номер провадження справи 34/95/12
Запорізької області
69001, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4
Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88
07.11.12 Справа № 5009/3539/12
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Жаріновій К.С.
За участю представників: від позивача 1 - Пінаєв В.В., довіреність № 01 від 31.10.2012 р.; від позивача 2 - Пінаєв В.В., довіреності № 2150/01-69 від 06.06.2012 р.; від відповідача -не з'явився; прокурор - Дєєв А.В., посвідчення № 004031 від 13.09.2012 р.
Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 5009/3539/12
за позовом: Прокурора Заводського району (69067, м.Запоріжжя, вул.Л.Чайкіної, 56) в інтересах держави: орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах -
1- Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 206, скорочено Департамент комунальної власності та приватизації ЗМР)
2- Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно -експлуатаційне житлове об'єднання № 4»(69106, м.Запоріжжя, вул. Фінальна, 5, скорочено КП «ВРЕЖО № 4»)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, скорочено ФОП ОСОБА_2.)
про стягнення суми, розірвання договору оренди та виселення
Сутність спору:
Прокурором Заводського району в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Комунального підприємства «Виробниче ремонтно -експлуатаційне житлове об'єднання № 4» заявлено позовні вимоги до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення № 732/4 від 01.04.2004 р. у розмірі 9 708,17 грн.; заборгованості за експлуатаційними витратами за договором про участь у витратах, пов'язаних з управлінням і утриманням житлового фонду та прибудинкової території № 732/4 від 01.04.2004 р. у розмірі 370,48 грн.; розірвання договору оренди № 732/4 від 01.04.2004 р.; виселення із нежитлового приміщення для розміщення дрібнооптового магазину продовольчих товарів загальною площею 176,69 м2 за адресою АДРЕСА_3.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.09.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, присвоєно номер провадження 34/95/12 у справі №5009/3539/12, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 03.10.2012 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.10.2012 р., на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 17.10.2012 р.
17.10.2012 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від представника позивача 2 надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій КП «ВРЕЖО № 4»просить стягнути з ПП ОСОБА_2 на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради у місцевий бюджет Заводського району м.Запоріжжя суму заборгованості за орендну плату 13 601 грн., у зв'язку з розрахунком заборгованості станом на 01.10.2012 р. (додано заборгованість за серпень та вересень 2012 р.).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2012 р., на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 24.10.2012 р.
24.10.2012 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від представника позивача 2 надійшла заява про заміну сторони, в якій він зазначає, що 27.04.2012 року Запорізькою міською радою прийнято рішення № 5 «Про припинення підприємств шляхом приєднання»(далі рішення Запорізької міської ради № 5). Відповідно до п. 1 рішення ЗМР № 5 припинено діяльність ряда комунальних підприємств, зокрема і «Виробниче ремонтно - експлуатаційне житлове об'єднання № 4», код ЄДР 05398013. 25.07.2012 року, Запорізькою міською радою прийнято рішення № 6 «Про затвердження передавальних актів та визначення розміру статутного капіталу міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ». Пунктом 2 вказаного рішення ЗМР встановлено, що з моменту прийняття даного рішення МКП «ОСНОВАНІЄ»стає повним правонаступником підприємств, що припиняються (а.с. 60).
Таким чином, представник позивача 2 (КП «ВРЕЖО № 4») просить залучити до розгляду у справі № 5009/3539/12 в якості позивача - 2 Міське комунальне підприємство «ОСНОВАНІЄ»(ЄДРПОУ 20485152), як правонаступника КП «ВРЕЖО № 4».
В задоволенні зазначеного клопотання судом відмовлено, з огляду на наступне.
Згідно із ч. 1 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 вказаного Закону, юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Виходячи зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.11.2012 р., до Єдиного державного реєстру внесено запис про перебування КП «ВРЕЖО № 4»в стані припинення підприємницької діяльності.
Отже, зважаючи на відсутність, на дату прийняття рішення по даній справі, відповідного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців про припинення юридичної особи -КП «ВРЕЖО № 4», суд констатує належність відповідача у справі (в тому числі наявність у нього право- та дієздатності). Оскільки до ЄДР запису про припинення юридичної особи не внесено, тому і відсутні підстави для вчинення процесуального правонаступництва відповідача на підставі ст. 25 ГПК України шляхом заміни на МКП «ОСНОВАНІЄ». Таке правонаступництво можливо на будь-якій стадії процесу (в тому числі на стадії виконання судового рішення).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.10.2012 р., на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 31.10.2012 р.
