з'явився
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 73" боргу та штрафних санкцій по Договору № П/2010-пг-г-116 від 01.08.2010 року у сумі 14 966, 32 грн., в тому числі: 13 916, 65 грн. - основного боргу; 174, 43 грн. - три відсотки річних; 875, 24 грн. - пені.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.09.12 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 30.10.12 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.10.12 року відкладено розгляд справи на 12.11.12 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.11.12 року здійснено процесуальне правонаступництво відповідача Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства "Мостобуд" Мостобудівельний загін № 73 шляхом заміни його на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 73".
Представник позивача в судовому засіданні 12.11.12 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.
01.08.10 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (далі -Позивач, Постачальник) та ДП АТ "Мостобуд" Мостобудівельний загін № 73, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 73 (далі -Відповідач, Споживач) було укладено договір № П/2010-пг-г-116 (далі -Договір) на постачання та транспортування природного газу з додатками та додатковими угодами до нього.
Відповідно до п. 1.1 Договору Позивач зобов'язався за наявності обсягів поставити та протранспортувати природний газ Відповідачу, а Відповідач прийняти та оплатити його на умовах зазначеного договору.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, поставив у лютому-березні 2012 року згідно актів прийому-передачі природного газу 6, 987 тис.куб.м природного газу за ціною 4001, 46 грн./1 тис.куб.м. на загальну суму 27 958, 19 грн.
Відповідач свої зобов'язання виконав частково, так як згідно умов Договору хоча й прийняв (спожив) природний газ, але не оплатив його у повному обсязі. Кредит станом на 01.02.2012 року становив 14 041, 54 грн., отже, залишок боргу станом на 07.08.2012 року складав 13 916, 65 грн.
Згідно п. 6.1 Договору оплата планових обсягів здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100% попередньої оплати до 18 числа місяця, що передує місяцю надання послуг.
Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітній місяць) до 05 числа місяця, наступного за звітнім.
Із посиланням на приписи ст. ст. 258, 549-551, 625 Цивільного кодексу України та пункти 6.1, 8.1 Договору позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ за період лютий-березень 2012 року в сумі 13 916, 65 грн., 3% річних в сумі 174, 43 грн., пеню в сумі 875, 24 грн.
Відповідач не скористався наданим ст. 22 ГПК України правом та участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив. На виконання вимог ухвали суду подав суду письмовий відзив на позов (арк. справи 38-39). У поданому суду відзиві на позов відповідач просив суд розглянути справу без участі представника сторін, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника. Вказане клопотання прийнято судом та задоволено.
В обґрунтування заявлених заперечень відповідач у письмовому відзиві на позов вказав наступне.
На час розгляду справи в суді основна заборгованість в сумі 13 916, 65 грн. відповідачем сплачена, на підтвердження чого подано платіжне доручення № 2022 від 09.11.2012 року.
З сумою нарахованих 3% річних та пені відповідач не погоджується, зазначаючи, що три проценти річних та пеня нараховані починаючи з 05.03.12 року. Однак, станом на 05.03.2012 року у відповідача не було можливості розрахуватись з позивачем, оскільки на підприємстві були арештовані всі розрахункові рахунки, в підтвердження чого відповідачем подано відповідні копії постанов державної виконавчої служби.
Із посиланням на приписи ст. 614 ЦК України відповідач зазначив, що в даному випадку відсутня вина відповідача у виникненні заборгованості, а тому підстав для нарахування 3% річних та пені немає.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
01 серпня 2010 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (далі - Товариство) та ДП АТ "Мостобуд" Мостобудівельний загін № 73, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 73" (далі - Споживач), було укладено договір № П/2010-пг-г-116 (далі - Договір) на постачання та транспортування природного газу (арк. справи 7), відповідно до умов якого позивач зобов'язався за наявності обсягів поставити та протранспортувати до об'єктів відповідача, зазначених у "Переліку об'єктів на яких споживачем приймається газ", природний газ, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (п. 1.1 Договору)
В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Умовами договору сторони передбачили ціну на газ та наступний порядок розрахунків.
