ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
14.11.12 Справа № 10/5014/2038/2012
За позовом Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк
до Державного підприємства «Свердловантрацит», м. Свердловськ Луганської області
про стягнення 19 720 грн. 00 коп.
Суддя Голенко І.П.
за участю представників сторін:
від позивача -Саражина І.М., довіреність № Н-01/3250 від 08.11.2012,
від відповідача -Євсюкова І.С., довіреність № 14-16д від 28.09.2012,
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі
19720 грн. 00 коп. за невірно зазначену в залізничній накладній № 48308241 масу вантажу у напіввагонах № 65376568, № 67355677.
Позов мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 48308241 під час здійснення перевезення вантажу у напіввагонах № 65376568, № 67355677, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення, а саме у сумі 19720 грн. 00 коп.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.09.2012 у даній справі здійснено заміну первісного відповідача -ТОВ «ДТЕК «Свердловантрацит» на належного відповідача -Державне підприємство «Свердловантрацит».
У зв'язку з хворобою судді Мінської Т.М. та згідно ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України автоматизованою системою документообігу здійснено повторний перерозподіл цієї справи та її розгляд було доручено судді Голенко І.П.
22.10.2012 у судовому засіданні відповідач надав відзив на позовну заяву від 19.10.2012
№ 199-юр, в якому заперечив проти позовних вимог з підстав визначених у відзиві.
Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
У лютому 2012 року зі станції відправлення Красна Могила Донецької залізниці на станцію Добропілля Донецької залізниці за накладною № 48308241 Державне підприємство «Свердловантрацит»(далі за текстом - відповідач) відправило вантаж у напіввагонах № 65376568, № 67355677, одержувачем за накладною був зазначений ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля»; вантаж маркований вапном «по периметру вагону суцільною смугою та точечно по всій поверхні вагону», профілактика -«пошарове пересипання сіллю».
На станції Добропілля Донецької залізниці було проведено контрольне переваження напіввагонів № 65376568, № 67355677 на 150-тонних тензометричних вагонних вагах. За результатами такого переваження встановлено, що у напіввагоні № 67355677 в накладній № 48308241 вказана маса вантажу 69000 кг, фактично ж встановлено - 71050 кг, тобто на 2050 кг більше, ніж вказано у накладній, у напіввагоні № 65376568 в накладній № 48308241 вказана маса вантажу 69000 кг, фактично ж встановлено - 70050 кг, тобто на 1050 кг більше, ніж вказано у накладній.
Викладене підтверджується випискою з книги контрольного зважування вантажів на вагонних вагах на станції призначення (форми ГУ-78).
По даному факту складено комерційні акти серії БА № 786531/4 від 29.02.2012 та серії БА № 786532/5 від 29.02.2012 (а. с. 10-11), акти загальної форми № 39 та № 40 (а. с. 17-18).
В комерційних актах містяться відомості про те, що завантаження рівномірне на рівні бортів, поверхня покрита снігом, за накладною значиться нижче бортів; над 1 люком за рухом поїзду маються поглиблення (довжина 1000 мм., глибина 500 мм, ширина 800 мм), на місці поглиблення сніговий покров порушений, двері люка зачинені на запірні пристрої, ознак течі вантажу немає.
Належність відповідачеві вантажу у напіввагонах № 65376568, № 67355677 на момент відправлення напіввагонів відповідачем не оспорюється.
За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст. ст. 118, 112 Статуту залізниць України нарахував штраф на суму 19720 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача на свою користь.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом -Статут) накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається
між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом -Правила № 861/5082), визначається відправником.
У накладній № 48308241 (напіввагони № 65376568, № 67355677) вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 69000 кг, спосіб визначення маси -на 150-тонних вагонних вагах, у графі «Відправник»вказано найменування відправника -ДП «Свердловантрацит», тобто відповідача у справі, та вказано спосіб маркування вантажу -вапном.
Представник відправника своїм підписом підтвердив правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил № 765/19503.
Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.
Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150- тонних тензометричних вагонних вагах (повірка яких проведена 03.02.2012, а. с. 31-32) згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.
Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невідповідність маси вантажу у напіввагоні № 65376568, що була зазначена відповідачем у перевізних документах - 69000 кг, фактичній масі вантажу -70050 кг, маси вантажу у напіввагоні № 67355677, що була зазначена відповідачем у перевізних документах -69000 кг, фактичній масі вантажу -71050 кг.
Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено комерційними актами серії БА № 786531/4 від 29.02.2012, № 786532/5 від 29.02.2012, які складені з дотриманням вимог чинного законодавства та підписані уповноваженими на це посадовими особами (а. с. 10-11).
Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).
У п. 3.15 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Згідно ст. ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Провізна плата згідно залізничної накладної № 48308241 за напіввагони №№ 65376568, 67355677 становить 1972 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 19720 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.
Доводи відповідача про те, що ст. 122 Статуту залізниць України встановлює відповідальність вантажовідправника за помилки, але ніяк не за розбіжності між масою вантажу судом відхиляються, оскільки вказана стаття Статуту передбачає, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту.
Також відхиляються доводи відповідача про те, що, виходячи з вимог п. 9 Правил складання актів позивач зобов'язаний був описати в комерційному акті всі обставини, які могли стати причиною невідповідності маси даним, зазначеним у перевізних документах, а при необхідності, доведення вини вантажовідправника про надлишок завантажувального вугілля методом проведення експертизи на вологість та можливість чи не можливість з цієї причини збільшення маси, оскільки вони спростовуються положеннями пункту 9 Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 344 від 28.05.2012, який передбачає, що у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться.
Крім того, телеграма № 1613 від 01.07.2011 управління залізниці, на яку посилається відповідач в обґрунтування своїх вимог, є внутрішнім розпорядженням для начальників вантажних станцій щодо прийняття заходів у разі сильних опадів у вигляді дощу. Згідно наявним у справі комерційним актам поверхня вантажу була покрита снігом. Отже зазначена телеграма не має відношення до даної справи.
На підставі викладеного, господарський суд визнає позов обґрунтованим та таким, що підтверджений матеріалами справи, у зв'язку з чим позов слід задовольнити у розмірі 19720 грн. 00 коп.
Судовий збір у розмірі 1609 грн. 50 коп. покладається на відповідача у справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Свердловантрацит», 94800, м. Свердловськ Луганської області, вул. Енгельса, будинок 1, код 32355669, на користь Державного підприємства "Донецька залізниця», 83000, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 68, код 01074957, штраф у розмірі 19720 грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано -16.11.2012
Суддя І.П. Голенко