В судовому засіданні 31.10.2012 р. прокурор надав заяву, в якій зазначає, що у резолютивній частині позову, вказаний розмір приміщення, яке орендує ФОП ОСОБА_2 176,69 м2, проте вказана площа є помилковою, тому просить вважати правильною площу 176,8 м2, яка вказана в описовій частині позовної заяви та просить виселити відповідача з приміщення площею 176,8 м2 (а.с.118).
Крім того, 31.10.2012 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від представника позивача 1, 2 та прокурора надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій зазначено, що згідно з розрахунком за орендну плату станом на 01.10.2012 р. у ФОП ОСОБА_2 утворилась заборгованість у розмірі 13 601 грн. Крім того, згідно з розрахунком за витрати на утримання будинків станом на 01.10.2012 р. у ФОП ОСОБА_2 утворилась заборгованість у розмірі 555,76 грн. (а.с. 113).
На підставі вищевикладеного, представник позивача 1, 2 та прокурор просять стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради у місцевий бюджет Заводського району м.Запоріжжя суму заборгованості за орендну плату у розмірі 13 601 грн. та стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Виробниче ремонтно експлуатаційне житлове об'єднання № 4»суму заборгованості за експлуатаційні витрати у розмірі 555, 76 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно п. 3.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№ 18 від 26.12.2011 р. встановлено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Таким чином, суд розглянувши заяву представника позивача 1 про збільшення позовних вимог (вх. 09-06/20239 від 17.10.2012 р.), в редакції заяви представника позивача 1, 2 та прокурора про збільшення позовних вимог (вх. 09-06/21254 від 31.10.2012 р.) та заяву прокурора про уточнення площі спірного приміщення, розглядає позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення № 732/4 від 01.04.2004 р. у розмірі 13 601 грн.; заборгованості за експлуатаційні витрати за договором про участь у витратах, пов'язаних з управлінням і утриманням житлового фонду та прибудинкової території № 732/4 від 01.04.2004 р. у розмірі 555,76 грн.; розірвання договору оренди № 732/4 від 01.04.2004 р.; виселення із нежитлового приміщення для розміщення дрібнооптового магазину продовольчих товарів загальною площею 176,8 м2 за адресою АДРЕСА_3.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.10.2012 р., на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 07.11.2012 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував прийняті на себе зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення № 732/4 від 01.04.2004 р. та договором про участь у витратах, пов'язаних з управлінням і утриманням житлового фонду та прибудинкової території № 732/4 від 01.04.2004 р., в результаті чого у ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.2012 р. по 01.10.2012 р. утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 13 601 грн. та по експлуатаційним витратам у розмірі 555,76 грн. Крім того, прокурор просить розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 732/4 від 01.04.2004 р. та виселити відповідача із нежитлового приміщення для розміщення дрібнооптового магазину продовольчих товарів загальною площею 176,8 м2 за адресою: АДРЕСА_3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на ст.ст. 19, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 782 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 66, 67, 179, 180, 188, 193, 198, ч. 1 ст. 206 Господарського кодексу України.
Представник позивача 1, 2 та прокурор у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги з урахуванням заявлених під час розгляду справи заяв, просили позов задовольнити.
Прокурор в резолютивній частині позовної заяви просив вжити заходів для забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в межах позовних вимог.
Відповідно до приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позов забезпечується:
-накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
-забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
-забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
-зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
-зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
Отже, аналіз приписів закону, який регулює порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.
Згідно п. 1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
-наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
-запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Прокурором не надано жодного доказу наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого заходу до забезпечення позову, тому в задоволенні вищевказаного клопотання суд відмовляє.
ФОП ОСОБА_2, відповідач по справі, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, оскільки 03.10.2012 р. та 17.10.2012 р. був присутнім в судовому засіданні.
За клопотанням представника позивача 1, 2 та прокурора, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача 1, 2 та прокурора, суд
01.04.2004 р. між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (далі - орендодавець), КП «ВРЕЖО № 4»(далі - балансоутримувач) та ФОП ОСОБА_2 (далі - орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 732/4 (далі -договір оренди).
Відповідно до п. 1.1. договору оренди сторони визначили, що орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 65/33 від 04.03.2004 р. передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 176,78 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3, що знаходиться на балансі КП «ВРЕЖО № 4».