Відповідно до п. 5.1 Договору граничний рівень цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на момент укладення договору, без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування та постачання за регульованим тарифом складає - 1 992, 80 грн. за 1000 куб.м.
Відповідно до п. 5.2 Договору сторони домовились, що ціна на газ, яка вказана в даному договорі, змінюється нормативними актами уповноважених державних органів, наказами НАК "Нафтогаз України" і є обов'язковою для сторін за даним договором з моменту введення її в дію. У раз зміни ціни на газ в сторону зменшення або збільшення, сторонами здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами без укладання додаткової угоди. Товариство зобов'язується повідомляти споживача про всі зміни цін на природний газ через засоби масової інформації або письмово, по можливості не пізніше ніж за п'ять діб до введення їх у дію.
Додатковою угодою № 12 від 01.08.2010 року сторони погодили ціну газу 4001, 46 грн. за 1 тис. куб.м, в тому числі ПДВ -70, 38 грн. (арк. справи 14).
Відповідно до п. 6.1 Договору оплата планових обсягів (вартість газу, послуги з постачання, транспортування, цільова надбавка) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Товариства 100% попередньої оплати до 18 числа місяця, що передує місяцю надання послуг. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу та/або акту про виконані роботи по транспортуванню газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за звітним. У разі непогашення заборгованості попередня оплата на наступний місяць буде віднесена на її погашення.
У разі внесення споживачем попередньої оплати, сума якої перевищує вартість фактично спожитого обсягу газу, вказані кошти зараховуються товариством як попередня оплата на наступний період.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено наступне.
На виконання умов договору за період з лютого по березень 2012 року (включно) позивач поставив відповідачу 6, 987 тис.куб.м природного газу за ціною 4001, 46 грн. за 1 тис.куб.м на загальну суму 27 958,19 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу за лютий 2012 року, відповідно до якого відповідачу поставлено 6, 641 тис.куб.м природного газу на суму 26 573, 70 грн., та за березень 2012 року, відповідно до якого відповідачу поставлено 0, 346 тис.куб.м природного газу на суму 1 384, 51 грн. (арк. справи 21, 22).
Невиконання зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого природного газу спричинило заборгованість в розмірі 13 916, 65 грн. (з урахуванням переплати за минулий період в сумі 14 041, 54 грн.).
Судом встановлено, що станом на день розгляду справи відповідачем в повному обсязі сплачено суму заборгованості з оплати поставленого природного газу за лютий-березень 2012 року в сумі 13 916, 65 грн., що підтверджується поданим суду платіжним дорученням № 2022 від 09.11.2012 року на суму 13 916, 65 грн. в графі призначення платежу якого вказано: "За отриманий природний газ, згідно рахунку № 02/п/2010-пг-г-116 від 29.02.12 року, згідно Акту від 29.02.12 року, у тому числі ПДВ 20 % - 2 319, 44 грн.". Копія платіжного доручення наявна в матеріалах справи (арк. справи 40).
Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, право має бути порушене на момент подання позову.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1. ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вищевикладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 13 916, 65 грн. підлягає припиненню, оскільки відповідачем сплачено суму заборгованості 09.11.12 року, тобто після звернення до суду із позовом (дата подання позовної заяви - 26.09.12 року).
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 875, 24 грн. -пені, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 8.1 Договору в разі несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, визначені у п. 6.1 даного договору, Споживач зобов'язаний сплатити на користь Товариства суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань, а також три відсотка річних від простроченої суми та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня нараховується починаючи з 05 числа місяця, наступного за звітним.
Судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок пені в межах піврічного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, за період з 05.03.2012 року по 07.08.2012 року із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ. Судом перевірено та встановлено, що розрахунок пені в сумі 875, 24 грн. здійснено позивачем арифметично правильно та з урахуванням положень норм чинного законодавства. Отже, нарахування пені є обґрунтованим та підставним. В цій частині позов підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 174, 43 грн. - трьох відсотків річних, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.12 року по справі № 37/64). Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, не є санкціями, а відтак три проценти річних правомірно нараховані позивачем.
Як вбачається з поданого суду розрахунку позивачем нараховано 3% річних за період з 05.03.2012 року по 07.08.2012 року в сумі 174, 43 грн. Судом перевірено та встановлено, що розрахунок 3% річних в сумі 174, 43 грн. здійснено позивачем арифметично правильно та з урахуванням положень норм чинного законодавства. Отже, нарахування 3% річних є обґрунтованим та підставним. В цій частині позов підлягає задоволенню.
При цьому, судом враховано наступне.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.09.2012 року порушено провадження у даній справі.
Відповідач платіжним дорученням № 2022 від 09.11.2012 року сплатив суму основного боргу 13 916, 65 грн., тобто після порушення провадження у справі.
На день звернення до суду із позовом заборгованість відповідача за лютий-березень 2012 року складала 13 916, 65 грн.
За таких обставин нарахування позивачем трьох відсотків річних за період з 05.03.2012 року по 07.08.2012 року в сумі 174, 43 грн. та пені за період з 05.03.2012 року по 07.08.2012 року в сумі 875, 24 грн. є обґрунтованим, оскільки в силу ст. 15 ЦК України, на момент звернення до суду із позовом право позивача було порушено.
Щодо заявлених у відзиві на позовну заяву заперечень відповідача щодо того, що вищевказані суми трьох відсотків річних та пені не підлягають стягненню, оскільки у відповідача не було можливості розрахуватись з позивачем у зв'язку з арештом усіх розрахункових рахунків, що підтверджується поданими відповідними копіями постанов державної виконавчої служби (арк. справи 44-53), то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відтак, посилання відповідача на те, що на час виникнення заборгованості рахунки відповідача були арештовані, є безпідставним, та не є підставою для відмови у стягненні трьох відсотків річних та пені.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
При вирішенні питання щодо судових витрат, судом враховано, що провадження в частині стягнення основної заборгованості припинено, а в частині стягнення трьох відсотків річних та пені позов задоволено.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (відповідно до ГПК України - припинення провадження у справі).
Згідно із п. 4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 року з останніми змінами від 17.10.12 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).
За таких обставин, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 1 496, 67 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
В решті судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610-612, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 193, 231-232 ГК України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", Законом України "Про судовий збір", ст. 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
частково задовольнити позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 73" про стягнення боргу та штрафних санкцій по Договору № П/2010-пг-г-116 від 01.08.2010 року у сумі 14 966, 32 грн., в тому числі 13 916, 65 грн. - основного боргу, 174, 43 грн. - три відсотки річних, 875, 24 грн. -пені.
Припинити провадження у справі в частині стягнення 13 916, 65 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять грн. 65 коп.) - заборгованості за поставлений природний газ за період з лютого по березень 2012 року включно за договором на постачання та транспортування природного газу № П/2010-пг-г-116 від 01.08.2010 року.
Повернути позивачу Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз", вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 05410263) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 496, 67 грн. (одна тисяча чотириста дев'яносто шість грн. 67 коп.), сплачений платіжним дорученням № 2721 від 04.09.2012 року, оригінал якого знаходиться у матеріалах господарської справи № 5016/1979/2012 (20/58), про що видати ухвалу.
Ухвалу видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 73", вул. Новозаводська, 5, м. Миколаїв, 54031 (код ЄДРПОУ 30126124, р/р 26000120011389 в МФ ПАТ "Кредитпромбанк", МФО 326007) на користь позивача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз", вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 05410263, р/р 260001700335001 в ПАТ КБ "Надра", МФО 380764):
- 875, 24 грн. (вісімсот сімдесят п'ять грн. 24 коп.) -пені за період з 05.03.2012 року по 07.08.2012 року;
- 174, 43 грн. (сто сімдесят чотири грн. 43 коп.) - трьох відсотків річних за період з 05.03.2012 року по 07.08.2012 року;
- 112, 83 грн. (сто дванадцять грн. 83 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 15.11.2012 року.
Суддя Е.М.Олейняш