Пунктом 1 додаткової угоди від 01.06.2011 р. до договору оренди від 01.04.2004 р. № 732/4, передбачено, що на підставі рішень Запорізької міської ради від 18.02.2011 р. № 6 «Про структуру виконавчих органів Запорізької міської ради, загальну чисельність апарату Запорізької міської ради»від 06.04.2011 р. № 20 «Про передачу департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради окремих повноважень щодо управління об'єктами права комунальної власності територіальної громади м.Запоріжжя»сторони дійшли до згоди замінити сторону в договорі оренди від 01.04.2004 р. № 732/4 нежитлового приміщення площею 176,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3, а саме орендодавця з управління житлового господарства Запорізької міської ради на департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (а.с. 17).
Відповідно до п. 11.1. договору оренди передбачено, що цей договір діє з 01.04.2004 р. до 01.04.2009 р.
Пунктом 1 додаткової угоди від 02.11.2009 р. до договору від 01.04.2004 р. №723/4 сторони узгодили внести зміни до п. 12.1 договору оренди від 01.04.2004 р. №723/4 (фактично внесені зміни в п. 11.1 договору оренди від 01.04.2004 р. № 723/4), де передбачили, що термін дії договору продовжено на 2 (два) роки до 22.10.2011 р. (а.с. 51).
Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами протягом строку встановленого діючим законодавством України. Одностороння відмова від виконання договору та внесення змін не допускається (п. 11.2. договору)
Прокурором заявлені позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_2 орендної плати за договором оренди за період з 01.01.2012 р. по 01.10.2012 р. в розмірі 13 601 грн.
Крім того, 01.04.2004 р. між КП «ВРЕЖО № 4»та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір № 732/4 про участь у витратах, пов'язаних з управлінням і утриманням житлового фонду та прибудинкової території (далі -договір про участь у витратах).
Відповідно до п. 1.1. договору про участь у витратах, встановлено що КП «ВРЕЖО № 4»забезпечує управління майна житлових будинків та прибудинкової території, яке знаходиться у спільному користуванні мешканців житлових будинків і орендарів нежитлових приміщень, які вбудовані у житлові будинки, згідно вимогам «Правил користування приміщеннями житлових та прибудинкових територій», а орендар приймає участь у витратах на виконання робіт, пов'язаних з управлінням житлового фонду.
Пунктом 6.2. договору про участь у витратах передбачено, що цей договір складено на строк з 01.04.2004 р. по 01.04.2009 р.
Додатковою угодою від 05.03.2009 р. до договору № 732/4 від 01.04.2004 р. про участь у витратах, КП «ВРЕЖО № 4»та ФОП ОСОБА_2 узгодили, що строк дії договору про участь у витратах, пов'язаних з управлінням і утриманням житлового фонду та прибудинкової території продовжено до 30.04.2009 р. (а.с. 90).
Додатковою угодою від 08.05.2009 р. до договору № 732/4 від 01.04.2004 р. про участь у витратах, КП «ВРЕЖО № 4»та ФОП ОСОБА_2 узгодили, що строк дії договору про участь у витратах, пов'язаних з управлінням і утриманням житлового фонду та прибудинкової території продовжено до 30.06.2009 р. (а.с. 91).
Додатковою угодою від 01.10.2009 р. до договору № 732/4 від 01.04.2004 р. про участь у витратах, КП «ВРЕЖО № 4»та ФОП ОСОБА_2 узгодили змінити площу приміщення з 176,78 кв.м. на 176,8 кв.м. та розмір експлуатаційних витрат в місяць, що склала 92,64 грн. разом з ПДВ. (а.с. 92).
Додатковою угодою від 02.11.2009 р. до договору № 732/4 від 01.04.2004 р. про участь у витратах, КП «ВРЕЖО № 4»та ФОП ОСОБА_2 узгодили що строк дії договору про участь у витратах, пов'язаних з управлінням і утриманням житлового фонду та прибудинкової території продовжено до 22.10.2011 р. (а.с. 93).
Прокурором заявлені позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості за договором № 732/4 від 01.04.2004 р. про участь у витратах, пов'язаних з управлінням і утриманням житлового фонду та прибудинкової території за період з 01.01.2012 р. по 01.10.2012 р. в розмірі 555,76 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача 1, 2 та прокурора, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Пунктом 1.3. договору оренди, встановлено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних його умов та підписання тексту договору.
Згідно п. 2.1. договору оренди передбачено, що вступ орендаря у користування нежитловим приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного нежитлового приміщення, підписаного з балансоутримувачем.
01.04.2004 р. орендарю було передано нежитлове приміщення по АДРЕСА_3, площею 176,78 м 2, що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення, підписаного балансоутримувачем та орендатором (а.с. 15).
Відповідно п. 5.2. договору оренди та ч. 3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату до бюджету міста.
Відповідно ч.ч. 1, 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Згідно п.п. 3.1. - 3.3. договору оренди встановлено, що орендна плата визначається на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 31.08.2000 р. № 297 та рішення п'ятої сесії Запорізької міської ради двадцять четвертого скликання від 30.10.2002 р. № 13. Розмір орендної плати за перший місяць оренди становить 599,93 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається орендарем самостійно, шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції.
Пунктами 1, 2 додаткової угоди від 23.09.2009 р. до договору оренди нежитлового приміщення №723/4 від 01.04.2004 р. змінено у п. 1.1. договору оренди № 723/4 від 01.04.2004 р. площу нежитлового приміщення з 176,78 кв.м. на 176,8 кв.м. та розрахунок орендної плати (згідно формули вказаної в п. 2 додаткової угоди від 23.09.2009 р. до договору від 01.04.2004 р. №723/4) (а.с.55).
Таким чином, відповідачу була нарахована орендна плата за договором оренди № 723/4 від 01.04.2004 р. за період з 01.01.2012 р. по 01.10.2012 р. у розмірі 13 601 грн.
Відповідно до п. 3.4 договору оренди встановлено, що орендна плата перераховується орендарем самостійно до місцевого бюджету м. Запоріжжя за місцем знаходження об'єкта оренди щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця.
Пунктами 1, 2 додаткової угоди від 01.02.2010 р. до договору від 01.04.2004 р. №723/4 сторонами змінено у п. 3.4 договору оренди замість слів: «не пізніше 20 числа поточного місяця»вказано «не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим». Доповнено у п. 11.8. договору оренди «Дія договору оренди припиняється внаслідок»:
-невнесення орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд;
-використання орендарем об'єкта оренди не за призначенням, у тому числі передача об'єкта оренди в суборенду, без згоди орендодавця;
-погіршення орендарем стану орендованого майна, яке призвело до аварійного стану житлового будинку в якому розташовано орендоване майно (а.с. 52).
З додаткових пояснень представника КП «ВРЕЖО № 4»та додатків до них, які надійшли на адресу канцелярії господарського суду Запорізької області 31.10.2012 р. вбачається, що КП «ВРЕЖО № 4»неодноразово направлялись на адресу відповідача претензії про сплату заборгованості за орендну плату, експлуатаційні витрати та опалення. Остання повторна претензія № 2210/08-69 від 12.06.2012 р. була отримала відповідачем 19.06.2012 р., що підтверджується його власноручним підписом на копії повторної претензії (а.с. 95).
Відповідач відповіді на претензії, доказів погашення спірного боргу, не надавав.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язків за договором оренди нежитлового приміщення № 732/4 від 01.04.2004 р., у ФОП ОСОБА_2 утворилася заборгованість по орендній платі у розмірі 13 601 грн. за період з 01.01.2012 р. по 01.10.2012 р. Отже, позовні вимоги в частині стягнення орендної плати в розмірі 13 601 грн. підлягають задоволенню.
Стосовно строку дії договору оренди № 732/4 від 01.04.2004 р. слід зазначити, що умовами договору оренди та додатковою угодою до нього від 02.11.2009 р. передбачено, що строк дії договору оренди становить до 22.10.2011 р.
Надалі ні умовами договору оренди нежитлового приміщення № 732/4 від 01.04.2004 р., ні додатковими угодами до нього не встановлено порядку продовження строку дії цього договору, тому суд розглядаючи даний спір повинен керуватися приписами Закону України «Про оренду державного та комунального майна», норми якого є спеціальними в даному випадку, адже передане за договором оренди нежитлове приміщення, є комунальною власністю.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих саме умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Тобто, вказані норми чітко вказують на необхідність направлення однією із сторін договору оренди відповідної заяви протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, а в разі відсутності відповідної заяви - строк договору оренди слід вважати продовженим.
З матеріалів справи не вбачається та жодною зі сторін договору не доведено фактичного надіслання одна одній заяви про припинення договору оренди в установлений законодавством строк, тому строк договору є діючим на тих самих умовах, які були передбачені вказаним договором, до 01.04.2014 р.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема -припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно із ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Таким чином, систематичне порушення орендарем такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку.
Відповідач доказів повної сплати заборгованості з орендної плати за договором оренди за період з 01.01.2012 р. по 01.10.2012 р. не надав, у зв'язку з чим у позивача виникло право дострокового розірвання договору оренди нежитлового приміщення.
На підставі вищевикладеного, суд вважає вимогу прокурора про розірвання договору оренди нежитлового приміщення такою, що підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відповідно до п. 2.4 договору оренди, після закінчення строку дії договору оренди, якщо не має у встановленому порядку угоди сторін про його продовження на новий строк, або у випадку дострокового його розірвання «орендар»зобов'язаний у 10-добовий термін здати «балансоутримувачу»приміщення за актом прийому -передачі.
З огляду на вищевикладене, позовна вимога про виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 із нежитлового приміщення загальною площею 176,8 м2 за адресою: АДРЕСА_3, підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги прокурора про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь КП «ВРЕЖО № 4»заборгованості за договором № 732/4 від 01.04.2004 р. про участь у витратах, пов'язаних з управлінням і утриманням житлового фонду та прибудинкової території за період з 01.01.2012 р. по 01.10.2012 р. в розмірі 555,76 грн, слід зазначити, що в задоволенні даної вимоги судом відмовлено, з огляду на наступне.
Умовами договору про участь у витратах № 732/4 від 01.04.2004 р. та додатковими угодами до нього встановлено, що цей договір діє до 22.10.2011 р.
Відповідно ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно ч.ч.1, 4 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
На підставі вищевикладеного, вбачається, що строк дії договору № 732/4 від 01.04.2004 р. про участь у витратах, пов'язаних з управлінням і утриманням житлового фонду та прибудинкової території закінчився 22.10.2011 р., більше додатковими угодами не продовжувався, тому даний договір є припиненим.
Законом не передбачено продовження дії такого договору, за відсутності заяви однієї із сторін про його припинення, що подається протягом місяця після закінчення дії договору.
Прокурором заявлені позовні вимоги за період з 01.01.2012 р. по 01.10.2012 р., тобто після закінчення строку договору.
Отже, з заявлених підстав вимога про стягнення заборгованості за договором № 732/4 від 01.04.2004 р. про участь у витратах, пов'язаних з управлінням і утриманням житлового фонду та прибудинкової території задоволенню не підлягає.
Таким чином, позов задовольняється частково.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.
Відповідно до п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 23.05.2012 р. № 01-06/704/2012 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, зв'язаних між собою підставою виникнення (стаття 58 ГПК), судовий збір сплачується як за подання однієї заяви немайнового характеру.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 609,50 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (64 380,00 грн.) та за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (1073 грн.).
Отже, судом повністю задоволені дві позовні вимоги немайнового характеру, пов'язані між собою підставою виникнення (розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 732/4 від 01.04.2004 р. та виселення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 із нежитлового приміщення для розміщення дрібнооптового магазину продовольчих товарів загальною площею 176,8 м2 за адресою: АДРЕСА_3), тому судовий збір за даними вимогами повинен бути оплачений у розмірі 1073 грн.
Крім того, судом частково задоволено позовні вимоги майнового характеру, тому судовий збір в цій частині підлягає сплаті пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1546,31 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Таким чином, загальний розмір судового збору, який підлягає сплаті становить 2619,31 грн.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 206, ідентифікаційний код 37573068), кошти зарахувати до місцевого бюджету Заводського району м. Запоріжжя (р/р 33215871700004 в ГУ ДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДР 34677136, код платежу 22080401) 13 601 (тринадцять тисяч шістсот одна) грн. заборгованості з орендної плати.
Розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 732/4 від 01.04.2004 р., укладений між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно -експлуатаційне житлове об'єднання № 4»та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2.
Виселити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 206, ідентифікаційний код 37573068) із нежитлового приміщення для розміщення дрібнооптового магазину продовольчих товарів загальною площею 176,8 м2 за адресою: АДРЕСА_3.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДР 38025409, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206) 2619 (дві тисячі шістсот дев'ятнадцять) грн. 31 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 09.11.2012 р.
Суддя А.О.Науменко